Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпора з регіон.doc
Скачиваний:
37
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
450.56 Кб
Скачать
  1. Структурний аналіз в регіональній економіці. Функціонально-господарська структура.

Структуру виробництва в регіоні можна аналізувати з погляду ступеня стабільності, рівня спеціалізації (наскільки різноманітно представлені галузі спеціалізації), повторюваності виробничого процесу, повноти виробничо-технологічного циклу, рівня пов’язаності регіонального комплексу.

При структурному аналізі необхідно з’ясувати галузі спеціалізації регіону (базові).

Для оцінки стадії економічного розвитку регіону важливо визначити наявність у ньому первинних, вторинних, третинних і четвертинних видів діяльності. Для цього визначають спеціалізацію в регіоні: управління, дослідження чи власне виробництво.

Для розрахунку цих показників зіставляється частка зайнятих в окремих галузях у регіоні і країні в цілому.

Також дуже важливим є визначення галузей спеціалізації регіону, галузей, які виконують допоміжну функцію, і галузей, які обслуговують виробництво і населення. Співвідношення між ними дає кількісне значення регіонального мультиплікатора (віднош. загального коеф-ту зайнятих до кількості зайнятих у спеціалізації):

За показником інтенсивності виконання головних функцій розрізняють регіони:

  • ▲з високою інтенсивністю,

  • =зі збалансованістю галузей спеціалізації,

  • ▼з низькою інтенсивністю виконання базових функцій. Регіональний мультиплікатор чітко вказує, яким чином розвиток одного сектора спричиняє розширення іншого. Це дуже важливо, оскільки імпульси одних приводять до розширення виробництва, а інших — до його скорочення.

Аналіз з наголосом на економічну базу заснований на розмежуванні базових (первинне виробництво) та обслуговуючих (вторинне, третинне, четвертинне виробництво) галузей виробництв. Такі «базові» види діяльності дають кошти на оплачування сировини, продовольчої продукції та інше.

Мультиплікатор міжрегіональної торгівлі використовується для вивчення взаємозв’язків одного регіону з іншим, які передаються через експорт, імпорт, інвестиції, споживання і доходи.

Функціонально-господарська структура країни чи світового господарства залежить від сучасного розвитку стану суспільного поділу праці в усіх його формах, в тому числі стану міжнародного поділу праці. На сьогодні, аналізуючи стан господарства не тільки економічно розвинутих країн, а й країн, що розвиваються, вже недостатньо обмежуватися розглядом тільки галузей. Практично скрізь іде процес формування міжгалузевих систем, а в межах країн--і міжгалузевих комплексів. Цей процес зумовлений розвитком технологічних звязків, інвестиційної діяльності та вимогами сучасного менеджменту і маркетингу.

  1. Особливості і фактори розміщення фарфоро-фаянсової та скляної промисловості в Україні, їх основні регіони та центри.

До промисловості будівельних матеріалів відносять виробництво скляних, кришталевих і порцеляново-фаянсових виробів, враховуючи спільність сировинної бази (пісок, глина, каолін). Скляна та фарфорова промисловості розвиваються на всій території України, орієнтуючись на споживача. Але, через низьку транспортабельність сировини, на розміщення підприємств, що виробляють скло, найбільший вплив має сировинний фактор.

Скляна промисловість (стара назва-гутництво)--галузь промисловості, що виробляє будівельно-технічне, тарне, хіміко-лабораторне та приладобудів., госп.-побутове, електронно-технічне і вакуумне, медичне, оптичне й ін. види скла.

В Україні є шість заводів листового і технічного скла. Найбільші з них - Лисичанський "Пролетар", Костянтинівський склоробний та завод "Автоскло" і Запорізький склоробний. Скло виробляється на склозаводах Луганської й Донецької областей, на Львівському склоробному заводі й частково на Київському заводі художнього скла. Збільшується виробництво скла міркового віконного, полірованого, теплозахисного та архітектурно-будівельного, полірованого шлакоситалу, кольорового візерункового та армованого скла, штучного скловидного мармуру.

Фарфорова промисловість має в Україні центри Коростень, Баранівка, Городниця, Кам'яний Брід, Довбичі (Житомирська обл.), Дружківка (Донецька обл.), Полтава, Кіровоград, Суми, Борислав (Львівська обл.), Синельникове (Дніпропетровська обл.) і Тернопіль.