10. Специфічні ознаки, функції масової інформації в масовій комунікації

Функції масової інформації

1) віддзеркалення (відображення) значущих подій, які відбуваються в навколишньому світі й суспільстві;

2) віддзеркалення (відображення) значущих рішень, які прийняті керівними інститутами суспільства;

3) віддзеркалення (відображення) реакції (в тому числі й критики) членів суспільства на дії та рішення інститутів суспільства;

4) забезпечення діалогу між членами суспільства і його інститутами суспільства;

5) вплив на коригування дій та рішень, прийнятих інститутами суспільства, відповідно до вимог його членів;

6) сприяння демократичності механізму функціонування інститутів суспільства;

7) розширення банків інформації членів суспільства;

8) задоволення пізнавальних, естетичних та емоційних потреб членів суспільства;

9) формування систем цінностей членів суспільства, зокрема в ділянках культури, політики й науки;

10) вплив на членів суспільства в усіх сферах їх суспільного життя;

11) формування суспільної свідомості членів суспільства.

Культура споживання інформації

Етапи споживання інформації:

— отримання інформації;

— аналіз інформації;

— зіставлення отриманої інформації з наявною у внутрішньому банку інформації та з зовнішніми банками інформації; — оцінювання інформації з позиції наявної стратегії власних цілей;

— оцінювання інформації з позиції наявної стратегії державни цілей, а при потребі — залучення до оцінки експертів;

— вироблення рішення щодо необхідних дій, пов’язаних з отриманою інформацією;

— виконання дій, пов’язаних з отриманою інформацією;

— контроль за виконання дій, пов’язаних з отриманою інформацією;

— коригування дій, пов’язаних з отриманою інформацією.

Слід розрізняти споживання інформації професіоналами (працівниками ЗМІ — журналістами, авторами, редакторами тощо) й непрофесіоналами — реципієнтами.

11.Види суспільств з позиції циркулювання в них масової інформації

Суспільства можна розглядати з позиції того, за рахунок чого воно отримує біле половини свого національного валового прибутку.

Відповідно до сказаного будемо виділяти три типи суспільств:

— суспільства аграрні (більше половини національного прибутку вони отримують за рахунок продажу продуктів сільського господарства — зерна, овочів, фруктів, квітів тощо);

— суспільства індустріальні (більше половини національного прибутку вони отримують за рахунок продукції індустрії — випуску тракторів, автомобілів, кораблів, літаків ракет, видобутку корисних копалин тощо);

— суспільства інформаційні (більше половини національного прибутку вони отримують за рахунок продажу інформації — масової інформації (газет, журналів, книг, радіо- й телепередач), науково-технічної інформації , програмної інформації (офісних програм, автоматизованих систем керування підприємством, автоматизованих систем керування технологічними процесами тощо), культурної інформації (театрів, кіно, концертів, цірків тощо).

Між вказаними суспільствами існує суттєва різниця в джерелах отримання інформації. Розглянемо ці джерела:

— в аграрному суспільстві основними джерелами отримання інформації є сім’я, церква і частково — школа (як правило, початкова);

— в індустріальному суспільстві до основних джерел отримання інформації, крім тих, що є в аграрному, додається школа (середня, частково вища), а також частково ЗМІ;

.

— в інформаційному суспільстві до основних джерел отримання інформації, крім тих, що є в індустріальному, додається школа (для більшості населення вища), а також ЗМІ як основний постачальник масової інформації

До цієї класифікації можна зробити уточнення, а саме:

— варто виділити передаграрне суспільство, в якому інформація передавалася тільки в рамках сім’ї та церкви (загалом, будь-якого релігійного інституту);

— в інформаційному суспільстві варто виділити такий його підвид, в якому передбачається використання інтернету.

Про інтернет потрібно сказати окремо, оскільки інтернет усуває для масової інформації такий фактор її функціонування як віддаль.

.Інтернет, з’єднавши всі цифрові бази даних в єдину мережу й доставляючи інформацію в будь-яку точку Земної кулі за лічені секунди, зробив ці бази даних спільним загальнодоступним інформаційним джерелом.

Вже зараз в інтернеті виникає „дзеркальне” відображення всієї масової інформації, яка існує в традиційній форміДо такого дзеркального відображення потрібно віднести: інтернет-газети, інтернет-журнали, інтернет-книги, інтернет-радіо, інтернет-телебачення, інтернет-кіно. Крім того, в інтернеті з’явилися такі сервіси, які в традиційній масовій інформації — відсутні (наприклад, інтернет-БД, інтернет-пошукові системи тощо).