- •1.Становлення та розвиток науки про масову комунікацію
- •2.Сутність та зміст понять «комунікація»,«масова комунікація», «інформація».
- •3.Система масової комунікації, її характер та структура
- •4.Форми і формати масової комунікації
- •5. Види масової комунікації.
- •6.Функції мк
- •8.Види інформації
- •10. Специфічні ознаки, функції масової інформації в масовій комунікації
- •11.Види суспільств з позиції циркулювання в них масової інформації
- •12. Масова інформація як інструмент впливу в масово-комунікаційній діяльності. Інформація та процес її сприйняття.
- •13.Комунікативний процес і його структура
- •14.Теорії та моделі масової комунікації
- •15.Комунікативні барєри
- •16. Загальна характеристика аудиторії змк
- •18.Класифікація аудиторій
- •19. Комунікатор як суб’єкт масової комунікації.
- •21.Типи комуні кантів
- •23.Творче й виробниче в діяльності професійних комунікантів.
10. Специфічні ознаки, функції масової інформації в масовій комунікації
Функції масової інформації
1) віддзеркалення (відображення) значущих подій, які відбуваються в навколишньому світі й суспільстві;
2) віддзеркалення (відображення) значущих рішень, які прийняті керівними інститутами суспільства;
3) віддзеркалення (відображення) реакції (в тому числі й критики) членів суспільства на дії та рішення інститутів суспільства;
4) забезпечення діалогу між членами суспільства і його інститутами суспільства;
5) вплив на коригування дій та рішень, прийнятих інститутами суспільства, відповідно до вимог його членів;
6) сприяння демократичності механізму функціонування інститутів суспільства;
7) розширення банків інформації членів суспільства;
8) задоволення пізнавальних, естетичних та емоційних потреб членів суспільства;
9) формування систем цінностей членів суспільства, зокрема в ділянках культури, політики й науки;
10) вплив на членів суспільства в усіх сферах їх суспільного життя;
11) формування суспільної свідомості членів суспільства.
Культура споживання інформації
Етапи споживання інформації:
— отримання інформації;
— аналіз інформації;
— зіставлення отриманої інформації з наявною у внутрішньому банку інформації та з зовнішніми банками інформації; — оцінювання інформації з позиції наявної стратегії власних цілей;
— оцінювання інформації з позиції наявної стратегії державни цілей, а при потребі — залучення до оцінки експертів;
— вироблення рішення щодо необхідних дій, пов’язаних з отриманою інформацією;
— виконання дій, пов’язаних з отриманою інформацією;
— контроль за виконання дій, пов’язаних з отриманою інформацією;
— коригування дій, пов’язаних з отриманою інформацією.
Слід розрізняти споживання інформації професіоналами (працівниками ЗМІ — журналістами, авторами, редакторами тощо) й непрофесіоналами — реципієнтами.
11.Види суспільств з позиції циркулювання в них масової інформації
Суспільства можна розглядати з позиції того, за рахунок чого воно отримує біле половини свого національного валового прибутку.
Відповідно до сказаного будемо виділяти три типи суспільств:
— суспільства аграрні (більше половини національного прибутку вони отримують за рахунок продажу продуктів сільського господарства — зерна, овочів, фруктів, квітів тощо);
— суспільства індустріальні (більше половини національного прибутку вони отримують за рахунок продукції індустрії — випуску тракторів, автомобілів, кораблів, літаків ракет, видобутку корисних копалин тощо);
— суспільства інформаційні (більше половини національного прибутку вони отримують за рахунок продажу інформації — масової інформації (газет, журналів, книг, радіо- й телепередач), науково-технічної інформації , програмної інформації (офісних програм, автоматизованих систем керування підприємством, автоматизованих систем керування технологічними процесами тощо), культурної інформації (театрів, кіно, концертів, цірків тощо).
Між вказаними суспільствами існує суттєва різниця в джерелах отримання інформації. Розглянемо ці джерела:
— в аграрному суспільстві основними джерелами отримання інформації є сім’я, церква і частково — школа (як правило, початкова);
— в індустріальному суспільстві до основних джерел отримання інформації, крім тих, що є в аграрному, додається школа (середня, частково вища), а також частково ЗМІ;
.
— в інформаційному суспільстві до основних джерел отримання інформації, крім тих, що є в індустріальному, додається школа (для більшості населення вища), а також ЗМІ як основний постачальник масової інформації
До цієї класифікації можна зробити уточнення, а саме:
— варто виділити передаграрне суспільство, в якому інформація передавалася тільки в рамках сім’ї та церкви (загалом, будь-якого релігійного інституту);
— в інформаційному суспільстві варто виділити такий його підвид, в якому передбачається використання інтернету.
Про інтернет потрібно сказати окремо, оскільки інтернет усуває для масової інформації такий фактор її функціонування як віддаль.
.Інтернет, з’єднавши всі цифрові бази даних в єдину мережу й доставляючи інформацію в будь-яку точку Земної кулі за лічені секунди, зробив ці бази даних спільним загальнодоступним інформаційним джерелом.
Вже зараз в інтернеті виникає „дзеркальне” відображення всієї масової інформації, яка існує в традиційній форміДо такого дзеркального відображення потрібно віднести: інтернет-газети, інтернет-журнали, інтернет-книги, інтернет-радіо, інтернет-телебачення, інтернет-кіно. Крім того, в інтернеті з’явилися такі сервіси, які в традиційній масовій інформації — відсутні (наприклад, інтернет-БД, інтернет-пошукові системи тощо).