4. Порядок та умови здійснення виконавчого провадження

4.1. Добровільне виконання рішень

4.1.1. Державний виконавець, починаючи виконувати рішення, по­винен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про від­криття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

При цьому до отримання відомостей про одержання боржником ко­пії постанови для захисту прав стягувача державний виконавець може вжити заходів щодо забезпечення виконання.

Постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток.

4.1.2. У разі добровільного, повного або часткового виконання рі­шення боржником державний виконавець складає про це акт, який під­писується стягувачем і боржником або підтверджується відповідним до­кументом.

4.1.3. Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення повністю або частково, то державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання в межах строку, передбаченого статтею 25 Закону.

4.1.4. Добровільне виконання рішень не поширюється на виконавчі документи про конфіскацію майна, про стягнення матеріальних збитків з боржників, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі, про накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, про стягнення періодичних платежів, якщо відоме місце роботи боржника, та в інших, передбачених чинним законодавством, випадках.

4.2. Час провадження виконавчих дій

4.2.1. Виконавчі дії провадяться державним виконавцем у робочі дні не раніше 6-ї години і не пізніше 22-ї години. Конкретний час проведен­ня виконавчих дій визначається державним виконавцем. Сторони вико­навчого провадження мають право пропонувати зручний для них час проведення виконавчих дій.

4.2.2. Проведення виконавчих дій у неробочі та святкові дні, вста­новлені законодавством, допускається лише у випадках, коли зволікан­ня неможливе, або в разі, коли вони не можуть бути здійснені в інші дні з вини боржника, і лише за погодженням з начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

-208-

Проведення виконавчих дій у нічний час допускається з дозволу начальника відповідного відділу державної виконавчої служби й лише у випадках, коли невиконання рішення створює загрозу життю чи здо­ров'ю громадян.

4.2.3. Для проведення виконавчих дій у неробочі та святкові дні або в нічний час державним виконавцем виноситься постанова, яка письмо­во затверджується начальником відділу державної виконавчої служби (додаток 3).

4.3. Відкладення провадження виконавчих дій

4.3.1. Державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій на підставі ухвали суду.

4.3.2. За наявності обставин, що перешкоджають провадженню ви­конавчих дій, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів. Про відкладення провадження виконавчих дій держав­ний виконавець виносить відповідну постанову (додаток 9), про що не­гайно повідомляє сторони, суд або інший орган, який видав виконавчий документ.

4.3.3. Постанова про відкладення провадження виконавчих дій мо­же бути оскаржена начальнику відповідного відділу державної виконав­чої служби або до суду в 3-денний строк.

4.4. Відстрочка або розстрочка виконання, зміна способу і порядку виконання рішення

4.4.1. За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною іні­ціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звер­нутися до суду чи іншого органу (посадової особи), який видав вико­навчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про зміну способу й порядку виконання.

4.4.2. Рішення суду чи іншого органу (посадової особи) про від­строчку або розстрочку виконання, зміну способу й порядку виконання має бути прийнято в 10-денний строк і може бути оскаржено у встанов­леному порядку.

4.5. Виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках:

смерті стягувача або боржника, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім стягувача або боржника, або припинення існування сторони — юридичної особи, якщо установлені судом правовідносини допускають правонаступниіггво;

визнання стягувача або боржника недієздатним;

проходження боржником строкової військової служби в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, якщо за умовами служби провадження виконавчих дій неможливе, чи на прохання стягу­вача, який проходить строкову військову службу в Збройних Силах Ук­раїни або інших військових формуваннях;

оспорювання боржником виконавчого документа в судовому поряд­ку, якщо таке допускається законом. При цьому, боржник має надати письмове повідомлення суду про надходження скарги;

прийняття судом до розгляду скарги на дії органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушен-

14-1-1485 -209-

ня. При цьому, боржник має надати письмове повідомлення суду про надходження скарги;

винесення постанови про зупинення виконання відповідного рішен­ня посадовою особою, якій законом надане таке право;

подання до суду позову про виключення майна з опису. При цьому, боржник має надати письмове повідомлення суду про надходження по­зовної заяви;

порушення арбітражним судом провадження у справі про бан­крутство боржника.

4.6. Виконавче провадження може бути зупинено в разі: звернення державного виконавця до суду або іншого органу (поса­дової особи), які видали виконавчий документ, із заявою про роз'яснен­ня рішення, що підлягає виконанню;

прохання боржника, який проходить строкову службу в складі Збройних Сил України чи інших передбачених законом військових формувань;

перебування боржника в тривалому службовому відрядженні;

перебування боржника на лікуванні в стаціонарному лікувальному закладі;

подання скарги на дії державного виконавця або на відмову в його відводі;

оголошення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини;

перебування боржника або стягувача у відпустці за межами населе­ного пункту, де вони проживають.

4.7. Порядок і строки зупинення виконавчого провадження

4.7.1. Державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження (додаток 10) з підстав, передбаче­них у пунктах 4.5. та 4.6. Інструкції, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Копія постанови надсилається в 3-денний строк сторонам та суду або іншому органу (по­садовій особі), які видали виконавчий документ.

4.7.2. Виконавче провадження зупиняється:

у випадках смерті стягувача або боржника, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім стягувача або боржника, або припинен­ня існування сторони — юридичної особи, якщо встановлені судом пра­вовідносини допускають правонаступництво, визнання стягувача або боржника недієздатним — до визначення правонаступників боржника або призначення опікуна недієздатному боржникові;

у випадках проходження боржником строкової військової служби у Збройних Силах України, передбачених законом інших військових фор­муваннях, якщо за умовами служби провадження виконавчих дій не­можливе, чи на прохання стягувача, який проходить строкову військову службу в Збройних Силах України або інших військових формуваннях; прохання боржника, який проходить строкову службу в складі Зброй­них сил України чи інших передбачених законом військових форму­вань; перебування боржника у тривалому службовому відрядженні; пе­ребування боржника на лікуванні у стаціонарному лікувальному закла­ді; оголошення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; пе­ребування боржника або стягувача у відпустці за межами населеного

-210-

пункту, де вони проживають, — до закінчення існування названих об­ставин;

у випадках оспорювання боржником виконавчого документа в судо­вому порядку, якщо таке допускається законом; прийняття судом до розгляду скарги на дії органів (посадових осіб), уповноважених розгля­дати справи про адміністративні правопорушення; винесення постанови про зупинення виконання відповідного рішення посадовою особою, якій законом надано таке право; подання до суду позову про виключення майна з опису; порушення арбітражним судом провадження у справі про банкрутство боржника; подання скарги на дії державного виконавця або відмову в його відводі, — до розгляду питання по суті.

4.7.3. Постанова про зупинення виконавчого провадження може бу­ти оскаржена до суду в 10-денний строк. Строки зупинення виконавчо­го провадження можуть бути скорочені судом.

4.7.4. Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний понови­ти виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягу-вача, про що виноситься постанова (додаток 11). Копія постанови про поновлення виконавчого провадження надсилається сторонам та органу (посадовій особі), який прийняв рішення.

4.7.5. Упродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Цей строк не входить у строки здійснення виконавчого провадження (за винятком випадків, коли судом було ска­совано постанову державного виконавця про зупинення виконавчого провадження).

4.8. Закриття виконавчого провадження

4.8.1. Виконавче провадження підлягає закриттю державним вико­навцем у випадках:

прийняття судом відмови стягувача від стягнення;

затвердження судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закриття виконавчого провадження;

смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;

недостатності майна юридичної особи-боржника, що ліквідується, для задоволення вимог стягувача;

скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа;

письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх стягувачеві, або зни­щення речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі;

закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнен­ня в результаті помилкового прийняття до виконання рішення.

4.8.2. Державний виконавець виносить у 3-денний строк з дня, коли йому стали відомі обставини, зазначені в цьому пункті, вмотивовану по­станову про закриття виконавчого провадження (додаток 12), яка за­тверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Копія постанови надсилається у 3-денний строк сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), якими видано виконавчий до­кумент.

14- -211-

4.8.3. Постанова про закриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного відділу державної вико­навчої служби або до суду в 10-денний строк з дня її одержання.

4.9. Закінчення виконавчого провадження

4.9.1. Виконавче провадження закінчується у випадках: фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим доку­ментом;

закриття виконавчого провадження;

повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача;

направлення виконавчого документа за належністю до іншого відді­лу державної виконавчої служби.

4.9.2. Про закінчення виконавчого провадження державний викона­вець виносить постанову (додаток 13), яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, її копія направля­ється сторонам, суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ, або за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби. До копії постанови державний виконавець додає ви­конавчий документ, який повертається органу, що його видав, або стя-гувачу, або передається за належністю.

4.9.3. Постанова про закінчення виконавчого провадження може бу­ти оскаржена стягувачем або боржником до суду в 10-денний термін.

4.10. У разі закриття або закінчення виконавчого провадження при­пиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійс­ненні державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з закриттям виконавчого провадження. Закрите або закінчене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом. Копія по­станови про закриття виконавчого провадження, у разі потреби, надси­лається учасникам виконавчого провадження для припинення чинності заходів, ужитих державним виконавцем.

4.11. Повернення виконавчого документа стягувачеві

4.11.1. Виконавчий документ, який прийнятий державним виконав­цем до виконання, і за яким стягнення не провадилося або було прове­дено частково, повертається стягувачеві:

за письмовою заявою стягувача;

якщо в боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стяг­нення, і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення, одержати певні предмети, що повинні бути передані йому від боржника згідно з рішенням;

якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, незва­жаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

4.11.2. Про наявність обставин, зазначених у абзацах третьому-п'ятому пункту 4.11.1 цієї Інструкції, державний виконавець складає акт (додаток 5).

-212-

Акт має бути перевірений начальником відповідного відділу дер­жавної виконавчої служби на предмет правильності вказаних у ньому відомостей, у т. ч., чи вжиті державним виконавцем усі необхідні заходи щодо розшуку майна боржника, правильність оформлення опису й оцін­ки майна з залученням до цього сторін або їх представників, його схо­ронність на день складання акта тощо. У разі потреби при такій перевір­ці може бути викликаний і опитаний стягувач, чи немає в нього відо­мостей щодо наявності в боржника майна, не виявленого державним ви­конавцем при проведенні опису.

У разі встановлення перевіркою неповноти проведених виконавчих дій, з метою повного виконання рішення начальник відділу державної виконавчої служби дає письмову вказівку державному виконавцю про вжиття додаткових заходів для розшуку майна боржника і його реаліза­ції. Така вказівка приєднується до матеріалів виконавчого провадження.

4.11.3. У разі повернення стягувачеві виконавчого документа з під­став, зазначених у абзацах другому-четвертому пункту 4.11.1 цієї Інст­рукції, йому повністю повертається авансовий внесок, а при поверненні виконавчого документа з інших підстав — лише в частині, що переви­щує здійснені державним виконавцем витрати на проведення виконав­чих дій.

4.11.4. Про повернення виконавчого документа і авансового внеску стягувачеві державний виконавець виносить постанову (додаток 14), яка затверджується начальником відповідного відділу державної вико­навчої служби. Постанова може бути оскаржена до суду в 10-денний строк.

4.11.5. Повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, пе­редбачених абзацами третім-п'ятим пункту 4.11.1 цієї Інструкції, не по­збавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до вико­нання в межах строків, установлених пунктом 3.3 цієї Інструкції.

Державний виконавець зобов'язаний роз'яснити стягувачеві наслід­ки повернення йому виконавчого документа.

4.12. Відновлення виконавчого провадження

4.12.1. Якщо постанова державного виконавця про закриття вико­навчого провадження визнана судом незаконною або скасована началь­ником відповідного відділу державної виконавчої служби, то виконавче провадження підлягає відновленню.

4.12.2. Про відновлення виконавчого провадження державний вико­навець виносить постанову (додаток 15) не пізніше як у 3-денний строк з дня винесення ухвали суду або постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби і в такий самий строк повідомляє сторони, а також суд або інший орган (посадову особу), які видали ви­конавчий документ, що виконавче провадження відновлено.

Відновлене виконавче провадження здійснюється надалі в загально­му порядку відповідно до Закону до остаточного прийняття рішення щодо нього.

4.13. Оголошення розшуку

4.13.1. Підставами для оголошення розшуку є відсутність в ході ви­конавчого провадження відомостей про місце проживання (знаходжен­ня) боржника, його майна, а також дитини.

-213-

Державний виконавець звертається до суду з поданням про оголо­шення розшуку боржника чи дитини або виносить постанову про роз­шук майна боржника (додаток 16), яка затверджується начальником відділу державної виконавчої служби за виконавчими документами про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи ін­шим ушкодженням здоров'я або у зв'язку з втратою годувальника, а та­кож про відібрання дитини.

За іншими виконавчими документами державний виконавець може звернутися до суду з поданням про розшук боржника або дитини чи ви­нести постанову про оголошення розшуку майна боржника за наявності письмової згоди стягувача відшкодувати витрати на розшук та авансу­вати зазначені витрати відповідно до Закону. У цьому разі сгягувач має право в судовому порядку вимагати від боржника компенсації витрат, пов'язаних із проведенням розшуку.

4.13.2. Ухвалою суду чи постановою державного виконавця розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (знаходження) боржника чи місцезнахо­дженням його майна, або за місцем проживання (знаходження) стягувача

4.13.3. Розшук громадянина-боржника і розшук дитини здійснюють органи внутрішніх справ за місцезнаходженням стягувача за ухвалою суду, а розшук боржника — юридичної особи, а також майна боржника здійснює державна виконавча служба шляхом запитів до відповідних установ (Державної автомобільної інспекції, бюро технічної інвента­ризації, податкової адміністрації, банків або інших кредитних установ тощо).

4.13.4. Постанова державного виконавця про розшук обов'язкова до виконання всіма громадянами та посадовими особами. За її невиконан­ня настає відповідальність, передбачена статтею 88 Закону.

4.13.5. Витрати, пов'язані з розшуком боржника, дитини, майна за виконавчими документами про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я або у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, стягуються по його завершенні з боржника за постановою державного виконавця, яка виноситься з обгрунтованим зазначенням відповідних сум і затверджу­ється начальником відповідного відділу державної виконавчої служби (додаток 17).

4.13.6. Незвернення державного виконавця до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини, а також постанова державного виконавця про відмову в розшуку майна боржника (додаток 18) та постанова про стягнення витрат, пов'язаних з розшуком, можуть бути оскаржені до відповідного суду в 10-денний строк.

4.14. Розподіл стягнутих з боржника грошових сум та черговість за­доволення вимог стягувачів визначаються статтями 43 та 44 Закону.

4.15. Витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій

4.15.1. Витратами, пов'язаними з проведенням виконавчих дій, є ви­трати на організацію й проведення виконавчих дій.

До витрат на проведення виконавчих дій належать кошти, витраче­ні на:

перевезення, зберігання й реалізацію майна боржника;

-214-

оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до провадження виконавчих дій;

поштовий переказ стягувачеві стягнутих сум;

розшук боржника, його майна або розшук дитини;

оголошення в засобах масової інформації;

інші необхідні виконавчі дії, здійснені в процесі виконання рішення.

До інших витрат на організацію виконавчих дій належать витрати на виготовлення бланків (запитів, повідомлень, викликів, постанов дер­жавного виконавця тощо) та інших документів, які використовуються у виконавчому провадженні, оплату послуг поштового, телефонного, те­леграфного, модельного зв'язку, проїзд державного виконавця та інші витрати на забезпечення виконавчого провадження.

(Пункт 4.15.1 в редакції наказу Мін'юсту від 19.012000 № 2/5)

4.15.2. Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець зобов'язаний винести постанову, яка затвер­джується начальником відповідного відділу державної виконавчої служ­би (додаток 3).

4.15.3. Державний виконавець зобов'язаний мати документи, які підтверджують розмір витрат на виконання. Контроль та облік витрат на виконання покладається на начальника відповідного відділу держав­ної виконавчої служби. Витрати покриваються за рахунок спеціального фонду виконавчого провадження, а також коштів сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Формування коштів спеціального фонду виконавчого провадження визначається Положенням про спеціальний фонд виконавчого прова­дження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1351.

4.16. Виконавчий збір

4.16.1. У разі невиконання рішення у строк, установлений для доб­ровільного його виконання, з боржника постановою державного вико­навця, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби (додаток 3), стягується виконавчий збір у розмірі п'яти відсотків від належної до стягнення суми (окрім періодичних пла­тежів) або від вартості майна боржника, а за невиконання рішення не-майнового характеру — у розмірі двох неоподаткованих мінімумів дохо­дів громадян із боржника — громадянина і в розмірі п'яти неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян — із боржника — юридичної особи.

Не стягується виконавчий збір з осіб, звільнених від його сплати згідно із законодавством.

4.16.2. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю, копія постанови направляється боржнику. При наступних пред'явлен­нях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві ви­конавчий збір не стягується.

4.16.3. Кошти виконавчого збору спрямовуються у спеціальний фонд виконавчого провадження.

Половина коштів виконавчого збору (50 відсотків) витрачаються відповідно до положень підрозділу 4.15 цієї Інструкції.

Друга половина виконавчого збору згідно з пунктом 2.4 цієї Інст­рукції про використання і облік коштів спеціального фонду виконавчого

-215-

провадження та звітності по них, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 11 жовтня 1999 року № 65/5, зареєстрованої в Мі­ністерстві юстиції України 14 жовтня 1999 року за № 701/3994, район­ними, міськими, районними в містах відділами державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції раз на місяць перераховується Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Авто­номній Республіці Крим, обласним, Київському та Севастопольському міським управлінням юстиції для подальшого використання, у тому числі на виплату винагороди державному виконавцю.

4.16.4. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути ос­каржена до суду в 10-денний строк.

4.16.5. У разі закриття виконавчого провадження у зв'язку із скасу­ванням рішення, що підлягало виконанню на підставі виконавчого доку­мента, виконавчий збір повертається боржникові відділами державної виконавчої служби. Повернення коштів здійснюється в порядку, визна­ченому Міністерством юстиції України.

4.16.6. Про винесення постанови про стягнення виконавчого збору та про суми виконавчого збору, фактично стягнуті за цією постановою, державним виконавцем робиться відмітка на зворотному боці виконав­чого документа Ці записи при поверненні виконавчого документа або скеруванні його до іншого відділу державної виконавчої служби скріп­ляються підписом начальника відповідного відділу державної виконав­чої служби та печаткою цього відділу. Записи про наступні стягнення сум виконавчого збору або повне його стягнення виконуються відповід­ними відділами державної виконавчої служби, куди виконавчий доку­мент надійшов для подальшого виконання разом з постановою про стяг­нення виконавчого збору.

За постановами про стягнення виконавчого збору виконавчі прова­дження не заводяться, виконавчий збір не береться, постанова приєдну­ється до виконавчого провадження, щодо якого винесено цю постанову. Виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме вико­навче провадження допускається в разі винесення постанови про закін­чення виконавчого провадження, щодо якого було винесено постанову про стягнення виконавчого збору. При виконанні цієї постанови вико­навчий збір не береться.

4.17. Винагорода державному виконавцеві

4.17.1. Державний виконавець, який забезпечив реальне, своєчасне й законне виконання виконавчого документа, одержує винагороду в роз­мірі 2 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, але не більше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за виконавчим доку­ментом немайнового характеру — не більше 5 неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян. Винагорода виплачується із спеціального фон­ду виконавчого провадження.

4.17.2. Начальник відділу державної виконавчої служби контролює наявність підстав для виплати винагороди, узагальнює їх щодо кожного державного виконавця та ставить перед начальником відповідного ра­йонного (міського), районного в місті управління юстиції питання про внесення подання про виплату винагороди до вищестоящого управління юстиції для фінансування витрат на винагороду. Виплата винагороди

-216-

здійснюється після проведення фінансування на підставі наказу началь­ника районного (міського), районного в місті управління юстиції.

4.17.3. Половина виконавчого збору (50 відсотків), яка акумулюєть­ся у вищестоящих управляннях юстиції, в першу чергу направляється на виплату винагороди державним виконавцям, на передбачених Зако­ном підставах.

4.18. Авансування витрат на виконавче провадження

4.18.1. З метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням із начальником відділу державної виконавчої служби внести до спеціального фонду відповідного відділу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних ви­трат або для покриття їх частини.

4.18.2. При завершенні виконавчих дій авансовий внесок повністю повергається стягувачеві протягом десяти днів з дня проведення розпо­ділу стягнутої з боржника суми.

4.18.3. Авансові внески для здійснення необхідних витрат на забез­печення провадження виконавчих дій або для покриття їх частини мо­жуть бути зроблені стягувачем шляхом внесення готівки до бухгалтерії відповідного відділу державної виконавчої служби, державному вико­навцю (з обов'язковим наступним зарахуванням цих сум до депозитного рахунку в обох випадках) або шляхом переказу цих коштів безпосеред­ньо на депозитний рахунок відповідного відділу державної виконавчої служби.

4.19. Особливості виконання рішень у разі відкриття кількох вико­навчих проваджень щодо одного боржника

4.19.1. Якщо в районному (міському) відділі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того са­мого боржника, то вони об'єднуються у зведене виконавче провадження за постановою державного виконавця (додаток 19) протягом трьох днів після закінчення строку, даного боржнику для добровільного виконан­ня. До зведеного виконавчого провадження повинні бути приєднані всі інші виконавчі документи, що надходять стосовно стягнень з цього боржника протягом трьох днів після закінчення строку, поданого борж­нику для добровільного виконання.

4.19.2. Якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в кількох районних (міських) відділах державної ви­конавчої служби, то вони об'єднуються у зведене виконавче проваджен­ня за наказом начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, начальників обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції (у межах області, міст Києва та Севастополя) та за наказом Міністра юстиції Ук­раїни (у межах держави) з їх власної ініціативи або за поданням началь­ників нижчестоящих у порядку підлеглості відділів.

У наказі визначається відділ, який веде таке зведене виконавче про­вадження та координує діяльність інших відділів з його здійснення. З державних виконавців цих відділів утворюється виконавча група, керів­ником якої визначається начальник відділу, якому доручено вести зве­дене виконавче провадження. До зведеного виконавчого провадження з інших відділів надсилаються копії виконавчих і процесуальних доку­ментів з виконання. З моменту утворення такої групи до її керівника пе-

-217-

реходить право вирішення питань здійснення цього зведеного виконав­чого провадження, відповідно до Закону.

4.19.3. При задоволенні вимог стягувачів зведеного виконавчого провадження слід керуватися вимогами статті 44 Закону.

У разі недостатності стягненої суми для повного задоволення вимог однієї черги ці вимоги задовольняються пропорційно належній кожному стягувачеві сумі з урахуванням календарних строків надходження вико­навчого документа на виконання у відповідний відділ державної вико­навчої служби.

Державний виконавець складає розрахунки і проводить виплати, якщо сума стягнених коштів перевищує 5 відсотків належних до випла­ти стягувачам сум, але не рідше одного разу на місяць.

4.19.4. Строк проведення виконавчих дій щодо зведеного виконав­чого провадження відраховується з моменту приєднання до зведеного виконавчого провадження останнього виконавчого документа.

4.19.5. Після виконання окремого виконавчого документа виконавче провадження за цим виконавчим документом виводиться із зведеного виконавчого провадження постановою державного виконавця (додаток 19) і виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.