6. Транспорт як особлива сфера матеріального виробництва, його вплив на регіональний розвиток.

Транспорт--галузь матеріального виробництва, яка забезпечує потреби господарства і населення в усіх видах перевезень.

Одним із основних факторів комплексного розвитку регіонів, який забезпечує взаємозв’язок структурних елементів господарського комплексу регіонів, є транспортна система.

Транспортна система--територіальне поєднання мереж, транспортних засобів і служб перевезення, що забезпечують реалізацію транспортно-економічних зв’язків з метою безперервного функціонування гоподарства

На її основі формуються і функціонують всі види матеріальних потоків, що забезпечують соціально-економічний розвиток як країни так і її регіонів. Як і більшість галузей господарства транспорт здійснює вплив на екосистеми регіонів.

Транспортна забезпеченість території – транспортно-географічна характеристика будь-якої території, яка відбиває співвідношення між потребами в шляхах сполучення і транспортних засобах, з одного боку, і наявністю та адекватністю транспортної мережі і транспортних засобів – з іншого.

Зміни у національній економіці привели до необхідності пошуку нових шляхів регулювання та організації продуктивних сил, розробки нових напрямів раціонального використання природно–ресурсного потенціалу, створення умов для активізації соціально–економічного розвитку регіону. З переходом економіки до ринкових форм господарювання суттєво зростає роль транспортного фактора у регіональному розвитку.

З чотирьох форм свобод, що необхідні для входження економіки у відкритий ринковий простір, три з них забезпечує транспорт – свободу переміщення людей, товарів і послуг. Це говорить про значну роль транспорту в просторовому розвитку економіки.

У структурі транспортних шляхів найбільшу питому вагу мають автомобільні: понад 70%, 1/5 частина припадає на авіалінії й лише 5% – на залізниці. Далі йдуть трубопровідний та внутрішній водний транспорт.

За обсягом вантажообігу перше місце займає морський транспорт – 70%; потім ідуть залізничний та автомобільний транспорт. У країнах, що розвиваються, технічний рівень залізничного транспорту низький: застосовується різнотипний рухомий склад, здебільшого малопотужні локомотиви, вагони малої вантажності, значне місце належить паровій тязі.

6. Проблеми раціонального використання природно-ресурсного потенціалу регіонів світу.

Природно-ресурсний потенціал--важливий фактор розміщення продуктивних сил, який включає природні ресурси і природні умови.

ПРП розглядається як сукупність усіх природних можливостей, засобів, запасів, джерел, що використовуються (або можуть використовуватись) при даному рівні розвитку продуктивних сил для досягнення певної мети

В умовах сучасного науково-технічного прогресу, швидкого розвитку продуктивних сил, які ведуть до значного споживання природних ресурсів, глобального характеру набувають проблеми забезпечення та їх захисту.Тривалий час проблема обмеження природних ресурсів не розглядалася, однак з розвитком науки і техніки вона постала як проблема економічна, технологічна і світоглядна. В більшості країн сформувався такий устрій життя, коли розвиток їх досягається за рахунок дедалі більшого залучення у виробництво природних благ, що й зумовило значне виснаження природних ресурсів і виникнення енергетичної кризи.

Після детального вивчення вичерпності природних ресурсів вчені прийшли до висновку, що основна проблема не в недостатку природних ресурсів, а в їх нераціональному використанні і забрудненні.

Ресурсозбереження--це прогресивний напрям використання природно-ресурсного потенціалу, що забезпечує економію при­родних ресурсів та зростання виробництва продукції при тій са­мій кількості використаної сировини, палива, основних і допоміж­них матеріалів.

Для економіки природокористування найголовнішими є два аспекти проблеми використання природних ресурсів:

1) виснаження природного середовища і природних ресурсів

2) заповнення цього середовища непотрібними компонентами, що робить його непридатним для споживання