- •2. Господарська діяльність в первісній історії України, Трипільська або Черняхівська культури (обрати одну).
- •3.Стародавній Єгипет: господарський розвиток та економічна думка.
- •4.Стародавній Китай: господарський розвиток та економічна думка.
- •5.Стародавня Месопотамія: господарський розвиток та економічна думка.
- •6.Стародавня Індія: господарський розвиток та економічна думка.
- •7.Загальні риси господарського розвитку країн Стародавнього Сходу.
- •8.Загальна характеристика економічної думки Східної цивілізації.
- •9.Осьовий час, порівняльний аналіз Західної та Східної цивілізацій.
- •10.Західна цивілізація та господарський розвиток античних держав (загальна характеристика).
- •11.Стародавня Греція: господарський розвиток та економічна думка.
- •12. Стародавній Рим: господарський розвиток та економічна думка.
- •13. Періодизація Середньовіччя. Розвиток ремесел і міст у період Середньовіччя.
- •14. Економіка Західної Європи та її аграризація на першому етапі (V-хі ст.); основні пам’ятки суспільно-економічної думки.
- •15. Відображення господарського розвитку Західної Європи у документальних та літературних джерелах Середньовіччя.
- •16. Відображення господарського розвитку Київської Русі у документальних та літературних джерелах Середньовіччя.
- •17. Економічна думка Раннього та Пізнього Середньовіччя.
- •18. Економічний розвиток українських земель під владою Польщі та Литви та початок формування фільваркової системи в польсько-литовський період.
- •19. Господарський розвиток країн Європи та сша у період розкладу феодалізму і генезису індустріального суспільства (хvi-XVIII ст.)
- •20. Передумови формування ринкового господарства.
- •22. Особливості мануфактурного періоду в розвитку промисловості у країнах Західної Європи, сша (обрати одну країну на вибір або розкрити загальні особливості).
- •23.Зародження індустріального суспільства у країнах Західної Європи в XVI ст., значення буржуазних революцій XVI-XVIII ст. Обрати одну буржуазну революцію та розкрити її особливості.
- •24.Великі географічні відкриття, їх соціально-економічні причини та наслідки.
- •25.Економічний розвиток Франції, Англії та Німеччини в XI- хv ст. (одна країна на вибір або загальна характеристика).
- •26.Структура феодального суспільства, суть рентних відносин та їх види.
- •27.Особливості Європейської торгівлі в середні віки, розвиток банківської системи та кредиту.
- •28.Сутність рабовласницького ладу. Криза рабовласницького ладу, її причини. Колонат.
- •29. Економічні причини розквіту країн античного світу. Особливості економічної думки Західної цивілізації
- •30.Назвіть і розкрийте суть форм землеволодіння в епоху Середньовіччя.
- •31. Виникнення кпе в Англії та Франції. Економічне вчення фізіократів.
- •32. Основні постулати класичної політичної економії. Головні погляди Адама Сміта.
- •33. Марксизм та маржиналізм як два альтернативні напрямки продовження ідей класичної політичної економії.
- •34.Основні постулати маржиналізму.
- •35.Промисловий переворот у провідних країнах світу.
- •36.Кембриджська школа неокласичної політекономії та започаткування економічного аналізу. А. Маршалл.
- •37. Реформи 1848 та 1861 років. Особливості промислового розвитку України в пореформений період.
- •38. Кейнсіанство: обгрунтування теорії та практики макроекономічного регулювання.
- •39.Господарство провідних країн світу на початку хх ст. І в період Першої світової війни. Становлення системи регульованого капіталізму. Завершення формування світового господарства.
- •40.Світова економічна криза 1929 – 1933 років, її причини та наслідки
- •41.Школа монетаризму м. Фрідмена та її розвиток.
- •42.Розвиток повоєнного інституціоналізму.
- •43. Нові ліберальні доктрини -теорії "економіки пропозиції" та "раціональних очікувань".
- •44. Форми і методи господарювання в період неПу в Україні. Різні оцінки впровадження неПу в економічній думці.
- •45.Стан економічного потенціалу України в момент проголошення незалежності.
- •46.Радикальні економічні перетворення другої половини 90-х років та їх наслідки в Україні.
26.Структура феодального суспільства, суть рентних відносин та їх види.
Землевласники-феодали мали на землю монопольне право, яке й визначало в умовах аграрної економіки їх панівне становище. Зростання великої земельної власності, джерелом якої були не лише «пожалування», а й прямі захоплення общинних земель, відбувається швидкими темпами. При цьому форми землеволодіння та соціальну структуру, що існували у Франкській державі, можна уявити за «Салічною правдою», одним з найдавніших зведень звичаєвого права та пам'яткою не лише правової, а й економічної думки середньовіччя.
У «Салічній правді» знайшли відображення майнові відносини та захист прав власності через систему штрафів за різні злочини, зокрема за крадіжку худоби .У ній також розглядаються питання майнової нерівності (титул І,VIII), розкладу громади (титули ЬУ, ЬХІІ), формування землеволодіння, зокрема такої його форми як алод (титул ІЛХ та ін.) За «Салічною правдою» основною масою франкського населення є вільні общинники, а основною формою землеволодіння також є общинна (або громадська). Особиста ж власність поширюється на будинок, садибу, город, проте не на ріллю, яка залишається громадською, але в особистому користуванні. Вже з другої половини VI ст. у Франкській державі алод фіксується як особиста земельна власність: його можна купити, продати, закласти, подарувати, успадкувати. Одночасно вся суспільно-економічна структура спиралася на особисті домогосподарства, що забезпечувало активну участь общинників у громадському житті.
Водночас алод міг бути і великим земельним пожалуванням, яке отримували за службу від королів франків, але це вже було велике землеволодіння, яке займало території, що дорівнюють деяким сучасним державам Європи. Так, католицькі церковні установи, найчастіше монастирі, передавали землю на умовах прекарію, тобто зобов'язання за користування землею виконувати певні повинності. Прекарії могли бути кількох видів, як-от: прекарій пожалуваний, коли селянин, що втратив свій алод, звертається до землевласника (світського чи духовного) з проханням надати йому у користування земельний наділ; прекарій повернений, коли селянин, який втрапив у злидні, віддає свій алод великому землевласникові та отримує його назад у вигляді вже умовного користувача та прекарій з винагородою, коли прекаріст не лише отримував назад свій наділ, а й додаткові землі у користування [там само].
Головною формою землеволодіння в цей період стає бенефіцій, адже надання землі у повну власність (у вигляді алоду) значно послаблювали королівську владу і створювали прошарок землевласників, які вже відмовлялися служити. Бенефіції, тобто передача землі в умовну не спадкову власність, що передбачала несення певної служби, найчастіше військової. З часом (ЇХ—X ст.) виникає спадкова форма умовного феодального землеволодіння — феод (або лєн), що також передбачала несення служби, але й земля, й посада передавалися у спадок. Протягом цього часу панівною формою стає теза «немає землі без сеньйора».
Отже, відповідно й селянин ставав утримувачем землі, отримував від феодала земельний наділ (вже згадуваний прекарій), де розміщувалися селянська садиба, рілля та інші господарські угіддя, з яких він і отримував необхідний для утримання власної родини продукт. За це користування (утримання) він ніс певні повинності на користь земельного власника.
Особиста залежність безпосередніх виробників оформлювалася законодавчо. У капітуляріях (указах) Карла Великого (768--814 рр.) прямо вказувалося, що кожна вільна людина повинна шукати для себе покровителів і заступників. Надзвичайно важливим документом цієї епохи, пам'яткою економічної думки є «Капітулярш про вілли», датований кінцем VIII ст. Він являє собою указ або інструкцію для управителів тих маєтків, що перебували у віданні королівського двору та служили для задоволення потреб королівського дому, і містить докладні вказівки щодо ведення господарства в маєтках