- •1. Ключові поняття м та їх сутність.
- •2,Види знижок в сучасній системі ціноутворення.
- •3. Сутність м як філософії бізнесу.
- •4. Цілі політики розподілу.
- •6. Фукції каналів розподілу.
- •7.Елементи комплексу м.
- •8. Види торгових посередників.
- •9. Еволюція концепцій м.
- •10. Складові процесу товароруху.
- •11. Види м.
- •12. Цілі та засоби комунікаційної політики.
- •13.(17) Фактори макросередовища в м.
- •14. Методи визначення бюджету просування.
- •15. Фактори мікросередовища в м.
- •16. (18) Реклама в системі м.
- •17. (Див. Пит.13)
- •18. (16)
- •19. Показники кон'юнктури ринку.
- •20. Розробка рекламних звернень.
- •21.М-ві дослідження конкурентів
- •23.М-ві дослідження посередників та постачальників.
- •24.Вибір носіїв реклами.
- •25Елементи вивчення внутрішнього середовища підприємства.
- •26.Просування товарів: стимулювання збуту
- •27Процесс м-х досліджень
- •28. Персональний продаж та його особливості.
- •29Методи м-х досліджень.
- •30)Суть та значення паблік релейшнз.
- •31. Систематизація Мової інформації
- •32. Суть та особливості прямого м.
- •33.Методи аналізу Мової інформації.
- •34.Синтетичні засоби м-х комунікацій.
- •35. Фактори сегментування споживчого ринку.
- •36. М-ві організаційні структури.
- •37. Формування Мової стратегії.
- •38. Контроль результатів Мової діяльності.
- •39. М-ві конкурентні стратегії.
- •40. Мовий аудит.
- •41. Цілі та суть Мової стратегії.
- •42. Методи оперативного аналізу.
- •43. Конкурентоспроможність товару та її визначення.
- •44. Сутність та складові swot – аналізу.
- •45. Життєвий цикл товару та його складові.
- •46. Формування системи розподілу в м.
- •47.(49) Політико-правові та соціально-культурні фактори зовнішнього середовища м.
- •48.(50) Види знижок у ціноутворенні для споживчого ринку.
- •51. Цілі цінової політики підприємства
- •52.Концепція м стосунків.
- •53.Види цін.
- •54. Особливості м послуг.
- •55. Складові процесу м-х комунікацій.
- •57. Методи ціноутворення
- •58. Форми вираження ідеї рекламного звернення.
- •59. Інтегровані м-ві комунікацій на місці продажу.
- •60. Види цін залежно від особливостей контракту купівлі-продажу
- •61. Формування ціни за базисними уМ-овами поставки.
47.(49) Політико-правові та соціально-культурні фактори зовнішнього середовища м.
Політико-правове середовище являє собою систему законодавчих і нормативно-правових актів, урядових і політичних організацій, законодавчої, судової і виконавчої влади, яка створює правове поле бізнесової діяльності, впливає на умови ведення бізнесу в тій чи іншій країні.
Складові політика-правового середовища: політична система;. законодавча і нормативно-правова система; політичні партії і політичні лідери; органи законодавчої, судової і виконавчої влади в центрі й на місцях; склад уряду й органів місцевої влади, їхні функції і повноваження щодо регулювання бізнесу; політична стабільність; профспілки та інші громадські організації; засоби масової інформації (телебачення, радіо, преса).
У всьому світі менеджери зважають на об'єктивність політико-правового середовища кожної країни. Але це не виключає можливостей активно на нього впливати.
Соціальне - культурне середовище - це фактори, пов'язані з населенням, рівнем його розвитку, традиціями, звичками. Значення цього середовища полягає, по-перше, у тому, що частина населення є клієнтом для більшості компаній, оскільки люди є головними покупцями. По-друге, місцеве населення для будь-якої організації виступає основним джерелом формування персоналу.
Складові соціально-культурного середовища:
-кількість населення країни і даної місцевості, його демографічна і вікова характеристики; . кількість і структура сімей, їхні традиції;
- рівень кваліфікації, освіти, трудові навички працездатного населення, рівень доходів населення, структура потреб;
- життєві цінності, настанови, традиції, звичаї, стереотипи населення й окремих його груп, етичні й естетичні стандарти;
- релігійні вірування; .
- міграційні процеси, мобільність населення;
- міжнародні, міжетнічні відносини.
Нерідко можна почути схвальні думки про соціально-культурне середовище в Україні. Ці думки спираються переважно на високий освітній рівень населення, підприємливість, спокійну вдачу людей. Однак дане середовище погіршується. Про це свідчать висновки Доповіді про людський розвиток у 1997 році, підготовленої експертами Програми розвитку 00Н. У загальному рейтингу людського розвитку (тривалість життя, рівень освіти, рівень ВВП на душу населення) Україна посідає 95-те місце з 175 держав. Варто згадати, що в 1991 роді Україна посідала 32-ге місце.
Мове середовище — сукупність суб'єктів, умов та сил, що діють за межами фірми і здатні вплинути на її Мову діяльність. Фактори зовнішнього середовища поділяють на дві групи: мікросередовище і макросередовище.
Мікросередовище становлять:
• споживачі;• конкуренти;• постачальники; • посередники; • контактні аудиторії.
Макросередовище — це фактори, які впливають на фірму та її мікросередовище і які вона НЕ може контролювати.
Поняття макросередовища визначають п'ять груп факторів:• економічні; соціально-культурні; політико-правові;
технологічні; природно-географічні.
Соціально-культурні фактори. Суспільство складається з груп людей, які мають різні культурні характеристики (ставлення до підприємництва, ролі жінок у суспільстві тощо). Культурні цінності навряд чи можна змінити, їх слід сприймати як об'єктивну реальність і враховувати в діяльності фірми. Наприклад, інститут шлюбу, традиції весільних церемоній не підлягають безпосередньому впливові з боку окремої компанії. Але туристичні фірми можуть пропонувати різні варіанти весільних подорожей для різних груп населення (для молодих пар, для подружжя, що святкує срібне весілля, та ін.).
Політико-правові фактори. Найважливішими елементами політико-правового середовища є:
законодавство;
урядові установи;
впливові групи населення.
Митні тарифи, податкова система, закони та нормативні акти уряду, політична стабільність або політичні конфлікти безпосередньо впливають на підприємницьку активність. Об'єднання споживачів, екологічні організації дедалі активніше впливають на прийняття рішень щодо закриття підприємств, діяльність яких суперечить регіональним, екологічним та іншим життєво-важливим інтересам населення.
