Форми (джерела) корпоративного права. Корпоративний звичай.

Форми (джерела) корпоративного права – це спосіб по кріпленню корпоративних правових норм. Можна виділити наступні основні види форм корпоративного права: 1) корпоративні звичаї; 2) корпоративні ділові звичаї; 3) корпоративні прецеденти; 4) корпоративні нормативні акти.

Корпоративний звичай – це звичай, застосування якого забезпечується заходами впливу з боку корпорації (мірами чи заохочення санкціями).

Під звичаєм взагалі розуміється правило, що склалося на основі постійного однакового повторення яких-небудь фактичних відносин. Звичай — це, мабуть, саме древнє джерело права не тільки в історії розвитку людства, але й в історії розвитку виробничої, і зокрема корпоративної, діяльності людей. Дотепер він має значне поширення в діяльності невеликих корпорацій (товариств і товариств з обмеженою відповідальністю). Великі корпорації свою діяльність регулюють у більшій мірі корпоративними нормативними актами.

Корпоративні ділові звичаї.

Вони трохи відрізняються від корпоративних звичаїв

Ділові звичаї — це правила поведінки, що складаються в практичній виробничій діяльності корпорацій і регулюючі повсякденне життя членів (працівників) корпорації.

Інакше діловий звичай можна визначити як тривалу практику, заведений порядок справ

Діловим звичаєм варто визнати і правило, прийняте у фірмі: вітати абонента, що подзвонив, називати найменування фірми, а також посада і прізвище працівника, що підняв трубку

Приведемо приклади з діяльності японських корпорацій Робочий день у багатьох з них починається з фіззарядки. У деяких корпораціях практикується починати роботу зі співу гімну корпорації (звичайно у великих об'єднаннях), в інших – з декларування корпоративних заповідей (завзято трудитися, коритися, бути скромним, бути вдячним, відповідати добром на добро) Ритуал завершує своїм напуттям начальник. Подекуди прийнято в обідню перерву колективно любуватися сакурой у дворі підприємства для зняття нервової напруги.

Корпоративні прецеденти

Корпоративний прецедент — це рішення, прийняте в корпорації і яке с зразком для рішення аналогічних справ у майбутньому.

Прецедентом є таке рішення органів керування корпорації, що мало місце хоча б один раз, але стало прикладом для наступного поводження в подібній ситуації. Він з'являється тоді, коли справа вимагає розрішення, однак необхідної норми немає ні в законодавстві, ні в корпоративних актах. У цьому випадку орган керування корпорацією і приймає вищезгадане рішення.

Корпоративний нормативний акт як основне джерело корпоративного права

Корпоративний нормативний акт – один з основних, найбільш розроблених джерел корпоративного права. Корпоративні акти якими вирішуються конкретні справи, на відміну від нормативних актів називаються корпоративними індивідуальними актами. Корпоративні нормативні акти, поряд з актами законодавчими, містять юридичні підстави для вирішення індивідуальних справ.

Корпоративні нормативні акти – це документи органів керування корпорації, що містять корпоративні норми.

Корпоративні акти створюються наявними на підприємстві органами керування, компетентними в рішенні тих чи інших питань виробничого і соціального життя колективу В них тією чи іншою мірою повинна виражатися воля колективу, звідси виникає їх владність, навіть деякої авторитарності, а також офіційність і обов'язковість.

Корпоративний акт має наступні ознаки:

По-перше, він має правотворчий характер, т. як в ньому або встановлюються корпоративні норми, або змінюються, або припиняється їх дія.

По-друге, корпоративний акт повинний видаватися органом керування тільки в межах своєї компетентності, інакше по тому самому питанню в організації буде існувати кілька нормативних рішень, між якими напевно виявиться несхожість, а то і протиріччя. Все це аж ніяк не сприяє якісному регулюванню внутрікорпоративних відносин

По-третє, корпоративний акт завжди виражається в документальній формі (рішення загальних зборів, ради директорів, наказ керівника й ін.) Причому цей документ чи інші документи повинні мати реквізити (вид корпоративного акта, його найменування, орган керування, що його прийняв, дата прийняття, номер і ін.) Письмова форма необхідна для досягнення однаковості розуміння вимог корпоративного акта, можливих санкцій за його невиконання

Четверте, корпоративні акти не повинні суперечити Конституції України, законодавству і корпоративним актам, що мають велику юридичну чинність, наприклад, наказ керівника – рішенню загальних зборів.

Види корпоративних нормативних актів. Їх класифікацію можна робити на різних підставах.

По суб'єктах корпоративні нормативні акти поділяються на акти колективів підприємств, акціонерів, найманих робітників (акти корпоративних референдумів, акти загальних зборів), акти виконавчих органів корпорацій (акти рад директорів, правлінь, рад підприємств і ін.) і, нарешті, акти керівників корпорацій, прийняті в порядку єдиноначальності.

По галузевій ознаці розрізняються корпоративні нормативні акти що регулюють фінансову діяльність (фінансові корпоративні акти), сферу керування (адміністративні корпоративні акти), сферу застосування праці (трудові корпоративні акти), сферу соціального забезпечення (пенсійні, житлові и інші корпоративні акти) і нарешті майнову сферу (цивільно-правові нормативні акти). Ці види актів більш докладно розглядаються в особливій частині даного підручника.