- •1. Поняття та основні ознаки права
- •2. Держава: поняття, ознаки та форми
- •3. Поняття та ознаки, що характеризують норму права.Структура правової норми
- •4. Поняття джерела права та їх система
- •5. Нормативно – правові акти як джерела права
- •6.Межі дії нормативно-правових актів: в просторі, у часі та за колом осіб
- •7. Систематизація законодавства: поняття,значення,форми
- •8. Поняття галузі права та правового інституту
- •9. Система права та система законодавства, їх співвідношення
- •10. Поняття і форми реалізація норм права
- •11. Застосування права як особлива форма його реалізації
- •12. Поняття, види та способи тлумачення правових норм
- •13. Поняття, ознаки і структура правовідносин
- •14. Правомірна поведінка та її види
- •15. Правопорушення як підстава юридичної відповідальності
- •16. Склад правопорушення, зміст його елементів
- •17. Загальне поняття юридичної відповідальності, її види
- •18. Мета і принципи юридичної відповідальності.
- •19. Поняття,предмет і метод цивільного права
- •20. Об'єкти цивільно-правових відносин
- •21.Суб΄єкти цивільного права, їх загальна характеристика
- •22. Поняття та ознаки юридичної особи
- •23. Порядок та способи виникнення юр.Осіб
- •24. Підстави, порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •25.Поняття та ознаки правочину. Види правочинів
- •26.Умови дійсності цивільно-правових правочинів.
- •27. Види недійсних правочинів
- •28. Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання недійсних правочинів.
- •29. Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва.Види представництва
- •30. Поняття, форми, строк довіреності
- •31. Зобов’язання: поняття та структура
- •32. Процес укладення договору
- •33. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •34. Поняття та способи припинення цив. Зобов’язань
- •35.Поняття, підстави та умови цив.-правової від-ті
- •36.Види цив.-правової від-ті
- •37. Поняття, предмет та метод трудового права України
- •38. Поняття, умови та види трудового договору
- •39. Порядок укладення трудового договору. Документи, необхідні при прийнятті на роботу
- •40. Види змін умов труд.Договору
- •41. Загальні підстави припинення труд.Договору
- •42. Розірвання труд.Договору з ініціативи працівника
- •43. Розірвання труд.Договору з ініціативи власника
- •44. Поняття і види робочого часу
- •45. Поняття та види часу відпочинку
- •46. Відпустки: поняття та види
- •47. Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисц. Стягнень
- •48. Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни
- •49. Поняття, умови та види мат. Від-ті прац-ків ща шкоду, заподіяну під-ву, орг.-ції, установі
- •Розрізняють такі види матеріальної відповідальності
- •50. Поняття трудових спорів та порядок їх розгляду
- •51. Поняття і підстави адміністративної відповідальності.
- •52.Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •54.Поняття і структура кримінального права України
- •55.Підстави кримінальної відповідальності.Поняття злочину та його ознаки
- •56. Складу злочину та зміст його елементів
- •57. Покарання та його мета. Види покарань у кримінальному праві
- •58.Обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправні діяння
- •59. Стадії вчннення умисного злочину
- •60. Поняття та види співучасті у злочині
41. Загальні підстави припинення труд.Договору
Під поняттям «припинення трудового договору» розуміється закінчення дії труд.договору в будь-яких випадках. Воно включає розірвання труд.договору, закінчення строку його дії чи інший юр.факт.
Труд.договір може бути припинений тільки з підстав та в порядку, визначених законодавством про працю.
Підставами для припинення труд.договору згідно ст. 36 КЗпП є:
угода сторін;
закінчення зазначеного строку, встановленого за згодою сторін, та закінчення дії договору, укладеного на час виконання певної роботи, крім випадків, коли труд.відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення;
призов або вступ працівника на військову службу;
розірвання труд.договору з ініціативи працівника, з ініціативи роботодавця або на вимогу профспілкового органу;
переведення працівника за його згодою на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
відмова працівника від переведення в іншу місцевість разом з підприємством, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв' язку із зміною істотних умов праці;
набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків умовного засудження і відстрочки виконання вироку) до позбавлення волі, виправних робіт не за місцем постійної роботи або іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;
підстави, передбачені контрактом;
Крім вказаних підставами для припинення є:
незадовільний результат випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;
вимога батьків або інших осіб про розірвання труд.договору з неповнолітнім працівником, коли продовження чинності труд.договору загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси;
з працівником, який працює за сумісництвом, труд.договір може бути розірваний в разі прийняття на його місце іншого працівника, який не є сумісником.
Підставами для розірвання труд.договору також можуть бути порушення правил прийняття на роботу:
а) осіб, прийнятих на роботу з порушенням правил про обмеження спільної роботи родичів;
б) осіб, позбавлених за вироком суду (чи законом) права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;
в) жінок і неповнолітніх, прийнятих на роботу, яка їм заборонена законом за мотивами охорони здоров'я;
г) осіб, прийнятих на роботу за сумісництвом з порушенням правил про обмеження сумісництва.
Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації, зміна власника підприємства, а також його реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) не є підставою припинення труд.договору.
42. Розірвання труд.Договору з ініціативи працівника
Найчастіше в практиці має місце звільнення працівника за його власним бажанням. Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово (у заяві) за два тижні.
Право на розірвання труд.договору за власним бажанням належить усім без винятку працівникам, незалежно від посад, які вони обіймають.
У заяві про намір звільнення працівник не зобов'язаний вказувати причини звільнення. Заява про звільнення може бути подана як у період роботи, враховуючи і час випробування, так і при відсутності на роботі, наприклад у період відпустки чи тимчасової непрацездатності.
Останнім днем роботи, тобто днем звільнення при розірванні труд.договору за ініціативою працівника, є той же день тижня, у який працівник попередив про це роботодавця письмово.
Працівник має право у визначений строк розірвати труд.договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про працю, умови колективного договору чи труд.договору. При цьому роботодавець згідно ст. 44 КЗпП зобов'язаний виплатити працівникові вихідну допомогу в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Після закінчення строку попередження про звільнення за власним бажанням працівник має право припинити роботу. У цьому випадку труд.договір вважається розірваним з моменту припинення роботи, а не з дня видання роботодавцем наказу про звільнення.
На відміну від вільного розірвання труд.договору на невизначений строк, строковий труд.договір згідно ст. 39 КЗпП може бути розірваний на вимогу працівника лише за наявності для цього поважних причин:
хвороби чи інвалідності працівника, що перешкоджають продовженню ним роботи згідно з трудовим договором;
порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи труд.договору;
за наявності інших поважних причин, зазначених у статті 38 КЗпП, які дають право працівнику на звільнення у визначений ним строк до закінчення двотижневого строку після попередження про звільнення у зв'язку з неможливістю продовжувати роботу.
Залишення працівником роботи за строковим договором без поважних причин вважається порушенням труд.обов'язків і може потягти звільнення, але вже з ініціативи роботодавця. Існують певні особливості щодо дострокового розірвання з ініціативи працівника сезонних і тимчасових договорів. Так, сезонний і тимчасовий працівник мають право достроково розірвати труд.договір, попередивши про це роботодавця за три дні.
Якщо роботодавець не видає наказ і не бажає звільняти працівника з роботи, працівник може звернутись до органу по розгляду труд.спорів з вимогою про дострокове розірвання строкового труд.договору.