- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни одеська національна академія харчових технологій
- •З курсу фінансовий облік 1
- •Одеса онахт 2013
- •Тема 1. Основи побудови фінансового обліку
- •1.1. Мета та сутність бухгалтерського (фінансового) обліку
- •1.2. Регулювання та організація бухгалтерського (фінансового) обліку на підприємстві
- •1.3. Формування облікової політики підприємства
- •Тема 2. Облік грошових коштів
- •2.1. Поняття грошових коштів та завдання їх обліку
- •2.2. Облік грошових коштів в касі та інших коштів
- •2.3. Облік грошових коштів на рахунках в банку
- •2.3.1. Види банківських рахунків та порядок їх відкриття в установах банку
- •2.3.2. Порядок та форми здійснення безготівкових розрахунків
- •2.3.3. Облік операцій на рахунках в банку
- •Тема 3. Облік короткострокових фінансових інвестицій
- •3.1. Економічна сутність та класифікація фінансових інвестицій
- •3.2. Оцінка фінансових інвестицій
- •3.3. Облік поточних фінансових інвестицій
- •Тема 4. Облік довгострокових фінансових інвестицій
- •4.2. Облік інвестицій за методом участі в капіталі
- •4.3. Облік фінансових інвестицій за собівартістю з урахуванням зменшення їх корисності
- •4.4. Облік фінансових інвестицій за амортизованою собівартістю
- •4.5. Розкриття інформації про фінансові інвестиції у фінансовій звітності
- •Тема 5. Облік дебіторської заборгованості
- •5.1. Визначення та види дебіторської заборгованості
- •5.2. Облік розрахунків з покупцями (замовниками)
- •5.3. Облік резерву сумнівних боргів
- •5.4. Облік векселів отриманих
- •5.5. Облік іншої дебіторської заборгованості
- •5.6. Облік розрахунків з підзвітними особами
- •Тема 6. Облік основних засобів
- •6.1. Визначення та класифікація основних засобів
- •6.2. Оцінка основних засобів
- •6.3. Документування основних засобів
- •6.4. Надходження основних засобів та формування їх первинної вартості
- •6.5. Переоцінка основних засобів
- •6.6 . Вибуття основних засобів
- •6.7. Облік витрат на поліпшення, ремонт і утримання основних засобів
- •1. З поточного ремонту:
- •2. З технічного обслуговування:
- •3. З капітального ремонту:
- •6.8. Знос (амортизація) основних засобів
- •6.9. Облік незавершених капітальних інвестицій.
- •6.10. Облік орендних операцій з основними засобами
- •Тема 7. Облік інших необоротних та нематеріальних активів
- •7.1. Визначення та класифікація інших необоротних матеріальних активів (інма)
- •7.2. Бухгалтерський облік інших необоротних активів
- •7.3. Визначення і класифікація нематеріальних активів
- •7.4. Оцінка та документальне оформлення нематеріальних активів
- •7.5. Синтетичний облік нематеріальних активів
- •Тема 8. Облік виробничих запасів та малоцінних швидкозношуваних предметів (мшп)
- •8.1. Поняття і класифікація запасів
- •8.2. Оцінка виробничих запасів.
- •8.3. Документальне оформлення та синтетичний облік виробничих запасів
- •8.4. Поняття мшп і основні завдання обліку.
- •8.5. Документування та синтетичний облік мшп.
- •8.6. Інвентаризація виробничих запасів
- •Тема 9. Облік витрат на виробництво продукції, браку та напівфабрикатів
- •9.1. Калькулювання собівартості продукції, робіт, послуг.
- •9.2. Облік витрат виробництва
- •9.3. Облік браку
- •Тема 10. Облік готової продукції, товарів та їх реалізації
- •10.1. Поняття, класифікація і основні завдання обліку гп
- •10.2. Визначення первісної вартості і документування готової продукції
- •10.3. Синтетичний і аналітичний облік гп
- •10.4. Облік товарів. Торгова націнка.
- •Список літератури
4.4. Облік фінансових інвестицій за амортизованою собівартістю
Метод оцінки фінансових інвестицій за амортизованою собівартістю застосовують до інвестицій, які утримують на підприємстві до їх погашення. Такі інвестиції здійснюються, як правило, способом придбання цінних паперів — облігацій, казначейських зобов’язань та ощадних сертифікатів банку. Після закінчення терміну обігу інвестору буде повернута номінальна вартість придбаного цінного папера.
Придбання облігацій може мати різну мету: одержання прибутку на тимчасово вкладені грошові кошти чи довгострокове інвестування для важливіших програм, наприклад, придбання облігацій дочірніх підприємств до моменту їх погашення, що забезпечує менш ризикове порівняно з акціями одержання доходів у вигляді відсотків. Методологічні основи обліку інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення, визначені на сьогодні П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції”. Інвестиції в облігації розглядаються в стандарті окремо, оскільки передбачають особливий підхід до їх оцінки на дату балансу.
Фінансові інвестиції в довгострокові облігації передбачають періодичне одержання відсотків відповідно до номінальної відсоткової ставки та відшкодування власникам номінальної вартості по завершенні терміну позики, тобто при їх погашенні. Номінальна відсоткова ставка — це ставка з відсотків, що базується на номінальній вартості облігацій і повинна виплачуватись утримувачам облігацій. Зазначена ставка є фіксованою і діє протягом усього терміну позики. Номінальна ставка, як правило, є близькою до ринкової.
Як і інші види придбаних цінних паперів, облігації початково відображаються за собівартістю. Тобто на момент купівлі з позиції обліку суттєвою є ринкова вартість облігацій. Ринкова вартість придбаних облігацій може відрізнятися від номінальної (бути вищою чи нижчою).
Якщо в момент придбання облігації виявиться, що її ринкова вартість вища за номінальну, це означає, що вона придбана з дисконтом. Дисконт — це сума перевищення номінальної вартості облігації над вартістю, за якою вона випускається на фінансовий ринок.
Якщо в момент купівлі облігації виявиться, що її ринкова вартість нижча за номінальну, то вона придбана з премією. Премія дорівнює сумі перевищення вартості, за якою облігація випускається на ринок, над її номінальною вартістю. Це означає, що облігації можуть бути придбані з премією або з дисконтом.
Для того щоб облігації, які утримуються на балансі інвестора (рядок 045 балансу), були оцінені за їхньою поточною вартістю (подібно, до того, як за поточною вартістю показуються боргові зобов’язання перед власниками облігацій за рядком 450 на балансі емітента), необхідно виконати розрахунок амортизації премії (якщо початкова ціна придбаних облігацій була вищою за номінальну) або розрахунок амортизації дисконту (якщо їхня початкова ціна нижча за номінал). Окрім цього слід наприкінці кожного періоду збільшувати вартість придбаних облігацій на суму амортизації дисконту з одночасним віднесенням цієї суми на збільшення доходів:
Д-т 142 (або 143) К-т 733 “Інші доходи від фінансових операцій”
або зменшувати її на суму амортизації премії з одночасним віднесенням цієї суми на збільшення, витрат:
Д-т 952 “Інші фінансові витрати” К-т 142 (або 143).
Іншими словами, інвестор зобов’язаний з дати придбання до моменту погашення облігації амортизувати одержану суму премії чи дисконту, що призведе до зменшення собівартості (у разі амортизації премії) чи її збільшення (за амортизації дисконту).
Суть амортизації дисконту та амортизації премій вже була розглянута в розд. 3.2. Слід зазначити, що сума дисконту має спрямовуватися на збільшення витрат на виплати відсотків держателям. Унаслідок такого списання сума дисконту з року в рік зменшується, тим часом як поточна вартість облігацій (номінальна мінус дисконт), відповідно, збільшується. У зв’язку з цим амортизація дисконту протягом цього періоду має розподілитися таким чином, щоб на дату погашення облігацій їхня поточна вартість дорівнювала номінальній, тобто сума дисконту за ними сягнула нульового значення.
Сума премій повинна спрямовуватися на покриття витрат на виплату відсотків власникам. Унаслідок такого списання сума премій з року в рік зменшується, знижуючи, відповідно, поточну вартість облігацій. Тому амортизація премії протягом усього періоду має розподілитися таким чином, щоб на дату погашення облігацій їхня поточна вартість дорівнювала номінальній, тобто сума премій за ними сягнула нульового значення.
Таким чином, собівартість облігації поступово доводитиметься до номінальної вартості, а на дату погашення досягне відповідної величини.
Отже, амортизована вартість інвестицій — це теперішня вартість боргових цінних паперів на момент їх погашення, приведена до номіналу.
У міжнародній практиці передбачено два методи амортизації — прямолінійний та метод ефективної ставки відсотків. У нашій країні перевага віддається останньому, як більш точному й методологічно правильному.
Амортизована собівартість фінансових інвестицій (АСФІ) — собівартість фінансових інвестицій з урахуванням часткового їх списання внаслідок зменшення корисності, яка збільшена (зменшена) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії):
АСФІ = первісна собівартість + (–) накопичена сума амортизації дисконту (премії).
Таким чином, амортизована собівартість визначається способом коригування первісної вартості на суму накопиченої амортизації дисконту (премії).
Як зазначалося вище, дисконт (премія) виникають у разі відхилення ринкової вартості облігації від номіналу. Якщо інвестор сплачує більше номіналу, уважається, що боргові зобов’язання придбані з премією, якщо менше — з дисконтом.
Дисконт і премія амортизуються інвестором протягом періоду з дати придбання до дати погашення за методом ефективної ставки відсотка.
Сума амортизації дисконту або премії нараховується одночасно з нарахуванням відсотка, що підлягає отриманню.
Нарахування й отримання відсотків за придбаними облігаціями відображається в обліку власником таким чином:
1. Д-т 373 “Розрахунки за нарахованими доходами”
К-т 732 “Відсотки одержані” — нарахування відсотків;
2. Д-т 311 “Поточні рахунки в національній валюті”
К-т 373 “Розрахунки за нарахованими доходами” — отримання відсотків.