Тема 6. Організаційний процес

1. Які основні підходи до організаційної діяльності?

1.системний; ситуаційний;

2.примусу; порядку;

3.примусу; зорієнтований на природні процеси;

4.системний; примусу.

2. Підґрунтям є ідея автономії дії на систему незалежно від умов її функціонування і зворотного зв’язку це принцип:

1. розімкненого управління;

2. розімкненого управління з компенсацією збурення;

3. замкненого управління;

4. однократного управління.

3. У системах задається не вхідна дія на об’єкт (управління), а необхідний (бажаний) стан системи, тобто наслідок дії на об’єкт у тому числі управління це принцип:

1. розімкненого управління;

2. розімкненого управління з компенсацією збурення;

3. замкненого управління;

4. однократного управління.

4. Прагнення ліквідувати нерегулююмий вплив збурень (зовнішнього середовища) на функціонування системи це принцип:

1. розімкненого управління;

2. розімкненого управління з компенсацією збурення;

3. замкненого управління;

4. однократного управління.

5. Велике коло управлінських проблем вимагає здійснення однократного акту управління – певного рішення, наслідки якого виявляються тривалий час це принцип:

1. розімкненого управління;

2. розімкненого управління з компенсацією збурення;

3. замкненого управління;

4. однократного управління.

6. Організаційні процеси включають такі види:

1. організація, самоорганізація, поєднання;

2. самовідтворення, спонтанність, зародження;

3. самовдосконалення, самоорганізація, розвиток;

4. зародження, згасання, функціонування.

7. Метод, за яким на об'єкт, поряд з командами управління подаються спеціальні сигнали тестування, реакція на які заздалегідь визначена – це:

1. метод дуального управління;

2. детермінований метод управління;

3. програмно-цільовий метод управління;

4. ціннісно-орієнтований метод управління.

8. Найбільш розповсюдженим в організаціях бюрократичного типу є:

1. метод дуального управління;

2. детермінований метод управління;

3. програмно-цільовий метод управління;

4. ціннісно-орієнтований метод управління.

9. Здебільш притаманний організаціям органічного типу:

1. метод дуального управління;

2. детермінований метод управління;

3. програмно-цільовий метод управління;

4. ціннісно-орієнтований метод управління.

10. Метод, за якім механізм зворотного зв’язку сприяє синергітичним тенденціям в організації, орієнтуючи її на саморозвиток – це:

1. метод дуального управління;

2. детермінований метод управління;

3. програмно-цільовий метод управління;

4. ціннісно-орієнтований метод управління.

11. Якій метод можливо розглядати як модель узагальненої концепції сучасного управління?

1. метод дуального управління;

2. детермінований метод управління;

3. програмно-цільовий метод управління;

4. ціннісно-орієнтований метод управління.

12. В якому методі управління визначальним чинником є система цінностей?

1. методі дуального управління;

2. детермінованому методі управління;

3. програмно-цільовому методі управління;

4. ціннісно-орієнтованому методі управління.

13. Якщо початковим станом будь-якої системи є безлад, хаос, то

1. Її організація припускає створення порядку з хаосу

2. Її організація припускає створення умов для розвитку системи

3. Необхідно орієнтуватися на саморегуляцію й саморозвиток систем

4. Хаос – це також порядок, але більш складний, тому менш доступний розумінню

14. Якщо система розуміє, що нема нічого більш природного ніж хаос, то

1. Її організація припускає створення порядку з хаосу

2. Її організація припускає створення умов для розвитку системи

3. Створений порядок необхідно підтримувати,

4. Необхідно залучити додаткові ресурси, інакше знову настане хаос

15. Директивний стиль грунтується на використанні принципу:

1. розімкненого управління;

2. розімкненого управління з компенсацією збурення;

3. замкненого управління;

4. однократного управління.

16. Авторитарний стиль грунтується на використанні принципу:

1. розімкненого управління з компенсацією збурення;

2. замкненого управління;

3. однократного управління.

4. розімкненого управління;

17. Припускається знання стану середовища і системи в її функціонуванні.

за використанням принципу

1. розімкненого управління з компенсацією збурення;

2. замкненого управління;

3. розімкненого управління;

4. однократного управління.

18. Можливо визначити реакцію системи на визначену дію за використанням принципу:

1. розімкненого управління з компенсацією збурення;

2. замкненого управління;

3. однократного управління.

4. розімкненого управління;

19. Можливість врахування збурень, а тому і ліквідація неймовірності апріорної інформації ґрунтується на доступності збурень вимірам (моніторингу) використовується за принципом

1. розімкненого управління;

2. замкненого управління;

3. розімкненого управління з компенсацією збурення;

4. однократного управління.

20. Вимірювання збурень, що дозволяє визначити компенсуюче управління і створення компенсаційного управління використовується за принципом

1. розімкненого управління;

2. розімкненого управління з компенсацією збурення;

3. замкненого управління;

4. однократного управління.

21. Система підлягає як програмному, так і корегуючому управлінню.

за використанням принципу

1. розімкненого управління;

2. замкненого управління;

3. однократного управління.

4. розімкненого управління з компенсацією збурення;

22. Можлива ситуація, коли збурення позитивно діє на динаміку системи, або наближає її стан до бажаного за використанням принципу

1. розімкненого управління;

2. розімкненого управління з компенсацією збурення;

3. замкненого управління;

4. однократного управління