3. Аналіз господарської діяльності

3.1. Предмет, зміст і завдання аналізу господарської діяльності Рожнівської сільської ради.

Аналіз діяльності бюджетних установ – це процес з’ясування причинно-наслідкових зв’язків зміни та розвитку діяльності бюджет­них установ. Він включає в себе аналіз виконання кошторису та аналіз фінансового стану бюджетних установ. Крім того, необхідність проведення аналізу у бюджетних устано­вах зумовлена тим, що керівникам бюджетних установ потрібна ана­літична інформація про діяльність суб’єктів господарювання для прийняття відповідних управлінських рішень [12].

Під час проведення аналізу виконання кошторису установ за функціональною та економічною класифікацією видат­ків досліджується їх динаміка, склад та структура. Здійснюється порівняння видатків за наступними напрямами:

-   фактичні видатки з видатками, які затверджені кошторисом;

-   касові видатки з видатками, які затверджені кошторисом;

-   касові видатки з фактичними видатками.

 Предметом такого аналізу є фінансові ресурси установ, їх формування та використання.

Метою аналізу господарської діяльності є розвиток економічного потенціалу бюджетних установ, підвищення фінансової стійкості на основі ефективного використання трудових, матеріальних та фінан­сових ресурсів. Вона конкрети­зується в наступних завданнях:

-  оцінка складу та структури активів і джерел їх утворення (капіталу та зобов’язань).

-  оцінка динаміки економічного потенціалу бюджетної станови.

-  проведення аналізу фінансової стійкості бюджетної установи.

-  оцінка необоротних активів установи.

-  проведення аналізу оборотних активів за їх складовими.

-  проведення аналізу власного капіталу бюджетної установи.

- проведення аналізу зобов’язань бюджетної установи.

-  оцінка  ефективності   використання   майнового  і фінансового потенціалу бюджетної установи [12].

Залежно від глибини дослідження та призначення результатів економічного аналізу виділяють такі три його види: загальноекономічний, техніко-економічний,статистико-економічний. Загальноекономічний аналіз виконують керівники та спеціалісти підприємств, керівних, фінансових, кредитних і статистичних органів за даними загальної звітності. Його метою є оцінка господарської діяльності, виявлення основних напрямків і тенденцій її розвитку, способів підвищення ефективності використання наявних ресурсів і якості роботи.

Фінансово-економічний аналіз здійснюють фінансові та кредитні органи. Фінансові установи проводять, в основному, зовнішній аналіз діяльності підприємств на підставі квартальної і річної звітності, звертаючи головну увагу на фінансові результати: виконання фінансового плану, ефективність використання фінансових ресурсів, рентабельність, платоспроможність, виконання зобов'язань перед бюджетом, фінансовий стан і резерви його поліпшення, збільшення платежів до бюджету. Такий аналіз проводиться одночасно з аналізом виконання виробничої програми [11] .

Статистико-економічний аналіз проводиться на підставі статистичної звітності підприємств. Органи статистики аналізують розвиток окремих галузей, економічних і адміністративних районів. За даними статистико-економічного аналізу вивчаються масові явища, проводиться загальна оцінка розвитку економіки, робляться узагальнення, виявляються тенденції розвитку [12].

Отже, завдяки аналізу здійснюється кількісна та якісна характеристика тих змін і відхилень від планових показників, які відбуваються в установах, з’ясовуються їх причини, виявляються резерви та розробляються превентивні заходи з метою усунення виявлених негативних тенденцій на майбутнє.