- •Фактори регіональної економіки та розміщення продуктивних сил.
- •Регіональні особливості розвитку, використання та розміщення сировинної бази кольорової металургії України.
- •Наукові основи розміщення внутрішньої торгівлі.
- •Місце Причорноморського економічного району в територіальній та галузевій структурі господарства України. Проблеми його регіонального розвитку.
- •5.Соціально-економічне районування: мета, завдання, функції, види.
- •Регіональні особливості розвитку рекреаційного комплексу України.
- •Розселення населення, його основні форми, особливості за регіонами світу.
- •Особливості і фактори розміщення меблевого виробництва в Україні, основні центри.
- •Сутність, значення і структура продовольчого комплексу.
- •Регіональні особливості розміщення та використання лісових та водних ресурсів України.
- •Сутність, галузевий склад та основні функції соціальної сфери суспільства.
- •Сучасний стан, особливості регіонального розвитку і розміщення сільського господарства України як центральної сфери апк.
- •Поняття про природно-ресурсний потенціал, його структура і оцінка.
- •Місце Північно-Східного економічного району в територіальній та галузевій структурі господарства України. Проблеми його регіонального розвитку.
- •Прості методи економічного обґрунтування розміщення продуктивних сил.
- •Місце Столичного економічного району в територіальній та галузевій структурі господарства України. Проблеми його регіонального розвитку.
- •Сутність регіональної політики в Україні.
- •Регіональні особливості розвитку і розміщення світового автомобілебудування.
- •Структурний аналіз в регіональній економіці. Функціонально-господарська структура.
- •Особливості і фактори розміщення фарфоро-фаянсової та скляної промисловості в Україні, їх основні регіони та центри.
- •Закономірності розміщення продуктивних сил і регіональної економіки як форма вияву економічних законів суспільства.
- •Регіональні особливості розвитку залізничного транспорту світу.
- •Транспорт як особлива сфера матеріального виробництва, його вплив на регіональний розвиток.
- •Проблеми раціонального використання природно-ресурсного потенціалу регіонів світу.
- •Місце Донецького економічного району в територіальній та галузевій структурі господарства України. Проблеми його регіонального розвитку.
- •Внутрішня торгівля, її роль і функції в суспільстві., регіональні закономірності товарообороту закладів внутрішньої торгівлі в Україні.
- •Регіональні особливості розвитку і розміщення хімічного комплексу світу.
- •Складні методи економічного обґрунтування рпс.
- •Регіональні особливості розвитку і розміщення головних машинобудівних регіонів світу.
- •Об’єкт та предмет вивчення дисципліни «Регіональна економіка», її місце в системі наук.
- •Сучасні зрушення у структурі машинобудівного комплексу світу. Продукція комплексу у світовій торгівлі, регіональні відмінності.
- •Екологічні проблеми розвитку металургійного виробництва у світі, сучасні зрушення у його розміщенні.
- •Населення як основна продуктивна сила суспільства, типи відтворення населення. Регіональні відмінності у демографічній політиці країн.
- •Регіональні проблеми розвитку і розміщення легкої промисловості України.
- •Галузевий склад і чинники регіонального розвитку і розміщення харчової промисловості України..
- •Сутність соціально-економічного району, його головні ознаки та районоутворюючі фактори.
- •Регіональна спеціалізація та проблеми розвитку легкої промисловості України.
- •Головні тенденції розвитку і регіональні особливості функціонування світової транспортної системи .
- •Місце Центрального економічного району в територіальній та галузевій структурі господарства України. Проблеми його регіонального розвитку.
- •Сутність, значення та галузева структура паливно-енергетичного комплексу світу. Паливно-енергетичний баланс та його регіональні особливості.
- •Регіональні особливості розвитку і розміщення будівельно-індустріального комплексу в Україні.
- •Закономірності, принципи, фактори та критерії розміщення соціальної сфери.
- •Регіональні особливості розвитку і розміщення лісової та деревообробної промисловості в Україні.
- •Сутність, значення. Галузева і територіальна структура хімічного комплексу світу.
- •Земельні ресурси і структура земельного фонду України, регіональні проблеми розміщення і використання.
- •Регіональні особливості розміщення і використання закладів освіти в Україні.
- •Структурні і територіальні особливості розвитку і розміщення електроенергетики світу.
- •Регіональні особливості розселення населення в Україні. Українська діаспора.
- •Характеристика головних хімічних регіонів світу.
- •Місце Карпатського економічного району в галузевій і територіальній структурі господарства України. Їх проблеми розвитку.
- •Регіональні особливості урбанізаційного процесу в світі.
- •Особливості розміщення і оцінки мінеральних ресурсів у світі, ресурсозабезпеченість головних світових регіонів.
- •Місце Придніпровського економічного району в галузевій і територіальній структурі господарства України. Їх проблеми розвитку.
- •Принципи розміщення продуктивних сил і регіональної економіки, їх сутність і значення в територіальній організації виробництва.
- •Особливості розвитку і розміщення чорної металургії світу. Основні її райони.
- •Спроби сучасного соціально-економічного районування України.
- •Галузева структура і регіональні особливості розміщення зернового господарства світу.
-
Закономірності, принципи, фактори та критерії розміщення соціальної сфери.
Соціальна сфера – це сукупність галузей та видів діяльності, спрямованих на задоволення потреб людини і суспільства в цілому, на формування і вдосконалення фізичних, культурних, духовних, інтелектуальних здібностей населення, створення належних умов життєдіяльності. . Одночасно з цим розвиток соціальної сфери сприяє розв’язанню таких соціальних завдань, як формування гармонійно розвиненої особистості, ліквідація культурно-побутових розбіжностей між містом і селом, між соціальними групами населення і районами країни.
Соціальна сфера складається з двох комплексів: соціально-культурного і матеріально-побутового.
Соціально-економічні фактори розміщення і розвитку продуктивних сил охоплюють: рівень розвитку соціальної інфраструктури, що задовольняє потреби населення в освіті, охороні здоров'я, сфері послуг та житлово-комунальному обслуговуванні ; стан навколишнього середовища і природоохоронну діяльність; санітарно-гігієнічні умови праці.
За сучасної економічної ситуації, крім традиційних цілей, соціально-економічні фактори розміщення і розвитку продуктивних сил повинні забезпечити: зменшення масштабів бідності та посилення соціального захисту населення, розширення продуктивної зайнятості населення і скорочення безробіття, сприяння соціальній інтеграції.
Техніко-економічні фактори включають: основні напрями науково-технічного прогресу та конкретні форми впровадження йо¬го результатів у практику господарювання, форми суспільної організації виробництва та рівень розвитку транспортної системи. Сукупна дія цих факторів створює можливості для рівномірного розміщення продуктивних сил на основі зниження трудо-, фондо- і матеріаломісткості виробництва, встановлення раціональних міжгалузевих та внутрігалузевих зв'язків, забезпечення ефективного використання усіх видів ресурсів.
Поряд з основними закономірностями і принципами важливу роль в територіальній організації продуктивних сил відіграють і критерії їх розміщення.
Соціальні критерії передбачають врахування потреб та ін¬тересів населення в соціально-економічному розвитку території, екологобезпечному проживанні в певному регіоні, розширенні мережі соціально-культурних закладів та сфери послуг, достатній забезпеченості робочими місцями, створенні територіальних цент¬рів соціальної допомоги.
-
Регіональні особливості розвитку і розміщення лісової та деревообробної промисловості в Україні.
Лісова промисловість – одна з найстаріших галузей, яка, займаючись заготівлею, механічною обробкою та хімічною переробкою деревини, виробляє конструкційні матеріали: круглий ліс, вироби з дерева, меблі, целюлозу, папір, картон та інше.
Незважаючи на те, що застосовування деревини знижується за рахунок впровадження пластмас та інших штучних і синтетичних матеріалів, попит на деревину зростає, вона перетворюється на дедалі дефіцитніший матеріал.
Як відомо, лісові ресурси України дуже обмежені і забезпечують власні потреби лише на 20-25%. До лісових ресурсів відносять, крім деревних, технічні, харчові, кормові та інші ресурси, а також корисні властивості лісу – водоохоронні, захисні, кліматорегулюючі, санітарно-гігієнічні, оздоровчі тощо. Ліси в Україні відіграють переважно ґрунтозахисну, водоохоронну роль, служать “легенями” великих міст. Лісистість території держави досягає лише 14%, та й розміщення лісів дуже нерівномірне. Обсяг заготівель лісу, що ведуться на Поліссі та Карпатах, не задовольняє потреби країни, які забезпечуються частково за рахунок поставок з Росії та Білорусії. Величезних збитків галузі завдала аварія на Чорнобильській АЕС, що вивела з народного господарства значну частину лісових ресурсів України.
Серед міжгалузевих комплексів питома вага лісовиробничого комплексу (ЛВК) за обсягом виробництва становить 2,8%, за чисельністю працюючих – 4,6%, за вартістю основних виробничих фондів – близько 2%. Поставками готової продукції і лісоматеріалів комплекс пов’язаний з більш ніж 100 галузями.
До складу лісопромислового комплексу входять такі підкомплекси: лісогосподарський, деревообробний, целюлозно-паперовий, лісо-хімічний.
У структурі комплексу провідне місце посідає деревообробна галузь. На неї припадає 70% випуску товарної продукції даного комплексу. Через обмеженість лісових ресурсів лісозаготівельна галузь не отримала значного розвитку. У ній виробляється майже 10% товарної продукції. На целюлозно-паперову промисловість припадає 18% товарної продукції комплексу, а питома вага зайнятих у ній становить 9,6%. Лісохімічна промисловість України не займає істотного місця в структурі галузі – на її товарну продукцію припадає 2,4%.
Деревообробний підкомплекс включає наступні галузі виробництва: лісопильну, фанерну і меблеву промисловості, виробництво деревно-стружкових і деревноволокнистих плит та будівельних матеріалів. Підприємства дерево-обробної промисловості розміщуються в усіх областях з найбільшою концентрацією в районах заготівлі лісу та споживання продукції.
Але основна частина продукції виробляється на території областей Західного регіону і Полісся.
Лісопильне виробництво тяжіє до районів лісозаготівлі. Найбільшими лісопильними центрами є Берегове (Чернівецька область), Вигода, Надвірна, Брошнів (Івано-Франківська область), Рахів, Свалява (Закарпатська область), Ковель (Волинська область), Сарни (Рівненська область), Малин, Овруч і Коростень (Житомирська область).
Фанерна промисловість зосереджена, в основному, в Західному районі: Львів, Київ, Чернівці, Оржев і Костополь.
Найбільш потужною серед деревообробних галузей промисловості України є меблева, в якій зайнято 47% промислово-виробничого персоналу та виробляється 40% товарної продукції цього підкомплексу. Центрами виготовлення меблів є Київ, Житомир, Одеса, Харків, Чернівці, Львів, Мукачево, Луганськ, Дніпропетровськ, Донецьк.
Виробництво деревностружкових і деревно-волокнистих плит, як і будівельних матеріалів з лісу, виникло в Україні відносно недавно. Плити виробляють у Києві, Костополі, Сваляві, Брошневі і Тересві. Найбільші підприємства з виробництва будівельних матеріалів – вікон, дверей, паркету – пов’язані з житловим будівництвом і зосереджуються в Києві, Харкові, Одесі, Донецьку, Чернівцях, Ківерцях та ін., в основному, з привізної деревини.