Тема 7. Облік розрахунків з оплати праці та соціального страхування
Економічний зміст оплати праці.
Облік особового складу персоналу.
Синтетичний та аналітичний облік розрахунків по оплаті праці.
Облік розрахунків з фондами соціального страхування
Економічний зміст оплати праці
За законом України "Про оплату праці" №108/95 ВР від 24.03.95 р., заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку власник або уповноважений ним орган сплачує працівникові за виконану ним роботу відповідно до трудового договору.
Розмір заробітної плати відповідальних працівників державних та комунальних підприємств передбачається в укладеному контракті.
Розмір оплати праці працівників недержавних підприємств визначається власником. Порядок її нарахування та виплати на підприємствах всіх форм власності передбачається колективним договором. Заробіток працівників залежить від складності та умов виконання роботи, якості її виконання працівником, результатів господарської діяльності підприємства та обраних власниками принципів матеріального заохочення. Державою регламентується мінімальний рівень заробітної плати працівників підприємств усіх форм власності. До мінімальної заробітної плати не включаються доплати за особливі умови роботи та одноразові виплати.
Основні форми оплати праці, які використовуються в Україні, — відрядна і погодинна.
Відрядна оплата праці нараховується працівнику від кількості виготовлених виробів (виконаної роботи) та їх складності. Чим складнішою є робота, тим вищою повинна бути кваліфікація робітника і оплата за її виконання. Рівень кваліфікації робітника підтверджується присвоєним йому розрядом. Найбільш кваліфікованими І високооплачуваними є робітники VI розряду і найменш оплачуваними — І розряду. Залежно від форм організації праці відрядний заробіток нараховується працівникові індивідуально або для групи працівників (колективно) . При колективній відрядній оплаті праці заробіток кожного працівника залежить від кількості відпрацьованого часу і розряду робітника.
Відрядна оплата праці складається з таких систем: прямої відрядної, відрядно-преміальної, відрядно-прогресивної, акордної.
При погодинній оплаті праці заробіток працівникові нараховується, виходячи з ставки оплати за годину, день чи місяць та кількості відпрацьованих годин. Заробіток при цій формі оплати праці нараховується за такими системами: проста погодинна та погодинно-преміальна.
Основою організації оплати праці в Україні є тарифна система, яка включає:
тарифні сітки;
тарифні ставки;
схеми посадових окладів;
тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).
Тарифна сітка — схема тарифних розрядів працівників, яка будується, виходячи зі складності робіт та необхідного рівня кваліфікації працівників.
Тарифна ставка визначає розмір заробітної плати робітника певного розряду за одиницею часу (1 година, 1 день, 1місяць).
Схеми посадових окладів визначають посади, які можуть займати працівники, та суми оплати за цими посадами (посадові оклади).
На основі схем посадових окладів складають штатний розпис підприємства, у якому передбачають перелік посад працівників та їх окладів на певний період (рік). Приклад штатного розпису наведено нижче.
Штатний розпис та зміни до нього затверджуються наказом керівника підприємства.
Тарифно-кваліфікаційні характеристики містять переліки основних робіт галузі, виходячи з кваліфікації (розрядів) робітників.
Використання тарифної системи дозволяє здійснювати диференціацію заробітної плати залежно від складності виконуваних робіт, кваліфікації працівників.
Розмір заробітної плати також залежить від розміру отримуваних підприємством доходів, його фінансового стану та від ряду інших показників.
Заробітна плата може бути основна і додаткова. Основна заробітна плата — винагорода за виконану роботу відповідно до визначені норми праці, її складності та умов виконання. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата ~ винагорода за працю понад визначених норм, за трудові досягнення, особливі умови праці та у інших випадках: доплати, надбавки, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством. До них відносять нарахування заробітної плати у випадках:
за роботу понад визначені норми;
за роботу в нічний час (до 40% тарифної ставки або окладу, але не менше 20%);
за роботу у святкові і неробочі дні (у подвійному розмірі тарифної ставки або окладу);
за час простою не з вини працівника (2/3 тарифної ставки або окладу у період до 6 місяців);
при виготовленні продукції, що виявилася бракованою не з вини робітника в процесі виробництва продукції (2/3 тарифної ставки або окладу).
Інші заохочувальні та компенсаційні винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та грошові матеріальні виплати, не передбачені чинним законодавством або які здійснюються понад визначені законодавством норми.
Порядок та умови виплати заробітної плати та інших виплат працівникам передбачено колективним договором, який повинен бути оговорений з робітником у встановленому законодавством порядку.
Адміністрація підприємства, виходячи із задач по випуску продукції, її якості і строках постачання, можливостей впливу робітників на реалізацію наявних резервів виробництва з урахуванням їх статевих, вікових, професійно-кваліфікаційних та інших особливостей, розробляє конкретні системи оплати і пропонує їх до включення в колективний договір. Передбачається вибір форми оплати праці працівників (рис. 6.1).
Облік особового складу персоналу
Планування своєї діяльності здійснюється в бізнес-плані підприємства, яким визначається потреба у використанні трудових ресурсів.
Облік особового складу працівників повинен забезпечити надання інформації про чисельність працівників на підприємстві, їх розподіл за внутрішньогосподарськими підрозділами, а також про склад працівників по статі, віку, категоріях персоналу, посадах, спеціальностях, освіті, стажу роботи, плинність кадрів та їх потребу для здійснення систематично: діяльності підприємства.
Наказом Міністерства статистики України затверджені типові форми первинних документів з обліку особового складу робітників і службовців;
наказ (розпорядження) про прийом на роботу (форма № П-1);
алфавітну картку (форма № П-3);
особову картку (форма № П-2);
особову картку спеціаліста з вищою освітою, який виконує науководослідні, проектно-конструкторські й технологічні роботи (форма № П-4);
наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу (форма № 11-5);
наказ (розпорядження) про надання відпустки (форма № П-6)
список про надання відпустки (форма № П-7);
наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) (форма № П-8);
табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітноїплати (форма № П-12);
табель обліку використання робочого часу (форма № П-13);
табель обліку використання робочого часу (форма № П-14);
список осіб, які працювали в понаднормовий час (форма № П-16);
листок обліку простоїв (форма № П-16);
книгу обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них(форма № П-9);
книгу обліку руху трудових книжок і вкладишів до нихі форма № П-10);
акт на списання бланків трудових книжок і вкладишів до них (форма
№11-11).
Кожний документ має характерні для нього реквізити та вимагає правильності заповнення та ведення.
Облік особового складу працівників підприємства веде відділ кадрів, інспектор по кадрах, секретар-референт, бухгалтер або інша уповноважена особа.
Прийом людини на роботу починається з наказу, якому передує заява здобувача.
Після заповнення наказу відділом кадрів цей документ передають начальнику відділу, у який працівник наймається. Останній, поспілкувавшись із кандидатом і прийнявши остаточне рішення про його прийом на роботу, візує проект наказу на його зворотному боці. При цьому він там само записує: на яку посаду може бути прийнято людину; за яким розрядом або з яким окладом; тривалість випробного терміну.
Далі працівника ознайомлюють із умовами праці, повідомляють про обов'язковість медичного огляду (за необхідності), проводять інструктаж з техніки безпеки і протипожежного мінімуму. Після цього він ставить свій підпис на зворотному боці наказу.
Після підписання наказу керівником працівника необхідно ознайомити з остаточним варіантом цього документа під розпис на лицьовому боці наказу.
Потім працівник відділу кадрів (бухгалтер) заповнює форму № П-2 "Особова картка", робить відповідні записи у трудовій книжці, бухгалтерія відкриває особовий рахунок або аналогічний йому документ.
Для прикладу наводимо окремі документи з обліку особового складу (форми 13, 14, 15).
Основним документом про трудову діяльність працівника є трудова книжка. Порядок ведення трудових книжок визначено "Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях", затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58.
Синтетичний та аналітичний облік розрахунків по оплаті праці
Синтетичний облік розрахунків по оплаті праці здійснюється за допомогою рахунку 66 "Розрахунки по оплаті праці". На рахунку 66 "Розрахунки по оплаті праці" ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), також розрахунки за неодержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами).
Рахунок 66 Розрахунки з оплати праці" має такі субрахунки:
"Розрахунки за заробітною платою"
"Розрахунки з депонентами"
На першому субрахунку обліковують суми нарахованої оплати праці, а на другому — невиплаченої (депонованої) оплати праці. Рахунок — пасивний, кредитове сальдо означає заборгованість підприємства працівникам по нарахованій, але не виданій заробітній платі; оборот по дебету 661 рахунка — суми виплачені готівкою або перераховані на особові рахунки працівників у банку, суми утримань у вигляді податків у бюджет, по виконавчих листах і т.д.; оборот по кредиту — суми нарахованої у звітному місяці заробітної плати, премій, допомоги по тимчасовій непрацездатності та інші нарахування.
Аналітичний облік розрахунків по оплаті праці здійснюють по кожному табельному номеру, відкритому для постійного користування на кожного працівника окремо. Аналітичні рахунки відкривають в розрахунково-платіжних відомостях.
Облік розрахунків з фондами соціального страхування
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до Конституції України в нашій державі встановлені і діють Закони України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян України визначені Законом України «Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями).
Об’єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
До нарахувань на Фонд оплати праці належать:
збір до Пенсійного фонду;
збір на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;
збір на загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття;
збір на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Облік розрахунків зі страхування ведеться на рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням”.
По кредиту цього рахунка відображаються нараховані зобов’язання за страхуванням, а також одержані від органів страхування кошти, по дебету – погашення заборгованості та витрачання коштів страхування на підприємстві.
Рахунок 65 “Розрахунки за страхуванням” має такі субрахунки:
651 “Розрахунки за пенсійним забезпеченням”;
652 “Розрахунки за соціальним страхуванням”;
653 “Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття”;
654 “Розрахунки з інших видів страхування”.
На субрахунку 651 “Розрахунки за пенсійним забезпеченням” ведеться облік розрахунків з Пенсійним фондом України за збором на обов’язкове державне пенсійне страхування. Ставка збору – 33,2 % від фонду оплати праці; 1-2 % із заробітної плати кожного працівника.