3.2. Можливість встановлення умов виконання почеркового об’єкту при наявності тільки досліджувального документа

Друга група задач, яка передбачає обмежений компонентний склад, характеризується укороченою структурою діагностичного процесу, оскільки виключається можливість використання такої важливої в діагностиці ланки, як порівняльне дослідження. Виключення останнього не дозволяє вирішити ідентифікаційну підзадачу, виділити повний комплекс діагностичних ознак, а отже довести дослідження до кінця. Як правило, в таких випадках висновки щодо конкретизації незвичності письма можуть носити лише ймовірний характер.

Враховуючи, що незвичність письма перш за все слід розглядати як невідповідність тих чи інших властивостей (ознак) письма заздалегідь відомим (загальноприйнятим) нормам цих властивостей для певної групи почерків, а також як невідповідність нормі властивостей письма конкретної особи, першою підзадачею виступає розпізнавання незвичайності письмового процесу в досліджуваному документі.

Ця підзадача вирішується за допомогою аналізу досліджуваного документа, який спрямований на виявлення ознак письма, що не відповідають загальноприйнятим нормам почерку певного ступеня виробленості.

Установивши факт незвичайності письма в досліджуваному документі, експерт при обмеженому компонентному складі (відсутноті зразків підозрюваної особои) не може вирішити другу, важливу в діагностиці підзадачу – розпізнавання характеру цієї незвичайності письма ( тимчасова або постійна). Для вирішення цієї підзадачи вже недостатньо заздалегідь відомих орієнтирів у характеристиці письмово-рухової навички, тому що та чи інша невідповідність ознак почерку може виявитися як постійною, так і тимчасовою у конкретному почерку.

Експерт може в категоричній формі вирішити питання про наявність незвичайності письма в досліджуваному документі й з більшим або меншим ступенем ймовірності вказати на характер цієї незвичайності та її обумовленість тією чи іншою різновидністю, групою “збиваючих” факторів.

У ряді випадків, коли у досліджуваному документі при достатньому обсязі, чітко виражена фрагментарність діагностичних ознак, які, як правило, можуть викликати “збиваючі” фактори, які пов'язані з навмисним викривленням почерку, можливо проведення порівняльного дослідження в межах об'єкту, що вивчається. Тут порівнюються змінені й незмінені ділянки тексту, вирішується питання про тотожність виконавця цих ділянок, а потім вирішуються всі останні діагностичні питання.

Виключення порівняльного дослідження при вирішенні діагностичних задач із обмеженим компонентним складом не означає закінченості їх вирішення на стадії аналізу першого рівня. Ця категорія задач також передбачає дворівневий, хоча й обмежений діагностичний процес. Вирішення їх, як правило, закінчується на стадії оцінки результатів роздільного аналізу всіх властивостей письма на другому рівні.

Таким чином діагностичне дослідження при обмеженому компонентному складі (відсутності порівняльного матеріалу) включає обов’язкове вирішення таких підзадач:

1.розпізнавання незвичайності письма у досліджуваному документі;

2. розпізнавання виду “збиваючих” факторів (природні або штучні);

3. розпізнавання певної групи “збиваючих” факторів або конкретної “збиваючої” причини (дуже рідко).

Схему і методичну основу вирішення діагностичних задач, які реалізують свою ціль при наявності обмеженого компонентного складу розкривають такі стадії дослідження:

• попереднє дослідження (1-й рівень вирішення задачі), яке складається з таких стадій: ознайомлення з постановою про призначення експертизи; огляд і попереднє дослідження почеркового об'єкту; огляд , попередня оцінка й висунення версій;

• попередня оцінка й висунення експертних версій, що сприяє формуванню у експерта більш конкретної уяви про задачу й можливість її вирішення.