Лекція 2
Поняття, сутність та походження права. Система права
і система законодавства
Мета: розкрити поняття права, його ознаки, принципи права та функції права, проаналізувати місце норм права в системі соціальних норм та основні джерела (форми) права, а також ознайомити студентів з особливостями системи права та системою законодавства України.
план
Поняття та сутність права.
Принципи права: поняття, види, зміст.
Поняття і види функцій права.
Місце норм права в системі соціальних норм.
Джерела права.
Поняття системи права.
Система законодавства.
Систематизація нормативно-правових актів.
Основні поняття теми:
Право — це система загальнообов'язкових правил поведінки, які формулюються або санкціонуються державою, мають формально визначений характер і забезпечуються можливістю застосування державного примусу.
Принципи права — це основні ідеї, вихідні положення, що мають універсальність, загальну значущість, вищу імперативність (веління) і відображають суттєві положення права.
Охоронна функція права — спрямована на захист позитивних суспільних відносин, які мають загальне значення, найбільш важливих економічних, політичних, національних, особистих відносин, а також усунення соціально шкідливих і небезпечних діянь людей та їх об'єднань, відновлення порушених прав суб'єктів.
Регулятивна функція права виражається у встановленні позитивних правил поведінки, наданні суб'єктивних прав і покладенні юридичних обов'язків на суб'єктів права.
Джерела (форма) права — офіційно-документальні форми вираження і закріплення норм права, які виходять від держави і надають їм юридичне, загальнообов'язкове значення.
Нормативно-правовий акт — офіційний письмовий документ, прийнятий компетентними суб'єктами, у якому в односторонньому вольовому порядку встановлюються, змінюються чи скасовуються загальнообов'язкові правила поведінки.
Закони — нормативні акти вищого представницького органу держави, що регулюють найбільш важливі суспільні відносини і мають найвищу юридичну силу щодо інших нормативно-правових актів.
Підзаконні акти — акти компетентних органів, що видаються на підставі закону, відповідно до його положень і на його виконання (Укази Президента України; постанови Верховної Ради України; декрети та постанови Кабміну України, Ради міністрів АРК та ін.).
Правовий звичай — правило поведінки, що складалося стихійно протягом тривалого часу і стало звичкою людей, ухвалено й охороняється державою.
Правовий прецедент — рішення конкретної юридичної справи, яке виносить судовий чи адміністративний орган держави (посадова особа) і яке стає обов'язковим для вирішення подібних справ у майбутньому.
Науково-правова доктрина — документи, що містять концептуально оформлені правові ідеї, принципи, які розроблені вченими з метою удосконалення законодавства та усвідомлені суспільством як обов'язкові.
Норма права — це обов'язкове, формально визначене правило поведінки загального характеру, встановлюється або санкціонується державою з метою регулювання суспільних відносин і забезпечується відповідними державними органами в межах їх компетенції.
Соціальні норми — це правила поведінки людей та їх об'єднань, що покликані врегульовувати життя суспільства з метою забезпечення в ньому порядку і стабільності.
Корпоративні норми — встановлюються та забезпечуються об'єднаннями громадян і є обов'язковими лише для членів цих об'єднань. Вони залежать від завдань певних об'єднань і спрямовані на досягнення цілей, заради яких ці об'єднання створювалися. Вони мають відповідати Конституції України, законам та іншим нормативно-правовим актам. Закріплюються у статутах, положеннях, постановах.
Структура норми права являє собою її внутрішню будову, яка складається з таких компонентів: диспозиція — така частина норми права, в якій викладений зміст правила поведінки; гіпотеза — частина норми, в якій визначаються умови, за яких настає чинність правил, які встановлені в диспозиції (де, коли, за якої умови, в якому разі); санкція — частина правової норми, що містить вказівки стосовно юридичних наслідків порушення правила, зафіксованого у диспозиції, або умов, визначених у гіпотезі.
Система права — це сукупність чинних норм права певної держави (елементи: норми права; інститути права; галузі права; підгалузі права).
Галузь права — це сукупність однорідних норм, що регулюють певну сферу суспільних відносин (об'єднаних загальністю предмета і методу правового регулювання). Галузь права поділяється на підгалузі та інститути права.
Система законодавства — це система всіх упорядкованих певним чином нормативно-правових актів даної держави. Система законодавства об'єднує усі джерела права (закони, кодекси, укази, статути, положення, постанови, інструкції та ін.).
Систематизація законодавства — це діяльність щодо зведення нормативно-правових актів (або їх елементів) у цілісний комплекс; здійснюється основними способами — шляхом інкорпорації і кодифікації.