Функції корпоративного регулювання. Соціальні функції корпоративного регулювання

Поняття функція використовується у всіляких значеннях. Це пов’язано зі специфікою пізнавальних задач, що стоять перед тією чи іншою наукою. Так чи інакше, але в більшості випадків з функцією пов’язується спрямований, виборчий вплив якої-небудь системи на визначені сторони зовнішнього середовища.

Однакового розуміння функцій права також дотепер не існує. Якщо синтезувати численні точки зору по цьому питанню, то можна побачити, що в кінцевому результаті під функцією права, правового регулювання розуміють або його соціальне призначення, або напрямок правового впливу на суспільні відносини, або те й інше разом.

Різні підходи до розуміння функцій правового регулювання дозволяють виділити дві групи функцій: соціальні і власне юридичні.

Якщо мову вести про корпоративне регулювання, то можна відзначити, що воно виконує дві дуже важливі соціальні функції.

Перша з них складається в гармонізації інтересів товариства і колективу.

Друга функція корпоративного регулювання складається в гармонізації інтересів колективу и окремих його членів, оскільки вони також не завжди збігаються.

Юридичні функції корпоративного регулювання

На перше місце повинна бути поставлена функція первинного правового регулювання, тобто самостійного, без «підказки» і «коштовних вказівок» з центру регулювання питань життя колективу.

Друге місце по значимості займає функція деталізації, конкретизації законодавчих положень.

У якості третьої варто указати функцію реалізації законодавчих розпоряджень.

І нарешті, корпоративне регулювання може виконувати функцію експериментальної перевірки тих чи інших законодавчих припущень, проектів.

Державно-правове регулювання корпоративної діяльності. Держава та економіка: їх взаємовідносини.

Питання про співвідношення держави й економіки відноситься до числа найбільш дискусійних і складних.

Про те що визначене втручання в економіку – це норма життя кожної держави говорилося безліч разів, причому представниками різних економічних течій. Економічні функції сучасної держави склалися в процесі тривалої еволюції, у ході якої умови, форми і методи його впливу на економіку постійно мінялися.

Теоретичним обґрунтуванням цього втручання стала робота відомого англійською економіста Дж. М. Кейнса «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей». Ідеї книги на довгі роки визначили характер механізму державного втручання в економіку. Опираючись на доводи,що виглядали особливо доказово тому, що ґрунтувалися на фактах Великої депресії (так суспільствознавці іменують період економічної кризи 1929–1933 р.) Кейнс прийшов до висновку про те, що економіка самокоректується, і саме регульований ринок – ілюзії і що тільки держава може допомогти уникнути, хаосу, катастрофічних спадів виробництва, а значить і соціальних катаклізмів. Головною задачею Дж. М. Кейнса було показати, яким чином інструменти державного господарювання – податки і витрати, а також грошова система – можуть використовуватися для стабілізації економіки.

Державне регулювання економіки в ринковому господарстві – це система типових мір законодавчого, виконавчого і контролюючого характеру, здійснюваних правомочними державними установами з метою стабілізації і пристосування існуючої соціально-економічної системи до умов, що змінюються.