- •1.Історичний розвиток форм вартості та грошей.
- •2. Суть, основні функції грошей та їх взаємозв’язок.
- •3. Форми грошей та їх еволюція.
- •4. Роль грошей в системі суспільного відтворення.
- •5. Основні теорії грошей.
- •6. Поняття грошового обороту.
- •7. Сукупний грошовий оборот та його структура
- •10. Грошова маса
- •11. Закони грошового обігу.
- •12. Швидкість обігу грошей та фактори, що її визначають
- •14. Суть та структура грошового ринку
- •15. Попит на гроші та механізм його реалізації.
- •16. Пропозиція грошей та механізм її формування
- •17. Роль кредитної емісії в забезпеченні рівноваги на грошовому ринку.
- •19. Структура грошової системи.
- •20. Основні типи грошової системи.
- •21. Національна-державна обумовленість грошової системи
- •22. Об’єктивна обумовленість, суть та соціально-економічні наслідки інфляції.
- •23. Характеристика основних форм інфляції.
- •24. Грошові реформи та їх класифікації.
- •25. Основні моделі грошових реформ
- •26. Грошові реформи в Україні.
- •27. Цінні папери та їх види
- •28. Курс цінних паперів. Фактори, що на них впливають
- •29. Ринок цінних паперів
- •30. Фондова біржа
- •31. Сутність функції та межі кредиту
- •32. Кредитні відносини та їх основні типи
- •33. Принципи кредитування.
23. Характеристика основних форм інфляції.
Залежно від характеру інфляційного процесу і темпів його зростання розрізняють чотири типи інфляції: 1. Повзуча інфляція. Характерною її ознакою є плавне щорічне зростання цін в межах до 10%. В розвинутих країнах щорічне зростання цін на 3-4% використовується для кращого, точнішого збалансування товарно-грошової маси і як додатковий стимул керованого зростання виробництва й вдосконалення його структури. 2. Галопуюча інфляція. Вона викликає щорічний темп зростання цін на 10-15%, а інколи й до 100%. Рух грошей прискорюється за рахунок прискорення їх матеріалізації у товари. Небезпека галопуючої інфляції в тому, що вона здатна швидко деформувати структуру виробництва й реалізації товарів і вийти з-під контролю суспільства. 3. Гіперінфляція. Їй властиве стрибкоподібне зростання цін понад 100% у рік та збільшення їх відриву від заробітної плати і руйнування добробуту, що охоплює навіть забезпечені прошарки населення. Гіперінфляція стимулює наближення економічного краху. Одним із проявів гіперінфляції є надшвидке зростання товарних цін, знецінення грошової одиниці, розлад платіжного обороту, порушення нормальних господарських зв´язків. При цьому гроші втрачають здатність виконувати свої функції, а господарські зв´язки набирають натурально-речової форми - бартеру. 4. Зростання цін, що перевищує темп у 50% щомісячно, класифікують як супергіперінфляцію. На цій стадії знецінення грошей набуває характеру самопоновлюваного процесу, коли зростання цін вимагає збільшення емісії грошей, а зростання пропозиції грошей спричиняє новий виток зростання цін.
Залежно від зростання цін різних товарних груп прийнято виділяти збалансовану і незбалансовану інфляцію. Перша з них викликає пропорційну зміну цін на різні товари, а друга - викликає неоднакову пропорційність зміни цін різних товарів. Якщо інфляцію розглядати з позиції передбачення її розвитку, то розрізняють очікувану і неочікувану інфляції. Врахування просторових меж поширення інфляції дозволяє класифікувати локальну інфляцію, що діє в рамках окремих країн, і світову інфляцію, якщо вона охоплює групу країн або цілі регіони. Для країн, які залежать від стану зовнішньої торгівлі існує загроза імпортної інфляції. Наприклад, зростання цін на паливо-енергетичні ресурси й матеріали робить загрозу імпортної інфляції в Україні реальністю. Стан економіки країни, що характеризується загальним застоєм виробництва і високим рівнем безробіття та одночасним підвищенням цін й інших ознак розвитку інфляційного процесу наз стагфляцією.
24. Грошові реформи та їх класифікації.
Кожна грошова реформа є індивідуальною за своїми характеристиками і специфічною за змістом. Грошові реформи формального типу, грошові реформи з деномінацією грошового обігу, грошові реформи конфіскаційного типу. Вони предбачають лише введення в обіг нової грошової одиниці. Грошові реформи у широкому розумінні предбачають, окрім впровадження в обіг нової грошової одиниці, ще й структурну перебудову діючої системи грошово-валютних і кредитних відносин. Такі реформи були характерними при здійсненні в окремих країнах переходу від біметалізму до монометалізму і далі до паперово-грошового обігу.
Залежно від мети проведення та глибини перебудови державою наявної грошової системи реформи можна класифікувати так: 1.Становлення нової грошової системи. Реформи такого змісту передбачають не лише впровадження в обіг нової грошової одиниці, а й функціональну структурну перебудову всієї системи грошово-валютних і кредитних відносин. Вони були типовими під час переходу від біметалізму до монометалізму і далі до золотодевізного стандарту та обігу паперових грошей за умови створення нових держав, як це мало місце в період розпаду колоніальних імперій чи виходу окремих республік зі складу колишнього СРСР. 2. Часткова зміна грошової системи, коли реформуються окремі її елементи: назва і величина грошової одиниці, види грошових знаків, порядок їх емісії та характер забезпечення. Наприклад, грошова реформа в СРСР у 1922 – 1924 роках – це перехід від бюджетної до кредитної системи емісії, коли замінили в обігу казначейські білети “совзнаки” на банкноти “червінці”. Такий підхід прийнятий за зміни влади. 3. Проведення спеціальних стабілізаційних заходів з метою гальмування інфляції чи подолання її наслідків.
Нерідко грошова реформа має всі три ознаки, як наприклад, грошова реформа в Україні 2 –16 вересня 1996 року. Нова незалежна держава потребувала власної національної грошової системи, а глибока інфляція – проведення ефективних заходів загальної перебудови економіки і фінансів.
Нерідко грошовій реформі передує дефляція – процес призупинення або стримування темпів зростання грошової маси в обігу. За своїм змістом і наслідками дефляція є складовою частиною антиінфляційної програми.