- •2. Господарська діяльність в первісній історії України, Трипільська або Черняхівська культури (обрати одну).
- •3.Стародавній Єгипет: господарський розвиток та економічна думка.
- •4.Стародавній Китай: господарський розвиток та економічна думка.
- •5.Стародавня Месопотамія: господарський розвиток та економічна думка.
- •6.Стародавня Індія: господарський розвиток та економічна думка.
- •7.Загальні риси господарського розвитку країн Стародавнього Сходу.
- •8.Загальна характеристика економічної думки Східної цивілізації.
- •9.Осьовий час, порівняльний аналіз Західної та Східної цивілізацій.
- •10.Західна цивілізація та господарський розвиток античних держав (загальна характеристика).
- •11.Стародавня Греція: господарський розвиток та економічна думка.
- •12. Стародавній Рим: господарський розвиток та економічна думка.
- •13. Періодизація Середньовіччя. Розвиток ремесел і міст у період Середньовіччя.
- •14. Економіка Західної Європи та її аграризація на першому етапі (V-хі ст.); основні пам’ятки суспільно-економічної думки.
- •15. Відображення господарського розвитку Західної Європи у документальних та літературних джерелах Середньовіччя.
- •16. Відображення господарського розвитку Київської Русі у документальних та літературних джерелах Середньовіччя.
- •17. Економічна думка Раннього та Пізнього Середньовіччя.
- •18. Економічний розвиток українських земель під владою Польщі та Литви та початок формування фільваркової системи в польсько-литовський період.
- •19. Господарський розвиток країн Європи та сша у період розкладу феодалізму і генезису індустріального суспільства (хvi-XVIII ст.)
- •20. Передумови формування ринкового господарства.
- •22. Особливості мануфактурного періоду в розвитку промисловості у країнах Західної Європи, сша (обрати одну країну на вибір або розкрити загальні особливості).
- •23.Зародження індустріального суспільства у країнах Західної Європи в XVI ст., значення буржуазних революцій XVI-XVIII ст. Обрати одну буржуазну революцію та розкрити її особливості.
- •24.Великі географічні відкриття, їх соціально-економічні причини та наслідки.
- •25.Економічний розвиток Франції, Англії та Німеччини в XI- хv ст. (одна країна на вибір або загальна характеристика).
- •26.Структура феодального суспільства, суть рентних відносин та їх види.
- •27.Особливості Європейської торгівлі в середні віки, розвиток банківської системи та кредиту.
- •28.Сутність рабовласницького ладу. Криза рабовласницького ладу, її причини. Колонат.
- •29. Економічні причини розквіту країн античного світу. Особливості економічної думки Західної цивілізації
- •30.Назвіть і розкрийте суть форм землеволодіння в епоху Середньовіччя.
- •31. Виникнення кпе в Англії та Франції. Економічне вчення фізіократів.
- •32. Основні постулати класичної політичної економії. Головні погляди Адама Сміта.
- •33. Марксизм та маржиналізм як два альтернативні напрямки продовження ідей класичної політичної економії.
- •34.Основні постулати маржиналізму.
- •35.Промисловий переворот у провідних країнах світу.
- •36.Кембриджська школа неокласичної політекономії та започаткування економічного аналізу. А. Маршалл.
- •37. Реформи 1848 та 1861 років. Особливості промислового розвитку України в пореформений період.
- •38. Кейнсіанство: обгрунтування теорії та практики макроекономічного регулювання.
- •39.Господарство провідних країн світу на початку хх ст. І в період Першої світової війни. Становлення системи регульованого капіталізму. Завершення формування світового господарства.
- •40.Світова економічна криза 1929 – 1933 років, її причини та наслідки
- •41.Школа монетаризму м. Фрідмена та її розвиток.
- •42.Розвиток повоєнного інституціоналізму.
- •43. Нові ліберальні доктрини -теорії "економіки пропозиції" та "раціональних очікувань".
- •44. Форми і методи господарювання в період неПу в Україні. Різні оцінки впровадження неПу в економічній думці.
- •45.Стан економічного потенціалу України в момент проголошення незалежності.
- •46.Радикальні економічні перетворення другої половини 90-х років та їх наслідки в Україні.
9.Осьовий час, порівняльний аналіз Західної та Східної цивілізацій.
Формування двох сучасних цивілізацій пов'язують із так званим «осьовим часом», який, на думку К. Яспереа, припадає десь на проміжок між 800 та 200 рр. до Р.Х. Як він зазначає, саме в цей період відбувається «найрізкіший поворот в історії. З'являється людина такого типу, що зберігається донині. Саме в цей час, стверджує Ясперс, відбувається чимало незвичайного: на Сході і Заході зароджується філософія, виникають нові релігії та їх пророки, а людина усвідомлює своє буття і саму себе. Власне, осьовий час розглядається як перехідний період цивілізаційного процесу. Ці зрушення супроводжувалися певними, досить глобальними змінами в господарській та техніко-технологічній сферах, які найчастіше пов'язують із переходом до так званого залізного віку, поширенням досконаліших знарядь праці та модернізації виробничих процесів. Зазнає змін та певних трансформацій і соціальна структура суспільства, в якій поряд із традиційною державного владою— власністю та системою розподілу виникають відносини власності індивідуальної, як правило, у вигляді рухомості. В соціально-економічному плані осьовий час пов'язаний з появою недержавних власних структур, а в суспільному — з визначенням самоцінності людини. Як стверджує К. Ясперс, завершення осьового часу тісно пов'язане із створенням світових імперій та світових релігій .Усі ці зміни відбуваються одночасно в трьох точках первісних цивілізацій — Китаї, Індії та у Середземномор'ї (Заході), незалежно одне від одного. Осьовий час означав руйнування великих стародавніх культур, призводив їх до загибелі. Отже, осьовий час поклав початок двом основним сучасним цивілізаціям — Східній та Західній, кожна з яких увібрала певні риси попередньої історії вищеназваних регіонів великих стародавніх культур. Слід зауважити, що зміни на Сході були значно меншими, ніж на Заході. Проте до осьового часу ці регіони прийшли з уже досконало сформованими суспільними інститутами — державою, владою, власністю. Поява їх була тісно пов'язана з тими змінами форм господарської діяльності, що відбувалися в різних варіаціях у різних регіонах світу. Таким чином, осьовий час — це був період трансформації всієї життєдіяльності людства у межах провідних цивілізацій, він характеризувався принциповими змінами в соціально-економічній, політичній, етнічній та техніко-технологічпій сферах.
Однією з найвідоміших теорій культурного розвитку є концепція Карла Ясперса. який розробив і ввів таке поняття як «осьовий час». Саме формування 2 сучасних цивілізацій пов’язують з цим поняттям, який на думку Яс перса, припадає десь на проміжок між 800 та 200 р.р. до Р.Х. Так, охарактеризувати різницю розвитку Стародавніх Сходу та Заходу, не противсяючи їх одна одній, дозволяє саме теорія «осьового часу». Так, в «осьовий час» Соціальна структура східного суспільства була стратифікованою. Основним виробником (і найбільшою верствою-стратою) були землероби, переважно вільні землероби-общинники. Усі члени суспільства фактично перебували в цілковитому підпорядкуванні цареві, який мобілізовував і роздавав споживчі та продуктивні блага, ресурси та привілеї. Він, будучи одночасно і верховним суддею, і верховним жерцем, не лише роздавав блага, а й забирав їх, а часом і саме життя. Єдиним власником основних засобів виробництва - землі й води, — була держава та її уособлення — східний деспот-цар. Усі землероби та землевласники вважалися лише користувачами землі. Найвищим і єдиним власником залишався верховний правитель (цар). І громадська земля, і земля окремої родини, і княжий уділ — усі ці земельні володіння належали окремим особам. Як результат - у східних деспотіях сформувалася стратово-кастова система, тобто соціальні страти формувалися залежно від господарських або державних функцій їх членів. Особливості східної економіки породжували й своєрідну форму фінансово-економічних взаємин між власником базових засобів виробництва (державою) та їх користувачами: всі виплати, що здійснює землекористувач (чи селянин, чи аристократ), зосереджуються у царській скарбниці. Тобто доходи давиьосхідної скарбниці можна визначити як «репту-податок», інакше кажучи, одночасно і ренту (плату за землю), і податок (примусові вилучення у підданих держави на її користь), які можуть вилучатися як у грошовій формі, так і в натуральній, а також у вигляді праці. Основою господарства західних країн на відміну від Сходу стала індивідуальна власність на базові засоби виробництва — передусім землю. Суспільна та індивідуальна власність — були чітко відокремлені і забезпечені відповідними законодавчими актами. Відмінного є і роль праці рабів, яка набуває певної господарської значущості. Водночас економічні зв'язки за умов панування натурального господарства були досить вузькими, господарське життя переважно зосереджувалося в окремих родинах, у їх домашньому («ойкісному» — від давньогр. «ойкос» — дім) господарстві. . На чолі такої патріархальної родини стояв родоначальник або домовласник, який у господарському відношенні виступав як управитель та землевласник. У містах-полісах крім повноправних громадян існували та інші категорії населення, зокрема метки (іноземці), які прав на землю не мали і вимушені були займатися ремеслом та торгівлею, заняттями, які греки вважали негідними громадянина.Така патріархальна родина була самодостатньою і не потребувала господарських зв'язків з іншими, подібними до неї, адже забезпечувала власні потреби за рахунок власного ж господарства. Лише деякі блага, передусім предмети розкошу, здобувалися шляхом обміну на власну продукцію. Поділ праці у патріархальній родині ще не визначав суспільного поділу праці, хоча й породжував появу нових форм господарської діяльності як складових ойкісного господарства. Отже, «осьовий час» поклав початок двом основним сучасним цивілізаціям – Східній та Західній, але головним є те, що з’явилася людина сучасного типу.