Кількісний полярографический аналіз

 

Найбільш широко в кількісному полярографічного ана ліз застосовується метод градуювального графіка на основі рівняння (1.12). Графік будують за даними полярографировании декількох стандартних розчинів. На осі ординат отклад ється пропорційна силі дифузійного струму висота поля рографіческой хвилі, а по осі абсцис - концентрація анали зіруемого речовини. У відповідності з рівнянням (1.12) градуювальний графік повинен становити пряму лінію, що проходить через початок координат. Метод дає точні резуль тати за умови суворої ідентичності умов полярографировании стандартних розчинів і невідомої проби. До умо виям полярографировании відносять умови роботи капіляра, температуру і середу (фонової електроліт). Метод градуіровоч ного графіка є найбільш трудомістким, але і найбільш точним.

При аналізі деяких добре вивчених систем, для кото рих застосовність рівняння (1.12) встановлена ​​цілком надеж але, часто застосовується менш трудомісткий метод стандарт ­ них розчинів. У цьому методі в строго однакових ус ловиях знімають підпрограми стандартного і аналізованого розчинів і з пропорції, заснованої на рівнянні (1.12), розраховують невідому концентрацію C X :

                                                          C _X = C _ст H _X / h _ст (1.13)

де C _ст , - концентрація стандартного розчину; H _X і h _ст , - висота хвилі при полярографировании відповідно аналізованого і стандартного розчинів.

Метод застосуємо також тільки в умовах суворої стандарти зації умов полярографировании. Широко поширений в кількісній полярографии ме тод добавок. Нехай при полярографировании досліджуваного розчину сила дифузійного струму дорівнює

                              i _х = kc _х                                      (1.14)

Додамо до цього розчину відоме кількість стандартного розчину C _ст і знову визначимо дифузний струм:

I _х + _ст = k (з _х + з _ст ). (1.15)

При почленного діленні рівнянь (1.14) і (1.15) підлозі чаєм

I _х / I _{х + ст} = c _х / c _х + c _ст , звідки c _х = c _ст I _х / I _{х + ст} - I _х (1.16)

За співвідношенням (1.16) знаходимо концентрацію аналізованого розчину. Можна використовувати також графічний метод. У цьому випадку отримані дані наносять на графік залежності I _{х + ст} від c _ст (рис. 4). При I _{х + ст,} як показує рівняння (1.16), c _х = - c _ст, т. е. при екстраполяції пряма на цьому графіку при I _{х + ст} = 0 відсікає на осі абсцис величину, рівну концентрації визначається речовини. У методі добавок автома тично враховується вплив фону і так званих третіх компонентів, що є важливою перевагою методу, поз воля застосовувати його при аналізі складних сумішей.

Рис.4 Градуіровачний графік в методі добавок

 

Якщо в аналізованому розчині присутні кілька ве вин, що відновлюються на ртутному катоді, на полярограма, як уже говорилося, з'явиться кілька хвиль (див. рис. 2). За величиною потенціалу напівхвилі визначають якісний склад, а за силою дифузійного струму - концентрацію кожного з компонентів. Так, наприклад, полярограмма на рис. 2 зі стоїть з трьох хвиль, кожна з яких характеризує один з компонентів суміші - компонент А має потенціал полувол ни Е _{1/2 (А) ,} і дифузний струм I _{D (А) ,} у компонента В потенціал напівхвилі дорівнює Е _{1/2 ( B) ,} і струм I _{D (B) ,} і т. д. Цей метод успішно застосовується у практиці, наприклад, для визначення міді і цин ка в рудах по одній полярограма.