Лекція 4. Планування як загальна функція менеджменту туризму

1. Сутність та зміст планування в туризмі

2. Місія в менеджменті туризму

3. Цілі в менеджменті туризму

4. Види управлінських робіт туристичного підприємства

1. Сутність та зміст планування в туризмі

Управління системою туризму повинне базуватися на страте­гічному| (спроектованому в майбутнє) баченні|видінні| і передбаченні. На основі бачення|видіння|, що є|з'являється| провідною ідеєю менеджменту, розробляється| політика туристської фірми|фірма-виготовлювача|, яка представляє|уявляє| загальні|спільні| цілі і норми стосунків, які забезпечують життєздатність| і розвиток цієї структури.

Планування|планерування| — це один з етапів процесу управління, на якому визначаються цілі будь-якої туристської структури, а також методи їх досягнення. У одних випадках фірма|фірма-виготовлювач| припиняє своє існування після|потім| досягнення поставлених цілей, в інших ставляться нові, більш значущі цілі. Це вказує|вказує| на те, що планування|планерування| не є одноразовою діїю|. Це безперервний процес вивчення нових шляхів|колій| і методів вдосконалення діяльності фірми|фірма-виготовлювача| за рахунок виявлених можливостей|спроможностей|, умов і чинників|факторів|.

Таким чином, під плануванням|планеруванням| діяльності туристського підприємства слід розуміти систематичний, інформаційно оброблюваний процес якісного, кількісного і часового визначення майбутніх цілей, засобів|коштів| і методів формувавания|, управління і розвитку підприємства.

Планування в менеджменті туристичного підприємства - це один із засобів, за допомогою якого забезпечується єдиний напрямок зусиль членів організації для досягнення її цілей.

Тактика туристичного підприємства – це короткотермінові стратегії.

Для розробки стратегічного плану вище керівництво туристичного підприємства повинно виявити: внутрішні сильні і слабкі сторони своєї організації.

Стратегія туристичного підприємства – це всебічний комплексний план, призначений для реалізації місії та досягнення цілей.

Єдиного методу планування|планерування|, який би відповідав кожній| ситуації, не існує. Процес планування|планерування| здійснюється| відповідно|відповідно до| до рівнів організації. Так, стратегічне планування|планерування| (вищий рівень) — це спроба поглянути в довгостроковій перспективі на основоположні складові орга­нізації|; оцінити|оцінювати|, які тенденції спостерігаються в її оточенні|; визначити яким найімовірніше буде поведінка конку­рентов|. Головне завдання|задача| планування|планерування| на цьому рівні полягає в тому, щоб|аби| визначити, як організація поводитиметься в межах своєї ринкової ніші.

На середньому рівні управління займаються тактичним пла­нуванням|, тобто визначають проміжні цілі на шляху|колії| досягнення стратегічних цілей і завдань|задач|.

Планування|планерування| здійснюється і на нижньому рівні оргаіиза­ції|. Воно називається оперативним плануванням|планеруванням|. Це основа основ планування|планерування|. У оперативних планах стандарти діяльності|, опис робіт і тому подібне вписуються в таку систему, при якій кожен направляє|спрямовує| свої зусилля на досягнення загальних|спільних| і головних цілей організації.

Всі три типи планів складають загальну систему, яка називається генеральним, або загальним, або бізнес-планом функціонування організації.

Ефективність планування|планерування| як функції управління залежить багато в чому від того, якими з|із| наступних|слідуючих| принципів (керівних| правил) керуються при складанні планів:

• повнота — при плануванні повинні враховуватися всі події і ситуації, які можуть мати значення для розвитку організації;

• точність — при складанні планів використовуються такі сучасні методи, засоби, тактика і процедура, які забезпечують точність прогнозів;

• ясність — мета і способи планування повинні мати прості і легкі при відтворенні формулювання, доступні всім членам організації;

• безперервність — це не одноразовий акт, а постійний процес;

• економічність — витрати на планування повинні порівнюватися з виграшем, що отримується від нього.

Планування|планерування| припускає|передбачає| використання всіх методів, так­тики| і процедур, які менеджери застосовують в своїй роботі. Види планування|планерування| постійно варіюються: від таких традиційних методів, як бюджетні, до складніших — моделюва­ння|, розробки планів або окремих його розділів на основі теорії ігор і проектів сценаріїв. Використання такої техніки планування|планерування| зменшує невизначеність, підвищує точність прогнозів, допомагає менеджерам відстежувати або аналізувати чинники|фактори|, що впливають на план.