2. Учасники виконавчого провадження

2.1. Учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, їх права та обов'язки

2.1.1. Учасниками виконавчого провадження є державний викона­вець, сторони, їхні представники, експерти, спеціалісти, перекладачі.

Для проведення виконавчих дій державним виконавцем у разі по­треби залучаються поняті, працівники органів внутрішніх справ, пред­ставники органів опіки і піклування, представники органів і установ ос­віти, медичні працівники, а також представники інших органів і установ У порядку, встановленому Законом та цією Інструкцією.

2.1.2. Загальні права і обов'язки державних виконавців у виконавчо­му провадженні визначені статтею 5 Закону. Державний виконавець зо­бов'язаний використовувати надані йому законом та передбачені цією

-199-

Інструкцією права і обов'язки в точній відповідності до закону, не допу­скати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб, роз'яснювати особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їх права.

2.1.3. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем може бути фізична або юридична особа, на користь чи

в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником може бути фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням учинити певні дії (передати майно, виселитись з приміщення, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх учинення.

У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягувачів або боржників. Кожен з них щодо іншої сторони має право брати участь у виконавчому провадженні самостійно або доручити участь у виконав­чому провадженні одному із співучасників.

У разі вибуття однієї зі сторін (смерть громадянина, реорганізація юридичної особи тощо) державний виконавець зобов'язаний своєю по­становою (додаток 1) здійснити заміну цієї сторони її правонаступни­ком, визначеним відповідно до чинного законодавства. Для правонас­тупника всі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові в тій мірі, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником здій­снюється на підставі документів, якими правонаступник визначений.

Такими документами є:

рішення суду (арбітражного суду);

статут;

свідоцтво про право на спадщину;

інші документи у передбачених законодавством випадках.

2.1.4. Сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитись з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти кло­потання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні й пи­сьмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого проваджен­ня, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасни­ків виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбаче­них Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватись іншими правами, наданими Законом.

Стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, про відмову від стягнення й повернення виконавчого до­кумента.

Сторони можуть подати письмові заперечення проти розрахунку державного виконавця щодо розподілу коштів між стягувачами, укласти мирову угоду, яка затверджується судом, оспорювати належність майна і його оцінку.

2.2. Участь у виконавчому провадженні експерта або спеціаліста

2.2.1. Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження й потребують спеціальних знань,

-200-

державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призна­чає своєю постановою (додаток 2) експерта або спеціаліста, а при потре­бі — кількох спеціалістів або експертів.

Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, яка має потрібні знання, кваліфікацію, досвід роботи у відповід­ній галузі. Експерт має бути віднесеним до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян.

Експерт або спеціаліст зобов'язаний дати письмовий висновок з пи­тань, що поставлені йому державним виконавцем, а також давати усні пояснення та рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності.

2.2.2. Експерт або спеціаліст має право на винагороду за надані ним послуги, розмір якої визначає начальник відповідного відділу державної виконавчої служби за розрахунком, поданим експертом або спеціалістом (але не більше, ніж передбачено Інструкцією про порядок і розміри від­шкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, державної вико­навчої служби, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх пра­цівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року № 710. Ця винагоро­да та інші витрати на проведення експертизи належать до витрат, пов'я­заних із здійсненням виконавчих дій. Про виплату винагороди держав­ний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу державної виконавчої служби (додаток 3).

2.2.3. За відмову або ухилення від дачі висновку чи за дачу завідомо неправдивого висновку експерт несе відповідальність, передбачену зако­ном, про що він має бути попереджений державним виконавцем.

2.3. Участь у виконавчому провадженні перекладача 2.3.1. У разі потреби під час провадження виконавчих дій держав­ний виконавець або сторони (їх представники) можуть запросити пере­кладача. Перекладачем може бути будь-яка дієздатна особа, що володіє мовами, знання яких необхідні для перекладу. Особі, якій потрібні по­слуги перекладача, державний виконавець надає строк для його запро­шення (від 3 до 5 днів). Якщо зазначена особа не забезпечить участі пе­рекладача у визначений строк, то його може призначити своєю постано­вою (додаток 4) державний виконавець. 2.3.2. Перекладач має право на винагороду за виконану роботу, про що державний виконавець вино­сить постанову (додаток 3) на підставі кошторису, який повинен подати перекладач. Ця постанова затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Винагорода виплачується в розмі­рі, не більшому, ніж передбачено Інструкцією про порядок і розміри від­шкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, державної вико­навчої служби, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх пра­цівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року № 710.

-201-

2.3.3. Особа, яка запрошується державним виконавцем до участі у виконавчому провадженні, повинна надати документ, який підтверджує, що вона володіє мовами, знання яких необхідні для перекладу.

2.3.4. У разі завідомо неправильного перекладу, а також за відмову виконати обов'язки перекладача особа несе відповідальність відповідно до закону, про що вона має бути попереджена державним виконавцем.

2.4. Залучення понятих до провадження виконавчих дій

2.4.1. Виконавчі дії можуть провадитися в присутності понятих. Присутність понятих обов'язкова при вчиненні виконавчих дій,

пов'язаних із примусовим входженням до нежитлових приміщень і схо­вищ, в яких зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернене йому в натурі; примусовим входженням до житлових будинків, квартир для забезпечення примусо­вого виселення та вселення в них; примусовим входженням до будинків, квартир та інших приміщень, в яких перебуває дитина, яка має бути пе­редана іншим особам відповідно до рішення суду; при проведенні огля­ду, арешту, вилученні й передачі майна.

Як поняті можуть бути запрошені будь-які дієздатні громадяни, які не мають особистого зацікавлення в провадженні виконавчих дій і не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родин­ними зв'язками, підлеглістю чи Ігідконтрольністю. Кількість понятих при вчиненні виконавчих дій не може бути менше двох.

2.4.2. Понятий має право знати, для участі в провадженні яких ви­конавчих дій його запрошено, на підставі якого виконавчого документа вони здійснюються, а також робити зауваження з приводу вчинення ви­конавчих дій. Зауваження понятого підлягають занесенню до акта від­повідної виконавчої дії. Понятий зобов'язаний засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час проведення яких він був присутній. Перед початком виконавчих дій державний виконавець роз'яснює їх права і обов'язки.

2.4.3. Поняті мають право на компенсацію витрат, пов'язаних із ви­конанням обов'язків понятих. Зазначені витрати належать до витрат на проведення виконавчих дій.

Компенсацію громадянам витрат, пов'язаних із виконанням обов'яз­ків понятих, слід проводити із розрахунку середньоденного заробітку за місцем роботи, а громадянам, які не працюють, — із розрахунку серед­ньоденного заробітку, розрахованого за середньомісячною заробітною платою для даної місцевості.

2.5. Підстави та порядок відводу державного виконавця, експерта, спеціаліста визначаються статтею 17 Закону. Про відвід державного ви­конавця, експерта, спеціаліста виноситься постанова (додатки 20 та 25).