- •Основні етапи становлення предмета психології; сучасні напрямки у психології.
- •Основні форми прояву психіки та їх взаємозв’язок.
- •Розвиток психіки у філогенезі. Механізми відображу вальної діяльності на різних стадіях розвитку психіки.
- •Свідомість та її структура. Свідоме та несвідоме в психічній діяльності людини.
- •Відчуття, як первинна форма орієнтування організму в довкіллі. Фізіологічна основа відчуттів. Рецептори та аналізатори.
- •Класифікація та види відчуттів.
- •Загальні закономірності відчуттів. Властивості відчуттів.
- •Поняття про сприймання. Взаємозв’язки аналізаторів у процесі сприймань.
- •Загальні властивості сприймань.
- •Класифікація і види сприймань.
- •Природа пам’яті. Теорії пам’яті людини.
- •Класифікація і види пам’яті.
- •Процеси пам’яті.
- •Поняття про мислення. Фізіологічні основи та функції мислення.
- •Структура мислення.
- •Поняття про уяву як вищий пізнавальний процес. Фізіологічна основа уяви.
- •Класифікація та види уяви.
- •Поняття про емоції та почуття. Функції емоцій і почуттів.
- •Теорії емоцій.
- •Види емоцій.
- •Види почуттів.
- •Поняття про волю. Функції волі. Воля як саморегуляція діяльності.
- •Простий і складний вольовий акт.
- •Поняття про увагу. Фізіологічні основи уваги. Функції уваги.
- •Види уваги.
- •Поняття про особистість у психології. Основні характеристики особистості.
- •Співвідношення понять: людина. Індивід. Особистість. Індивідуальність. Суб’єкт.
- •Склад і структура особистості. Біологічне та соціальне в структурі особистості.
- •Самосвідомість. Можливості розвитку самосвідомості особистості.
- •Самооцінка. Рівень домагань. Афект неадекватності. Самоповага.
- •Структура особистості за Фрейдом.
- •Структура особистості за п.Платоновим.
- •Структура особистості в теорії персоналізації а.В.Петровського.
- •Поняття про спілкування. Функції спілкування. Взаємозв’язок спілкування та діяльності.
- •Група. Класифікація груп та їх характеристика.
- •Властивості темпераменту.
- •Психологічна характеристика типів темпераменту.
- •Характер: сутність та структура характеру.
- •Акцентуації характеру.
- •Поняття про здібності. Природні і соціальні передумови здібностей.
- •Види та рівні здібностей. Структура здібностей.
-
Поняття про увагу. Фізіологічні основи уваги. Функції уваги.
Увага (атенційні процеси) – це довільно чи мимовільно спрямованість і зосередженість свідомості на певному об’єкті чи діяльності.
-
Види уваги.
За особливостями об’єктів: зовнішня увага (спрямованість на об’єкти довкілля), внутрішня увага (спрямованість на думки, переживання, відчуття тощо).
За метою: мимовільна увага (виникає незалежно від наміру чи мети), довільна увага (свідома спрямованість і регульоване зосередження на певних об’єктах внутрішнього або зовнішнього світу), післядовільна увага (виникає на основі пізнавального інтересу).
За формою організації: індивідуальна увага (увага суб’єкта на своєму завданні), колективна увага (зосередження уваги всієї групи), групова увага (увага певної частини людей в умовах колективу).
За синхронізацією: передувага (стан підвищеної готовності свідомості до включення в роботу, може виникати як мимовільно, так і під впливом інструкції), випереджувальна увага (цілеспрямований пошук та відбір інформації, який забезпечить реалізацію визначеного плану діяльності), запізніла увага (увага пасивна, виникає повільно, відстає від початку виконання діяльності).
-
Поняття про особистість у психології. Основні характеристики особистості.
Поняття «людина» включає в себе сім вимірів, або іпостасей: людина як індивід, людина як організм, людина як індивідуальність, людина як «Я», людина як роль, людина як особистість, людина як фізичне тіло, підвладне законам механіки.
Індивід – це людина як одинична природна істота, представник виду homo sapiens, продукт філогенетичного та онтогенетичного розвитку, єдності вродженого та набутого, що визначається таким набором рис: вік, стать, зовнішність, задатки, потяги, а також освіта та професія.
Особистість – це соціалізований індивід, це людина у системі взаємин з іншими людьми. Природні властивості індивіда соціалізуються в особистості. Особистість – це такі соціально значущі риси: соціальний статус, авторитетність, лідерство, членство в групі, життєва позиція, свобода волі, здатність до вибору, відповідальність тощо.
Особистість кожної людини має сукупність рис, які властиві лише їй та утворюють її індивідуальність. Це поєднання психологічних особливостей людини, які визначають її своєрідні відмінності від інших людей; проявляються в різних сферах (інтелектуальній, емоційній, вольовій, поведінковій тощо).
-
Співвідношення понять: людина. Індивід. Особистість. Індивідуальність. Суб’єкт.
Поняття «людина» включає в себе сім вимірів, або іпостасей: людина як індивід, людина як організм, людина як індивідуальність, людина як «Я», людина як роль, людина як особистість, людина як фізичне тіло, підвладне законам механіки.
Індивід – це людина як одинична природна істота, представник виду homo sapiens, продукт філогенетичного та онтогенетичного розвитку, єдності вродженого та набутого, що визначається таким набором рис: вік, стать, зовнішність, задатки, потяги, а також освіта та професія.
Особистість – це соціалізований індивід, це людина у системі взаємин з іншими людьми. Природні властивості індивіда соціалізуються в особистості. Особистість – це такі соціально значущі риси: соціальний статус, авторитетність, лідерство, членство в групі, життєва позиція, свобода волі, здатність до вибору, відповідальність тощо.
Особистість кожної людини має сукупність рис, які властиві лише їй та утворюють її індивідуальність. Це поєднання психологічних особливостей людини, які визначають її своєрідні відмінності від інших людей; проявляються в різних сферах (інтелектуальній, емоційній, вольовій, поведінковій тощо).
Суб’єкт – людина, яка проявляє себе в певній діяльності. Основним проявом суб’єкта діяльності є його активність.