- •2. Господарська діяльність в первісній історії України, Трипільська або Черняхівська культури (обрати одну).
- •3.Стародавній Єгипет: господарський розвиток та економічна думка.
- •4.Стародавній Китай: господарський розвиток та економічна думка.
- •5.Стародавня Месопотамія: господарський розвиток та економічна думка.
- •6.Стародавня Індія: господарський розвиток та економічна думка.
- •7.Загальні риси господарського розвитку країн Стародавнього Сходу.
- •8.Загальна характеристика економічної думки Східної цивілізації.
- •9.Осьовий час, порівняльний аналіз Західної та Східної цивілізацій.
- •10.Західна цивілізація та господарський розвиток античних держав (загальна характеристика).
- •11.Стародавня Греція: господарський розвиток та економічна думка.
- •12. Стародавній Рим: господарський розвиток та економічна думка.
- •13. Періодизація Середньовіччя. Розвиток ремесел і міст у період Середньовіччя.
- •14. Економіка Західної Європи та її аграризація на першому етапі (V-хі ст.); основні пам’ятки суспільно-економічної думки.
- •15. Відображення господарського розвитку Західної Європи у документальних та літературних джерелах Середньовіччя.
- •16. Відображення господарського розвитку Київської Русі у документальних та літературних джерелах Середньовіччя.
- •17. Економічна думка Раннього та Пізнього Середньовіччя.
- •18. Економічний розвиток українських земель під владою Польщі та Литви та початок формування фільваркової системи в польсько-литовський період.
- •19. Господарський розвиток країн Європи та сша у період розкладу феодалізму і генезису індустріального суспільства (хvi-XVIII ст.)
- •20. Передумови формування ринкового господарства.
- •22. Особливості мануфактурного періоду в розвитку промисловості у країнах Західної Європи, сша (обрати одну країну на вибір або розкрити загальні особливості).
- •23.Зародження індустріального суспільства у країнах Західної Європи в XVI ст., значення буржуазних революцій XVI-XVIII ст. Обрати одну буржуазну революцію та розкрити її особливості.
- •24.Великі географічні відкриття, їх соціально-економічні причини та наслідки.
- •25.Економічний розвиток Франції, Англії та Німеччини в XI- хv ст. (одна країна на вибір або загальна характеристика).
- •26.Структура феодального суспільства, суть рентних відносин та їх види.
- •27.Особливості Європейської торгівлі в середні віки, розвиток банківської системи та кредиту.
- •28.Сутність рабовласницького ладу. Криза рабовласницького ладу, її причини. Колонат.
- •29. Економічні причини розквіту країн античного світу. Особливості економічної думки Західної цивілізації
- •30.Назвіть і розкрийте суть форм землеволодіння в епоху Середньовіччя.
- •31. Виникнення кпе в Англії та Франції. Економічне вчення фізіократів.
- •32. Основні постулати класичної політичної економії. Головні погляди Адама Сміта.
- •33. Марксизм та маржиналізм як два альтернативні напрямки продовження ідей класичної політичної економії.
- •34.Основні постулати маржиналізму.
- •35.Промисловий переворот у провідних країнах світу.
- •36.Кембриджська школа неокласичної політекономії та започаткування економічного аналізу. А. Маршалл.
- •37. Реформи 1848 та 1861 років. Особливості промислового розвитку України в пореформений період.
- •38. Кейнсіанство: обгрунтування теорії та практики макроекономічного регулювання.
- •39.Господарство провідних країн світу на початку хх ст. І в період Першої світової війни. Становлення системи регульованого капіталізму. Завершення формування світового господарства.
- •40.Світова економічна криза 1929 – 1933 років, її причини та наслідки
- •41.Школа монетаризму м. Фрідмена та її розвиток.
- •42.Розвиток повоєнного інституціоналізму.
- •43. Нові ліберальні доктрини -теорії "економіки пропозиції" та "раціональних очікувань".
- •44. Форми і методи господарювання в період неПу в Україні. Різні оцінки впровадження неПу в економічній думці.
- •45.Стан економічного потенціалу України в момент проголошення незалежності.
- •46.Радикальні економічні перетворення другої половини 90-х років та їх наслідки в Україні.
8.Загальна характеристика економічної думки Східної цивілізації.
Із пам’яток економічної думки цивілізації Стародавнього Сходу, які дійшли до нас, найдавнішою вважається «Повчання гераклеопольського царя своєму синові» (Стародавній Єгипет, ХХІІ ст. до н.е.). В ньому мова йде про «правила» мистецтва державного керівництва і господарювання. Критична оцінка стихійного, некерованого росту масштабів боргового рабства і лихварства, завдяки чому навіть «простолюдини» змогли стати багатими, а в країні розпочалася громадська війна, очевидна ще в одній пам’ятці економічної думки Стародавнього Єгипту початку ХVІІІ ст. до н.е – «Речення Іпусера».
Та найбільш відомим із ранніх пам’яток старосхідної економічної думки є збірник законів, названий істориками на честь його автора «Кодексом Хаммурапі». У ХVІІІ ст. до н.е для Вавілонського царства, розташованого у межиріччі Тигра і Єфрата, виникла реальна загроза руйнування підвалин його цілісності і, можливо, незалежності. Трапилося так, що швидкий розвиток товарно-грошових відносин почав супроводжуватись різким скороченням надходжень податків у державну казну, а відповідно до цього — послабленням ефективності діяльності державних структур і особливо армії. Хаммурапі (1792 — 1750 pp. до н.е.) не міг відбирати у селян землю, знову створювати великі царські господарства, збирати ремісників у царські майстерні. Такі дії призвели б до швидкого занепаду країни, адже люди вже встигли звикнути до самостійності, до відносної волі, до прибутків від ринкової торгівлі. Мудрість Хаммурапі в тому, що він перший із правителів стародавнього світу зрівняв силу царя з силою закону і визнав за підлеглими право самим турбуватися про своє життя. В його законах знайшли відображення розвиток товарно-грошових відносин, заходи, які сприяли розширенню торговельних угод.
Консолідуючи суспільство і економічне життя старовавилонської держави, кодекс Хаммурапі на перший погляд був націлений на те, щоб сильний не утискав слабкого. Насправді ж закріплені в ньому правові норми жорстко регламентували натурально-господарські основи, пов´язавши їх не тільки з майновою відповідальністю. Царська влада турбувалася про захист інтересів общини і дрібних товаровиробників.
Так, за зазіхання на особисту власність мірою покарання могло бути рабство чи смертна кара. Намагання звільнити чужого раба чи сприяння його втечі також каралося смертю. Крадіжка майна у мушкена (особа, близька до царя) каралася суворіше, ніж аналогічний злочин, але скоєний проти селянина.
Своєрідні вимоги держава узаконила у плані "зниження" тяжкості кабали і рабства за борги, а також лихварства. Раніше селяни платили податки здебільшого зерном, олією, шерстю. Хаммурапі почав стягати податки сріблом. Проте аж ніяк не всі селяни продавали продукти на ринку. Багато хто з них був змушений брати срібло в борг за додаткову плату, і ті, хто був не в змозі розплатитися з боргами, були вимушені продавати у рабство кого-небудь із родичів. Однак новий закон давав тепер можливість царським воїнам та іншим громадянам-вавилонянам не втрачати свої земельні наділи за борги. Тому, хто віддавав (чи продавав) за борги в рабство своїх дружину чи дітей, закон гарантував, що після трьох років рабства членів його сім´ї звільнять з одночасним анулюванням боргу. Масштаби лихварства були "впорядковані" так, що межа грошової позики не перебільшувала 20%, а натуральної позики — 35% від первинної суми. Більше того, Хаммурапі декілька разів скасовував усі нагромаджені у країні борги.
До числа памяток економічної думки цивілізації Стародавнього Сходу слід віднести розробки цілісних систем державного регулювання натурального господарства, оформлені у VI — ІІІ ст. до н. є. у Стародавньому Китаї і в IV — III ст. до н.е. у Стародавній Індії.