19. Поняття,предмет і метод цивільного права

Цив.право є складовою частиною права в цілому, одна з йо­го галузей. Тому можна сказати, що цив.праву властиві такі риси і характеристики, які властиві праву взагалі. Цив.право - це сукупність норм, тобто правил поведінки, встановлених або визнаних і підтримуваних дер­жавою. Цив.право забезпечує регулювання певної сфери відносин: відносини власності, товарно-грошового обігу, сфери особистого життя громадян, їх творчої та інтелектуальної діяльності.

Отже, цив.право - це сукупність правових норм, які регу­люють майново-вартісні та особисті немайнові відносини на засадах юр.рівності сторін.

Предметом тієї чи іншої галузі права є певне коло суспільних відносин. Предметом цив.права є:

- особисті немайнові відносини;

- майнові відносини;

-відносини, що виникають у сфері інтелектуальної діяльності.

Особисті немайнові відносини, що становлять предмет цив.права, завжди проявляються у вигляді суб'єктивних цив.прав. Вони виражають не потенційну, а реальну можливість особи бути їх носієм. Ці відносини виникають насамперед з приводу благ, що забезпечують природне існування людини, і благ, що забезпе­чують її соціальне буття.

Майнові відносини - це конкретні вольові відносини з приводу належності, використання чи переходу нерухомого і рухомого май­на та інших мат.благ від одного суб'єкта до іншого.

За змістом вони поділяються на:

- відносини власності та відносини, що виникають при воло­дінні та (або) користуванні чужим майном;

- відносини, що складаються у сфері товарообігу.

Відносини, що виникають у сфері інтелектуальної діяльності по­діляються на відносини, що регулюються нормами авторського права, суміжних прав, прав на наукові відкриття, винаходи, корис­ні моделі, промисловий зразок та інші об'єкти творчості.

Метод цивільно-правового регулювання – це сукупність специфічних правових засобів і прийомів впливу на учасників цив.відносин, що хар-ся юр.рівністю сторін, а також наданням останнім можливості врегулювання цих відносин на їх розсуд. Якщо предмет цивільно-правового регулювання відповіає на запитання, які суспільні відносини регулюються цив.правом, то метод цивільно-правового регулювання – на запитання, яким чином відповідні суспільні відносини ним регулюються.

Цивільно-правовий метод хар-ся юр.рівніс­тю сторін, автономністю їх волі та їх майновою самостійністю; диспозитивністю (правом сторін самостійно визначати хар-р своїх відносин у межах чинного законодавства); особливим способом ви­рішення спорів між учасниками цив.правовідносин; наявніс­тю майнової відповідальності сторін.

Такі риси методу цивільно-правового регулювання в сукупності забезпечують вплив цивільного права на майнові та особисті не­майнові суспільні відносини, які становлять предмет цив.права.

20. Об'єкти цивільно-правових відносин

Об'єктом цивільних правовідносин є конкретні блага, з приводу яких суб'єкти вступають між собою в зазначені правові відносини.

До цих благ відносять матеріальні предмети та духовні цінності (речі, гроші та цінні папери, ін. майно, майнові права, результати робіт, а також ін. матеріальні і нематеріальні блага).

Речі — це всі предмети матеріального світу, що здатні за­довольняти певні потреби людей і щодо яких можуть вини­кати цивільні права та обов'язки.

Речі поділяються на такі види:

1) засоби виробництва (сировина, паливо, засоби транспорту і зв'язку ...) і предмети споживання (продукти харчування, одяг, взуття, предмети побуту ...);

2) речі, що перебувають у цивільному обігу, тобто речі, відносно яких відсутня заборона щодо вільної торгівлі;

3) індивідуально визначені і родові (цукор, борошно,...) речі;

4) замінні (родові речі) та незамінні (індивідуально визна­чені речі);

5) споживні (речі, що після споживання перестають існу­вати, продукти харчування ...) та неспоживні (речі, що служать упродовж тривалого часу, автомобіль, будинок ...);

6) неподільні (речі, які в разі поділу втрачають цільове призначення, телевізор, ...) та подільні (хліб, ...);

7) головні й належності до них (скрипка і футляр до неї, ...);

8) продукція, плоди (плоди фруктових дерев,...) і доходи (результат експлуатації власником пев­ної речі – гроші, ...);

9) рухомі (транспортні засоби, ...) та нерухомі (будівлі,...);

10) гроші й цінні папери (акції, векселі, ...).

До об'єктів цивільних правовідносин відносять і дії осіб, що мають правове значення (напр., дії з відшкодування заподіяних збитків) та відповідні послуги (напр., ремонт автомобіля).

До них слід віднести також результати творчої діяльності, що охороняються законом (наукові та художні твори, відкриття й винаходи, ...), інформація (документовані або публічно оголошені відомості про події).

Одним з об'єктів цивільних правових відносин є особисті немайнові блага, до яких належать життя, здоров'я, честь, гідність, ім'я, ділова репутація, свобода та особиста недотор­канність, сім'я тощо.