1.Історичний розвиток форм вартості та грошей.

Гроші – одне найдавніших явищ у житті суспільства – відіграють важливу роль у його економічному і соціальному розвитку. Гроші виникли дуже давно і численні спроби впродовж всього періоду з часу виникнення і до сучасності дати вичерпну відповідь на всі питання стосовно грошей можна поділити на два теоретичні напрямки: раціоналістичну концепцію походження грошей та еволюційну.

Послідовники раціоналістичної концепції пояснювали появу грошей наслідком домовленості, угоди між людьми з метою спрощення і полегшення процедури обміну товарів. Її теоретичне обґрунтування здійснив ще Аристотель (ІV ст. до н. е.). В наступні історичні епохи раціоналістична концепція походження грошей була закріплена законодавчо в нормах античного й середньовічного права. Ідея про гроші як витвір домовленості переважала аж до кінця ХV ст..

Згодом наукові відкриття поступово нагромадили значні матеріально-речові надбання, які дозволили відкинути ненаукові концепції походження грошей та розробити еволюційну концепцію. Прихильниками еволюційної концепції походження грошей стали основоположники класичної політичної економії А Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс та ін. Вони довели, що провідними передумовами становлення товарно-грошових відносин та грошей стали процеси піднесення продуктивності суспільної праці до рівня створення додаткового продукту, який ставав предметом обміну між виробниками.

Згодом розширилися масштаби суспільного обміну і сформувався історичний процес еволюційного розвитку грошей у таких формах:

1. Простої поодинокої або випадкової форми вартості; 2. Повної або розгорнутої форми вартості. 3. Загальної форми вартості. 4. Грошової форми вартості.

Проста форма вартості – це така форма, за якої одному товару, що перебуває у відносній формі вартості, відповідає інший товар, що перебуває в еквівалентній формі вартості. Якщо поміняти товари А і В місцями, суть цієї форми вартості не зміниться. Вже з першого обміну товар В як еквівалент виступив прообразом грошової функції, роль якої ще не закріплювалась за якимось товаром. З розвитком виробництва і удосконаленням суспільного поділу праці поступово збільшувалась кількість обмінюваних товарів, і це створило потребу регулярності обміну і появи ринку, що зумовило виникнення наступної форми вартості – повної або розгорнутої. На її основі обмін здійснювався як безперервний послідовний ланцюг усіх винесених на ринок товарів. У такій формі обміну величина вартості товару виражалася вартістю кількох еквівалентів. Це дозволяло точніше виміряти вартість обмінюваного товару, але означало незавершеність еквівалентної форми вартості. Для спрощення і полегшення обміну товаровиробники стали вдаватися до використання третіх товарів , які найчастіше зустрічалися на ринку як посередники. Внаслідок розвитку цього процесу вартість звичайного товару стала виражатись поживною вартістю певного товару-посередника, який перетворювався на загальний еквівалент. Так виникла загальна форма вартості. На основі розвитку загальної форми вартості поступово склалися місцеві ринки, на яких вартість ординарних товарів стала виражатися у споживний вартості панівних товарів-посередників (хутра, сушеної риби, солі тощо), а безпосередній обмін товарів переріс у їх обіг, що спростило і прискорило обмін товарів. Розширення обміну за межі локальних ринків зумовило потребу переходу від товару-еквівалента до зародження і розвитку грошової форми вартості. На вищій стадії розвитку товарного виробництва роль загального еквівалента закріпилося за золотом. З появою грошей завершився процес формування форм вартості грошей. Не залежно від Фоми гроші виконують суспільну функцію загального еквівалента, тому використовуються для особистого і суспільного споживання.