- •Фактори регіональної економіки та розміщення продуктивних сил.
- •Регіональні особливості розвитку, використання та розміщення сировинної бази кольорової металургії України.
- •Наукові основи розміщення внутрішньої торгівлі.
- •Місце Причорноморського економічного району в територіальній та галузевій структурі господарства України. Проблеми його регіонального розвитку.
- •5.Соціально-економічне районування: мета, завдання, функції, види.
- •Регіональні особливості розвитку рекреаційного комплексу України.
- •Розселення населення, його основні форми, особливості за регіонами світу.
- •Особливості і фактори розміщення меблевого виробництва в Україні, основні центри.
- •Сутність, значення і структура продовольчого комплексу.
- •Регіональні особливості розміщення та використання лісових та водних ресурсів України.
- •Сутність, галузевий склад та основні функції соціальної сфери суспільства.
- •Сучасний стан, особливості регіонального розвитку і розміщення сільського господарства України як центральної сфери апк.
- •Поняття про природно-ресурсний потенціал, його структура і оцінка.
- •Місце Північно-Східного економічного району в територіальній та галузевій структурі господарства України. Проблеми його регіонального розвитку.
- •Прості методи економічного обґрунтування розміщення продуктивних сил.
- •Місце Столичного економічного району в територіальній та галузевій структурі господарства України. Проблеми його регіонального розвитку.
- •Сутність регіональної політики в Україні.
- •Регіональні особливості розвитку і розміщення світового автомобілебудування.
- •Структурний аналіз в регіональній економіці. Функціонально-господарська структура.
- •Особливості і фактори розміщення фарфоро-фаянсової та скляної промисловості в Україні, їх основні регіони та центри.
- •Закономірності розміщення продуктивних сил і регіональної економіки як форма вияву економічних законів суспільства.
- •Регіональні особливості розвитку залізничного транспорту світу.
- •Транспорт як особлива сфера матеріального виробництва, його вплив на регіональний розвиток.
- •Проблеми раціонального використання природно-ресурсного потенціалу регіонів світу.
- •Місце Донецького економічного району в територіальній та галузевій структурі господарства України. Проблеми його регіонального розвитку.
- •Внутрішня торгівля, її роль і функції в суспільстві., регіональні закономірності товарообороту закладів внутрішньої торгівлі в Україні.
- •Регіональні особливості розвитку і розміщення хімічного комплексу світу.
- •Складні методи економічного обґрунтування рпс.
- •Регіональні особливості розвитку і розміщення головних машинобудівних регіонів світу.
- •Об’єкт та предмет вивчення дисципліни «Регіональна економіка», її місце в системі наук.
- •Сучасні зрушення у структурі машинобудівного комплексу світу. Продукція комплексу у світовій торгівлі, регіональні відмінності.
- •Екологічні проблеми розвитку металургійного виробництва у світі, сучасні зрушення у його розміщенні.
- •Населення як основна продуктивна сила суспільства, типи відтворення населення. Регіональні відмінності у демографічній політиці країн.
- •Регіональні проблеми розвитку і розміщення легкої промисловості України.
- •Галузевий склад і чинники регіонального розвитку і розміщення харчової промисловості України..
- •Сутність соціально-економічного району, його головні ознаки та районоутворюючі фактори.
- •Регіональна спеціалізація та проблеми розвитку легкої промисловості України.
- •Головні тенденції розвитку і регіональні особливості функціонування світової транспортної системи .
- •Місце Центрального економічного району в територіальній та галузевій структурі господарства України. Проблеми його регіонального розвитку.
- •Сутність, значення та галузева структура паливно-енергетичного комплексу світу. Паливно-енергетичний баланс та його регіональні особливості.
- •Регіональні особливості розвитку і розміщення будівельно-індустріального комплексу в Україні.
- •Закономірності, принципи, фактори та критерії розміщення соціальної сфери.
- •Регіональні особливості розвитку і розміщення лісової та деревообробної промисловості в Україні.
- •Сутність, значення. Галузева і територіальна структура хімічного комплексу світу.
- •Земельні ресурси і структура земельного фонду України, регіональні проблеми розміщення і використання.
- •Регіональні особливості розміщення і використання закладів освіти в Україні.
- •Структурні і територіальні особливості розвитку і розміщення електроенергетики світу.
- •Регіональні особливості розселення населення в Україні. Українська діаспора.
- •Характеристика головних хімічних регіонів світу.
- •Місце Карпатського економічного району в галузевій і територіальній структурі господарства України. Їх проблеми розвитку.
- •Регіональні особливості урбанізаційного процесу в світі.
- •Особливості розміщення і оцінки мінеральних ресурсів у світі, ресурсозабезпеченість головних світових регіонів.
- •Місце Придніпровського економічного району в галузевій і територіальній структурі господарства України. Їх проблеми розвитку.
- •Принципи розміщення продуктивних сил і регіональної економіки, їх сутність і значення в територіальній організації виробництва.
- •Особливості розвитку і розміщення чорної металургії світу. Основні її райони.
- •Спроби сучасного соціально-економічного районування України.
- •Галузева структура і регіональні особливості розміщення зернового господарства світу.
-
Особливості розвитку і розміщення чорної металургії світу. Основні її райони.
Типологія країн за розвитком чорної металургії:
Країна зі значним розвитком чорної металургії, потужною базою залізнорудної та вугільної промисловості (США, Велика Британія, Україна, Росія, Китай)
Країни зі значним розвитком чорної металургії, забезпечені вугіллям і відносно невеликими покладами руди (Німеччина, Польща)
Країни зі значним розвитком чорної металургії, великими покладами руди і незначними покладами вугілля (Франція, Швеція, Канада)
Країни зі значним розвитком чорної металургії, але недостатніми рудними та паливними запасами (Японія, Італія, Бельгія, Люксембург)
Країни, де чорна металургія тільки розвивається, але є значні запаси руди і вугілля (ПАР, Індія, Австралія)
Країни, де чорна металургія тільки розвивається, які мають значну рудну базу і обмежену паливну (Бразилія, Чилі, Венесуела, Перу, Колумбія)
Країни, які не мають чорної металургії, але забезпечені рудою і паливом (Алжир, Гвінея, Сьєрра-Леоне)
Основні райони чорної металургії світу:
Китай, Японія, США, Росія, Україна, Німеччина, Італія, Південна корея, Бразилія, Індія.
Найбільші поклади залізних руд знаходяться у південній частині Бразилії та у Венесуелі. Руди Бразилії та Венесуели мають високу якість і вміст заліза не менше за 50%. Чималі запаси залізної руди є і в Північній Америці. Тут виділяються металогенічні провінції Канадського щита, у родовищі Месабі вміст заліза – 46–53%, на півострові Лабрадор розробляються залізисті кварцити (30–35% заліза).
Приблизно однакові поклади залізних руд є у країнах Європи та Азії. У Західній Європі першорядне значення мають Лотаринзький залізорудний басейн) і родовища, пов’язані з Балтійським. В Азії є важливі родовища, пов’язані з Індійською платформою (Декан), як за своїми запасами, так і за високою якістю (понад 60% заліза з невеликим відсотком сірки та інших домішок).
Поклади руди у Східній Європі та Китаї оцінюються як дуже великі: понад 1/2 світових запасів. Йдеться передусім про Росію, Україну, Казахстан, Китай, КНДР. Чимала частина цих руд містить 30–35% заліза. Тим часом більшість східноєвропейських країн не має достатніх покладів залізної руди, – їм доводиться імпортувати до 75% споживання. Переважна частина цього постачання до Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини припадає на Україну та Росію. В рік у світі видобувається 1 млрд т залізної руди, 40% її експортується. Головні експортери: Австралія та Бразилія (відповідно 150 і 190 млн т). Україна експортує 45 млн т руди і займає сьоме місце в світі після Індії, Росії, США та Китаю. 90% залізної руди транспортується морем.
-
Спроби сучасного соціально-економічного районування України.
Після здобуття Україною незалежності її було остаточно подвлено на 9 економічних районів:
1.Столичний (Київська, Житомирська, Чернігівська обл..)
2.Центральний (Черкаська, Кіровоградська)
3.Північно-Східний (Полтавська, Сумська, Харківська)
4.Донецький (Донецька, Луганська)
5.Придніпровський (Дніпропетровська, Запорізька)
6.Причорноморський (АР Крим, Херсонська, Одеська, Миколаївська)
7.Подільський (Хмельницька, Вінницька, Тернопільська)
8.Карпатський (Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька)
9.Північно-Західний (Волинська, Рівненська)
Соціально-економічний розвиток районів повинен відбуватись на основі науково обґрунтованої регіональної політики, яку слід розглядати як необхідну і надзвичайно важливу складову загальнодержавної політики. Отже, вона повинна бути тісно пов’язана зі стратегічними напрямками розвитку національного господарського комплексу.
Стратегія розвитку регіонів – це набір таких установок, правил і законів, якими повинні керуватись, з однієї сторони, державні структури, з іншої – регіональні. Якщо немає розробленої стратегії розвитку регіонів, то по суті, не можна говорити про здійснення регіональної політики в державі.
В “Пояснювальній записці до проекту Концепції регіональної політики в Україні і Основних напрямів розвитку регіонів України” зазначається, що стратегія регіональної політики полягає у тому, щоб органічно поєднати інтереси держави і регіонів, створити умови для раціонального використання місцевих ресурсів та особливостей природно-виробничого потенціалу з метою найефективнішого розвитку продуктивних сил. Слід констатувати, що національна стратегія розвитку України повинна також передбачати розв’язання трьох наступних надзвичайно важливих проблем.
1. Розбудова державності і формування національногосподарського комплексу України.
2. Розробка ефективної внутрішньодержавної стратегії, тобто визначення шляхів повноцінного розвитку регіонів України.
3. Інтеграція національногосподарського комплексу з національними комплексами сусідніх держав і світовою економікою.
Отже, стратегія розвитку економічного району повинна базуватись на наступних принципах:
1. Трансформація структур господарських комплексів соціально-економічних комплексів з метою досягнення відповідності їх потенціалам їх територій.
2. Інтеграція господарських комплексів економічних районів в єдиний національний господарський комплекс України.
3. Послідовне покращення екологічної ситуації в регіонах. Зменшення соціальної напруги в регіонах.
4. Формування якісно нових взаємовідносин між державою і регіонами на взаємовигідних умовах.
Названі принципи в кожному з регіонів повинні реалізовуватись виходячи з урахування.