- •1. Види вкладів (депозитів).
- •2. Документообіг і облік за операціями кас щодо приймання готівки.
- •3. Документообіг і облік операцій видаткових кас.
- •4. Економічний зміст вкладних (депозитних) операцій.
- •5. Класифікація рахунків для обліку операцій з міжбанківських розрахунків.
- •6. Методику аудиту валютних операцій.
- •7. Методику внутрішньо-банківського аудиту доходів і витрат.
- •8. Методику внутрішньо-банківського аудиту розрахункових операцій.
- •9. Методику внутрішнього аудиту касових операцій.
- •10. Облік вкладних (депозитних) операцій.
- •11. Облік операцій з касового обслуговування комерційних банків.
- •12. Облік операцій з формування статутного капіталу банків.
- •13. Облік операцій кредитного характеру.
- •14. Облік операцій при розрахунках розрахунковими чеками при розрахунках акредитивами, при здійсненні розрахунків векселями.
- •15. Організація касової роботи в установах банку.
- •16. Організація та облік операцій за міжбанківськими розрахунками через нсеп.
- •17. Основні принципи методики внутрішньо-банківського аудиту операцій з цінними паперами.
- •18. Порядок відкриття і режим функціонування платіжних рахунків.
- •19. Порядок відкриття та режим функціонування депозитного рахунку.
- •20. Порядок організації вечірніх кас та інкасація грошової виручки.
- •26. Характеристика платіжних розрахунків клієнтів банку.
26. Характеристика платіжних розрахунків клієнтів банку.
Організація грошових розрахунків — це одна із функцій комерційних банків. Грошовий обіг — це сукупність платежів (розрахунків), які здійснюються безготівковими перерахунками або готівкою. Грошовий обіг за структурою поділяється на готівковий та безготівковий.
Готівковий обіг включає платежі, які здійснюються готівкою і переважно пов'язаний з доходами та витратами населення. Існують певні обмеження щодо застосування розрахунків готівкою між суб'єктами господарської діяльності (підприємствами).
Під безготівковим обігом розуміють систему грошових розрахунків, які провадять без участі готівки.
Комплексне розрахунково-касове обслуговування полягає у веденні поточного рахунку клієнта і здійсненні банком за його дорученням усіх розрахункових (надання платіжних послуг) і касових операцій, які виникають у процесі його діяльності та передбачені чинним законодавством. Банк звертає особливу увагу на процедурні питання, які пов'язані з відкриттям, веденням і закриттям поточного рахунку.
Для підприємств, організацій і установ, що фінансуються з бюджетів різних рівнів, функції поточного рахунку виконує бюджетний поточний рахунок. У випадку наявності у таких підприємств інших джерел фінансування, поряд із бюджетним поточним рахунком, їм відкривається поточний рахунок.
За своїм характером поточні рахунки належать до депозитів на вимогу або, інакше кажучи, до депозитів до запитання. Тобто, обслуговуючи такий депозит, банк зобов'язаний в будь-який момент забезпечити зняття коштів, що здійснюється безпосередньо клієнтом чи третьою особою за дорученням клієнта. У зарубіжній банківській практиці такі рахунки ще називають транзакційні (платіжні) депозити. Термін «платіжні рахунки» (депозити) досить чітко відображає суть поточних рахунків. За цими рахунками банки або зовсім не нараховують відсотків, або нараховують їх залежно від середнього залишку, або від дотриманого клієнтом встановленого компенсаційного залишку.
Банки ретельно підходять до процедури відкриття поточного рахунку. Зміст процедури залежить від категорії клієнта — суб'єкт господарської діяльності або фізична особа.
Розрахунки без участі готівки здійснюються через використання безготівкових розрахунків. Безготівкові розрахунки — це розрахунки, які провадить банк перерахуванням грошових коштів з рахунку платника на рахунок одержувача або заліком взаємних вимог підприємств. Для цього використовують такі платіжні інструменти, як форми безготівкових розрахунків, векселя і пластикові картки. Форми безготівкових розрахунків і правила їх здійснення запроваджує Національний банк України. Підприємства можуть застосовувати такі форми розрахунків:
— платіжні доручення;
— платіжні вимоги-доручення;
— чеки;
— акредитиви;
— платіжні вимоги.
Форма безготівкових розрахунків складається з двох основних елементів: вид розрахункового документа і схема документообігу.
При здійсненні розрахунків використовуються стандартні форми розрахункових документів. Розрахункові документи приймаються банком до виконання при наявності підписів осіб, які мають право розпоряджатися коштами на поточному рахунку. Прийняття документів від підприємств здійснюється протягом робочого дня. Документи, прийняті в операційний час, відображаються банком у балансі в той самий день. Списання коштів з рахунку платника провадиться тільки за першим примірником розрахункового документа.
Кожна форма має особливий документообіг, який включає етапи проходження документів між учасниками розрахункової операції (платник, банки, одержувач) і визначає порядок списання коштів з поточного рахунку платника та їх рух до зарахування на рахунок одержувача.
При здійсненні розрахунків гарантованими платіжними дорученнями, акредитивами, чеками передбачається гарантія платежу з боку банків. Гарантію платежу у цих випадках банк вирішує через відокремлення частки грошових коштів клієнта з поточного рахунку і депонування їх на особовому рахунку, що входить до складу аналітичних рахунків, які відкриваються до балансового рахунку четвертого порядку «Кошти в розрахунках». Кошти на цих рахунках мають цільове призначення: для оплати розрахункових документів за гарантованими банком платежами. У бухгалтерському обліку депоновані кошти обліковуються на наступних аналітичних рахунках:
«Розрахунки гарантованими платіжними дорученнями»;
«Розрахунки чеками»;
«Розрахунки акредитивами».
При розрахунках платіжними картками використовуються пластикові картки.