- •1. Поняття та основні ознаки права
- •2. Держава: поняття, ознаки та форми
- •3. Поняття та ознаки, що характеризують норму права.Структура правової норми
- •4. Поняття джерела права та їх система
- •5. Нормативно – правові акти як джерела права
- •6.Межі дії нормативно-правових актів: в просторі, у часі та за колом осіб
- •7. Систематизація законодавства: поняття,значення,форми
- •8. Поняття галузі права та правового інституту
- •9. Система права та система законодавства, їх співвідношення
- •10. Поняття і форми реалізація норм права
- •11. Застосування права як особлива форма його реалізації
- •12. Поняття, види та способи тлумачення правових норм
- •13. Поняття, ознаки і структура правовідносин
- •14. Правомірна поведінка та її види
- •15. Правопорушення як підстава юридичної відповідальності
- •16. Склад правопорушення, зміст його елементів
- •17. Загальне поняття юридичної відповідальності, її види
- •18. Мета і принципи юридичної відповідальності.
- •19. Поняття,предмет і метод цивільного права
- •20. Об'єкти цивільно-правових відносин
- •21.Суб΄єкти цивільного права, їх загальна характеристика
- •22. Поняття та ознаки юридичної особи
- •23. Порядок та способи виникнення юр.Осіб
- •24. Підстави, порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •25.Поняття та ознаки правочину. Види правочинів
- •26.Умови дійсності цивільно-правових правочинів.
- •27. Види недійсних правочинів
- •28. Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання недійсних правочинів.
- •29. Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва.Види представництва
- •30. Поняття, форми, строк довіреності
- •31. Зобов’язання: поняття та структура
- •32. Процес укладення договору
- •33. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •34. Поняття та способи припинення цив. Зобов’язань
- •35.Поняття, підстави та умови цив.-правової від-ті
- •36.Види цив.-правової від-ті
- •37. Поняття, предмет та метод трудового права України
- •38. Поняття, умови та види трудового договору
- •39. Порядок укладення трудового договору. Документи, необхідні при прийнятті на роботу
- •40. Види змін умов труд.Договору
- •41. Загальні підстави припинення труд.Договору
- •42. Розірвання труд.Договору з ініціативи працівника
- •43. Розірвання труд.Договору з ініціативи власника
- •44. Поняття і види робочого часу
- •45. Поняття та види часу відпочинку
- •46. Відпустки: поняття та види
- •47. Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисц. Стягнень
- •48. Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни
- •49. Поняття, умови та види мат. Від-ті прац-ків ща шкоду, заподіяну під-ву, орг.-ції, установі
- •Розрізняють такі види матеріальної відповідальності
- •50. Поняття трудових спорів та порядок їх розгляду
- •51. Поняття і підстави адміністративної відповідальності.
- •52.Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •54.Поняття і структура кримінального права України
- •55.Підстави кримінальної відповідальності.Поняття злочину та його ознаки
- •56. Складу злочину та зміст його елементів
- •57. Покарання та його мета. Види покарань у кримінальному праві
- •58.Обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправні діяння
- •59. Стадії вчннення умисного злочину
- •60. Поняття та види співучасті у злочині
3. Поняття та ознаки, що характеризують норму права.Структура правової норми
Правова норма — це формально-обов'язкове правило фізичної поведінки, яке має загальний характер, встановлюється або санкціонується державою з метою регулювання суспільних відносин і забезпечується її організаційною, виховною та примусовою діяльністю.
Ознаки правової норми:
1) регулятор суспільних відносин;
2) приписи норм-загальні;
3) діють багаторазово або тривало;
4) норми охороняються д-вою(існує розгалужена сис-ма право охорон.органів);
5) її чинність припиняється, скасовується за спеціальною процедурою.
Структура правової норми — об'єктивно зумовлена потребами правового регулювання(внутрішня організація, яка виражається в поділі норми на складові елементи та у певних зв'язках між ними).
Елементи правової норми:
1. Диспозиція — це правило поведінки, обов’язок вчинити будь-які дії або утриматись від дій, тобто викладення припису, образно диспозиція – це ядро норми. Сам припис може бути у 2 формах: позитивний (шляхом переліку дій, які має право чи зобов’язується здійснити суб’єкт права) і негативний (шляхом зазначених дій або бездіяльності, які заборонені законом)
2. Гіпотеза — частина норми, в якій зазначаються умови, обставини, з настанням котрих можна чи необхідно здійснювати її диспозицію. Призначення гіпотези — визначити сферу і межі регулятивної дії диспозиції правової норми.
3. Санкція — частина норми, в якій зазначаються заходи державного примусу в разі невиконання, порушення її диспозиції. Призначення санкції — забезпечувати здійсненність диспозиції правової норми.
До санкцій належать різні види покарань і стягнень за правопорушення (позбавлення волі, виправні роботи, штраф), а також ін. Невигідні наслідки недодержання прав норми (тимчасова заборона діяльності).
Заохочення — частина норми, в якій зазначаються певні цінності, блага( їх може отримати суб'єкт у разі добровільного здійснення ним диспозиції).
4. Поняття джерела права та їх система
Джерела права - способи юридичного виразу права, його організація в належну юридичну оболонку.
До джерел права підносять:
Правовий звичай - це санкціоноване державою звичаєве правило поведінки загального характеру.
Судовий чи адміністративний прецедент - це рішення компетентного органу держави, якому надається формальна обов'язковість під час вирішення всіх наступних аналогічних судових чи адміністративних справ.
Нормативний договір - це формально-обов'язкові правила поведінки загального характеру, що встановлені за домовленістю і згодою 2 чи більше суб'єктів і забезпечуються д-вою.
Нормативно-правовий акт - це рішення компетентних суб'єктів, що виноситься в установленому законом порядку, має загальний х-р, зовн. вигляд офіційного документа в письмовій формі, забезпечується д-ою та породжує юридичні наслідки.
5. Нормативно – правові акти як джерела права
Нормативно-правовий акт – це письмовий юридичний документ, що виданий державою чи окремими її органами, має владний, зальнообов’язковий характер, в якому закріплюються офіційні правила поведінки, що забезпечуються і охороняються державною владою і направлені на регулювання суспільних відносин
Нормативно-правовий акт має всі ознаки права, а саме:
А) приймається або санкціонується уповноваженими органами держави (законодавчими органами) або народом (через референдум);
Б) завжди містить нові норми права або змінює (скасовує) чинні, чітко формулює зміст юридичних прав і обов’язків;
В) приймається з дотриманням певної процедури;
Г) має форму письмового акта-документа і точно визначені реквізити: вид документа (закон, указ, постанова); найменування органу, який ухвалив акт (парламент, президент, уряд, місцевий орган влади); заголовок (деякі акти, наприклад, розпорядження Кабінету Міністрів України приймаються без заголовка); дата ухвалення акта; номер акта; дані про посадову особу, яка підписала акт;
Д) публікується в офіційних спеціальних виданнях з обов’язковою відповідністю автентичності тексту офіційного зразка („Відомості Верховної Ради України”, „Урядовий кур’єр”, „Офіційний вісник України”).
Нормативно-правові акти основна і майже єдина форма реалізації права в Україні. Нормативно-правовий акт одночасно виступає як спосіб існування і вираження норм права.
Перевагами нормативно-правового акту є:
1. Він дає можливість найбільш чітко, ясно і однозначно сформулювати зміст правових норм, юридичних прав і обов’язків; якість нормативно-правового акту в значній мірі залежить від діяльності правотворчих органів, від розвитку юридичної науки у суспільстві, від рівня суспільної свідомості;
2.Дає змогу досить широко довести до населення зміст норм права;
3.Дає змогу оперативно реагувати на зміни і потреби суспільної практики;
4. Його наявність дає змогу добре проводити систематизацію і кодифікацію, а єдиний збірник законів найбільш зручний для користування