3. Сутність та джерела формування фінансових ресурсів

Валовий національний продукт – основне джерело формування фінансових ресурсів.

Питання для самоперевірки

1. Фінанси як історична категорія.

2. Історія розвитку фінансової науки.

3. Об’єкт фінансових відносин.

4. Особливість фінансових відносин.

5. Фінанси і гроші: спільне та особливості.

6. Розподіл та перерозподіл ВВП.

7. Функції фінансових ресурсів.

8. Централізовані фінансові ресурси.

9. Децентралізовані фінансові ресурси.

10. Джерела фінансових ресурсів.

ТЕМА 2. Фінансова система України

План

1. Поняття фінансової системи.

2. Структура фінансової системи

Міні-лексикон:

державні фінанси, фінанси суб’єктів господарювання, фінан­совий ринок, фінанси домогосподарств, фінанси страхування, фінансові послуги, державний бюджет, державний кредит, міжнародні фінанси.

1. Поняття фінансової системи

2. Структура фінансової системи

Поділ фінансової системи на окремі ланки - явище об'єктивне, зумовлене потребами економічного розвитку. Структура фінансової" системи є динамічною і не може розглядатися у статичному вигляді. У процесі економічного розвитку вона може доповнюватися, або деякі її ланки можуть відмирати ( ставати непотрібними в період бурхливого економічного розвитку суспільства ).

Фінансова система – це вся сукупність відокремлених фінансових відносин, які тісно між собою взаємопов’язані, і на яку покладено завдання як розподілити та перерозподілити ВВП країни.

інансова система України має таку структуру:

- державні фінанси ( до них входить  державний бюджет, місцевий бюджет, централізовані та децентралізовані фонди цільового призначення [ пенсійний фонд, фонд соціального страхування, державний інноваційний фонд, валютний фонд, державний інноваційний фонд, фонд ліквідації наслідків Чорнобильської  катастрофи та соціального захисту населення, позабюджетні фонди], державне та особисте майнове страхування, фінанси підприємств І організацій державної та комунальної форми власності, державний кредит );

- фінанси суб’єктів господарювання ( до них входить фінанси комерційних підприємств, фінанси некомерційних організацій і установ, фінанси громадських організацій і доброчинних фондів, фінанси домогосподарств );

1. міжнародні фінанси (  до них відносять міжнародні фінансові відносини, фінанси міжнародних фінансово-кредитних відносин );

2. фінансовий ринок ( до них відносять внутрішній ринок  [ ринок грошей, ринок капіталів, ринок цінних паперів, ринок фінансових послуг ] та міжнародний фінансовий ринок ).

3. Страхові та резервні фонди – ( до них відносять всю сукупність фондів фінансових ресурсів для покриття втрат, що виникли з непередбачених причин; фонди фінансового забезпечення заходів, які не були включені в план фінансування, але є важливими для держави ).

У цілому державні фінанси характеризують державну централізацію фінансових ресурсів та підприємницьку діяльність держави. Оскільки вони за своїм змістом є основною сферою перерозподілу ВВП, а всі суб'єкти розподільчих відносин зацікавлені в оптимальності даного перерозподілу, то тим самим (свідомо чи не цілком свідомо) сприяють ефективності функціонування державних фінансів. Таким чином, сфера державних фінансів є надзвичайно важливою в системі фінансових відносин держави, підлягає значному впливу сторонніх факторів, а тому спрогнозувати майбутні тенденції її розвитку є надзвичайно важким завданням для науковців-економістів.

Питання для самоперевірки

1. Фінансова система як об’єкт управління.

2. Державні фінанси як провідна складова централізованих фінансів суспільства.

3. Фінанси суб’єктів господарювання та їх роль у розвитку національної фінансової системи.

4. Фінансовий ринок як складова фінансової системи держави.

5. Міжнародні фінанси.