- •Лекція 1. Поняття, сутність та походження держави. Форми держави
- •Основні поняття теми:
- •1. Поняття держави та її ознаки
- •2. Теорії походження держави
- •3. Характеристика функцій держави
- •4. Поняття та елементи механізму держави. Органи держави
- •5. Поняття та ознаки правової держави
- •6. Форма держави та її складові елементи
- •Форма державного правління
- •8. Форма державного устрою
- •9. Державно-правовий (державний) режим
- •10. Особливості елементів форми української держави
- •1. Питання з теми для самостійного вивчення:
Лекція 1. Поняття, сутність та походження держави. Форми держави
Мета: розкрити поняття держави, її ознаки, елементи механізму держави, ознайомити з теоріями походження держави, дати характеристику функцій держави, проаналізувати поняття правової держави та ознайомити студентів з поняттям форми держави та її складовими елементами.
План
Поняття держави та її ознаки.
Теорії походження держави.
Характеристика функцій держави.
Поняття та елементи механізму держави. Органи держави.
Поняття та ознаки правової держави.
Форма держави та її складові елементи.
Форма державного правління.
Форма державного устрою.
Державно-правовий (державний) режим.
Особливості елементів форми українська держави.
Основні поняття теми:
Держава — це суверенна, політико-територіальна організація, яка виступає від імені всього суспільства, володіє суверенітетом і спеціальним апаратом управління й примусу, у зв'язку з чим здатна надавати своїм велінням загальнообов'язкового характеру.
Патріархальна теорія походження держави — її сутність полягає у твердженні, що держава походить від сім'ї та є наслідком історичного розвитку і розростання останньої, а тому абсолютна влада монарха — це продовження батьківської влади.
Теорія суспільного договору — пояснює виникнення держави внаслідок об'єднання людей на основі добровільної згоди (договору) про те, що одні будуть управляти, а інші виконувати їх управлінські рішення.
Функції держави — це основні напрями діяльності держави, що розкривають її соціальну сутність і призначення в суспільстві.
Основні функції держави — такі напрями діяльності держави, без здійснення яких вона не може нормально функціонувати і розвиватися. Вони характеризують призначення держави, найбільш важливі напрями її діяльності на певному етапі розвитку.
Неосновні функції держави — є складовими елементами основних функцій, але окремо не розкривають сутності держави. Так, у складі такої основної функції держави, як оборона країни, можна виділити низку її неосновних функцій: зміцнення збройних сил, розвиток науково-технічного прогресу для забезпечення їх озброєнням та ін.
Внутрішні функції держави — здійснюються в межах даної держави, в яких виражається її внутрішня політика (регулювання економічних відносин, організація суспільної праці, охорона правопорядку, законності, прав і свобод громадян, соціальний захист населення, охорона й раціональне використання природних ресурсів).
Зовнішні функції держави — забезпечують здійснення зовнішньої політики держави (оборона країни, підтримання міжнародного миру, економічного співробітництва).
Механізм держави — цілісна ієрархічна система державних органів, які здійснюють її завдання і реалізують функції.
Орган держави — частина державного апарату — група осіб або одна особа, які наділені юридично визначеними державно-владними повноваженнями для виконання завдань і функцій держави.
Теорія поділу влад — традиційно її пов'язують з ім'ям Ш. Монтеск'є (1689—1755), який виробив схему, відповідно до якої влада в державі повинна бути поділена між законодавчими, виконавчими та судовими органами. Кожна з влад стосовно іншої є самостійна і незалежна, що виключає можливість узурпації всієї влади в державі якоюсь однією особою чи окремим органом держави.
Державний апарат — система органів держави, що наділені правом застосування засобів державного примусу і які контролюють та координують діяльність державних підприємств і державних установ.
Правова держава — це така держава, в якій лише юридичними засобами забезпечуються верховенство права, реальне здійснення, гарантування, охорона, захист та поновлення порушених прав людини і громадянина, взаємна відповідальність держави та особи, контроль й нагляд за створенням і застосуванням юридичних законів. Відсутня жорстка регламентація з боку держави щодо забезпечення гласності, свободи слова, критики, існує право вільного в'їзду та виїзду, обміну інформацією, науковими та освітянськими технологіями з іншими державами.
Форма державного правління — порядок організації і взаємодії вищих органів державної влади та управління (республіка і монархія).
Форма державного устрою — територіальний устрій держави та відповідна організація державних органів, насамперед співвідношення держави як цілого з її складовими частинами (унітарна, федерація, конфедерація).
Форма державно-правового режиму — форми і методи здійснення державної влади, рівень участі громадян в управлінні справами держави і суспільства (демократичний, антидемократичний: тоталітарний, авторитарний).
Президентсько-парламентська республіка — змішана форма правління. Ознаки президентської республіки — вибори президента населенням, широке коло його повноважень, можливість розпуску парламенту; парламентської республіки — обов'язкове затвердження парламентом кандидатури прем'єр-міністра, можливість вираження парламентом недовіри Кабінету Міністрів та дострокове припинення повноважень Президента шляхом імпічменту.
Демократичний державно-правовий режим — стан політичного життя, за якого державна влада здійснюється демократичними методами на основі широкої й реальної участі громадян та їх об'єднань у формуванні і здійсненні державної політики, утворенні та діяльності органів держави, на неухильному дотриманні основних прав людини і громадянина.
Антидемократичний державно-правовий режим — звуження або усунення можливості реального впливу громадян та їх об'єднань на управління державою, обмеження або порушення основних прав людини, зосередження влади в руках неконтрольованої народом групи осіб чи однієї особи.