Терехова Д. І. Вступ до мовознавства
.pdf3.10.Лекція 10. Синтаксис. Словосполучення та речення
План
1.Поняття словосполучення.
2.Типи словосполучень.
3.Синтаксичні зв’язки слів.
4.Речення як основна комунікативна одиниця. Ознаки речення.
5.Структура речення.
6.Види речень.
7.Складне синтаксичне ціле.
8.Актуальне членування речення.
Література
Основна література
Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. – К., 2000. – С. 307– 320.
Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства. – К., 2006. – С. 301– 320.
Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства. – К., 1974. – С. 218–235.
Кодухов В. И. Введение в языкознание. 2-е изд. – М., 1987.
– С. 236–247.
Маслов Ю. С. Введение в языкознание. – М., 1987. – С. 167– 185.
Реформатский А. А. Введение в языковедение. – М., 2001.
– С. 324–345.
Додаткова література
Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл. – М., 2005. Бабайцева В. В. Односоставные предложения в современном
русском языке. – М., 1968.
Бевзенко С. П. Вступ до мовознавства: Короткий нарис: Навч. посіб. – К., 2006. – С. 126–136.
Богданов В. В. Семантико-синтаксическая организация предложения. – М., 1977.
Виноградов В. В. Основные вопросы синтаксиса предложения (на материале русского языка) // Введение в языковедение: Хрес-
41
томатия: учеб. пособие для студентов вузов / Сост. А. В. Блинов,
В.П. Мурат, Г. И. Рапова. – М., 2000.
Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису укра-
їнської мови. – К., 1993.
Вихованець І. Р., Городенська К. Г., Русанівський В. М. Се- мантико-синтаксична структура речення. – К., 1983.
Глисон Г. Введение в дескриптивную лингвистику // Введение в языковедение: Хрестоматия: учеб. пособие для студентов вузов / Сост. А. В. Блинов, В. П. Мурат, Г. И. Рапова. – М., 2000.
Іваницька Н. Л. Синтаксис простого речення. Складні випадки аналізу. – К, 1989.
Иванова В. И. Содержательные аспекты предложениявысказывания. – Тверь, 1977.
Ломтев Т. П. Предложение и его грамматические категории.
– М., 1972.
Матезиус В. О так называемом актуальном членении предложения // Введение в языковедение: Хрестоматия: учеб. пособие для студентов вузов / Сост. А. В. Блинов, В. П. Мурат, Г. И. Рапова. – М., 2000.
Мельничук О. С. Про два синтаксичні рівні формування
йопису словосполучень // Мовознавство. – 1970. – № 6. Мещанинов И. И. Члены предложения и части речи – Л., 1978.
Николаева Т. М. Актуальное членение – категория текста // Вопросы языкознания. – 1972. – № 2.
Пешковский А. М. Русский синтаксис в научном освещении.
– М., 1956.
Прокопович Н. Н. Словосочетание в современном русском литературном языке. – М., 1966.
Распопов И. П. Строение простого предложения в современном русском языке. – М., 1970.
Слинько І. І., Гуйванюк Н. В., Кобилянська М. Ф. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання: Навч. посібник. – К., 1994.
Сучасна українська літературна мова: Синтаксис / За ред. І. К. Білодіда. – К., 1972.
Теньер Л. Основы структурного синтаксиса. – М., 1988. Тестелец Я. Г. Введение в общий синтаксис. – М., 2001. Удовиченко Г. М. Словосполучення в сучасній українській
літературній мові. – К., 1968.
Шахматов А. А. Синтаксис русского литературного языка.
– 2-е изд. – М., 1941.
42
3.11.Умови відпрацювання пропущеного лекційного заняття
1.Записати тему пропущеної лекції, план і літературу до неї. Розкрити питання теми за планом, використовуючи запропоновану літературу.
2.Пред’явити конспект відповідної теми викладачу (протягом двох тижнів після пропущеного заняття).
3.12.Критерії оцінювання конспекту лекцій
Конспект лекцій зі «Вступу до мовознавства» треба записувати в окремий зошит. Наприкінці семестру студент отримує оцінку за ведення конспекту, яка зараховується до аудиторної роботи.
1.Оцінка «відмінно» ставиться за повний послідовний конспект усіх лекційних тем, у якому відображено теми лекцій, плани, основна і додаткова література, розкрито всі питання. Лекційний матеріал записано охайно, зазначено основні проблеми, виділено терміни та ключові слова.
2.Конспект оцінюється на «добре», якщо він є достатньо пов ним, але в ньому бракує плану, літератури або не виділено основ ні тези теми, терміни та ключові слова опрацьовано не у повному обсязі.
3.Оцінку «задовільно» студент отримує за неповний, поверховий конспект, у якому відображено не всі теми лекцій, не підкреслено основні тези, не опрацьовано терміни та ключові слова.
4.Оцінка «незадовільно» ставиться студентові, якщо конспект є неповним, схематичним, у ньому не виділено основні тези, терміни та ключові слова, не розкрито питання.
43
4.ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ
4.1.Практичне заняття 1. Предмет, завдання та методи мовознавства. Природа, сутність, функції та будова мови
План
1.Мовознавство як наука.
2.Місце лінгвістики в системі наук.
3.Основні розділи мовознавства.
4.Сучасні напрями мовознавства.
5.Методи дослідження мови (описовий, порівняльно-історич- ний, зіставний, структурний).
6.Мова як знакова система.
7.Мова і мислення. Типи мислення: поняттєве, чуттєво-образне, технічне. Вербальне та невербальне мислення.
8.Мова і мовлення.
9.Структура мови.
10.Мова і суспільство. Загальнонародна мова та її диференціація.
11.Функції мови.
Ключові поняття й терміни
Загальне мовознавство, конкретне, теоретичне, прикладне. Предмет мовознавства. Об’єкт мовознавства. Порівняльно-істо- ричне мовознавство. Типологічне мовознавство. Ареальна лінгвістика. Функціональна лінгвістика. Етнолінгвістика. Психолінгвістика. Соціолінгвістика. Когнітивна лінгвістика.
Описовий метод, порівняльно-історичний, зіставний, структурний. Синхронія, діахронія. Аналіз, синтез.
Мислення, свідомість. Поняттєве, чуттєво-образне, технічне мислення. Вербальне та невербальне мислення.
Семіотика, лінгвосеміотика, знак, мовний знак. Вербальні засоби спілкування, невербальні засоби спілкування.
Мова. Мовлення, внутрішнє мовлення. Мовленнєва діяльність.
Система, структура, рівень мови, одиниця рівня.
44
Літературна мова, територіальний діалект, соціальний діалект, просторіччя, койне, суржик.
Функції мови: комунікативна, когнітивна, мислеоформлювальна, репрезентативна, емоційна, експресивна, імпресивна, акумулятивна, естетична, фатична, суспільна та інші. Основні (базові) функції мови, факультативні функції мови.
Література Основна література
Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. – К., 2000. – С. 7–38. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства. – К., 2006. – С. 8–68. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства. – К.,
1974. – С. 24–43.
Кодухов В. И. Введение в языкознание. 2-е изд. – М., 1987.
– С. 6–44.
Маслов Ю. С. Введение в языкознание. – М., 1987. – С. 7–32. Реформатский А. А. Введение в языковедение. – М., 2001.
– С. 15–59.
Додаткова література
Алефиренко Н. Ф. Современные проблемы науки о языке. – М., 2005.
Алпатов В. М. 150 языков и политика: 1917–2000. Социолингвистические проблемы СССР и постсоветского пространства.
– М., 2000.
Апресян Ю. Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики (краткий очерк). – М., 1966.
Бардина Н. В. Проблеми сучасної прикладної лінгвістики // Мова. – Одеса, 2004.
Бевзенко С. П. Вступ до мовознавства: Короткий нарис: Навч. посіб. – К., 2006. – С. 5–17.
Белл Р. Т. Социолингвистика: Цели, методы и проблемы. – М., 1980.
Білецький А. О. Про мову й мовознавство. – К., 1996. Будагов Р. А. Литературный язык и языковые стили. – М.,
1968.
Будагов Р. А. Что такое общественная природа языка? // Вопросы языкознания. – 1975. – № 3.
Будагов Р. А. Язык – реальность – язык. – М., 1983.
45
Булаховський Л. А. Нариси з загального мовознавства. Серія друга // Вибр. твори: у 5 т. – К., 1975. – Т. 1. – С. 166–237.
Гак В. Г., Григорьев Б. Б. Теория и практика перевода. – М., 2000.
Глущенко В. А., Ледняк Ю. В., Овчаренко В. М., Рябіні-
на І. М. Мова як система. – К., 2011.
Горбач О. Російська мова на Україні // Енциклопедія українознавства. – Л., 1998. – Т. 7. – С. 2571–2573.
Гумбольдт В. фон. О различии строения человеческих языков и его влиянии на духовное развитие человечества // Избранные труды по языкознанию. – М., 1984.
Данилюк Н. О. Знакова природа народнопісенного слова // Мовознавство. – 2011. – № 6.
Жайворонок В. В. Мовні знаки української етнокультури в антропоцентричному висвітленні // Мовознавство. – 2012. – № 2.
Жоль К. К. Язык как практическое сознание: Философский анализ. – К., 1990.
Журавлев В. К. Внешние и внутренние факторы языковой эволюции. – М., 1982.
Залевская А. А. Введение в психолингвистику. – М., 1999. Звегинцев В. А. Внутренние законы развития языка. – М.,
1954.
Иванов В. В. Чет и нечет. Асимметрия мозга и знаковых систем. – М., 1978.
Использование ЭВМ в лингвистических исследованиях / Под ред. В. И. Перебейнос. – К., 1990.
Карабан В. І., Мейс Дж. Переклад з української мови на англійську. – Вінниця, 2003.
Карцевский С. О. Об асимметричном дуализме лингвистического знака // Введение в языковедение: Хрестоматия: Учебн. пособие для студентов вузов / Сост. А. В. Блинов, И. И. Богатырева,
В.П. Мурат, Г. И. Рапова. М., 2000. – С. 76–82. Кисленко Ю. І. Системна організація мови. – К., 1997.
Ковалик І. І., Самійленко С. П. Загальне мовознавство: Істо
рія лінгвістичної думки. – К., 1985.
Кондрашов Н. А. История лингвистических учений. – М., 1979.
Кочерган М. П. Мова як знакова система // Українська мова і література в школі. – 1973. – №4.
Лейчик В. М. Терминоведение. Предмет, методы, структура.
– М., 2006.
46
Леонтьев А. А. Основы психолингвистики. – М., 1999. Лосев А. Ф. Знак. Символ. Миф: Труды по языкознанию. –
М., 1982.
Лурия А. Р. Язык и сознание. – М., 1979.
Мацюк Г. Теорія української літературної мови: етапи формування і перспективи розвитку // Українська мова. – 2003. – С. 27–39.
Методи лінгвістичних досліджень: Навч. посібник / Л. П. Іванова. – К., 1995.
Миллер Е. Н. Что такое язык? Гносеологический аспект: учебное пособие к спецкурсу. – Изд. 2-е. – М., 2009.
Мусиенко В. П. Введение в психолингвистику. – К., 1997. Норман Б. Ю. Теория языка. Вводный курс. Учебное пособие
/ Б. Ю. Норман – М., 2004.
Общее языкознание: Методы лингвистических исследований
/Под ред. Б. А. Серебренникова. – М., 1973.
Осоотношении синхронного анализа и исторического изучения языка. – М., 1961.
Панфилов В. З. Взаимоотношение языка и мышления. – М., 1971.
Пінчук О. Ф. Нариси з етнота соціолінгвістики. – К., 2005. Потебня А. А. Мысль и язык // Полное собрание сочинений.
– К., 1993. – Т.1.
Пронников В. А., Ладанов И. Д. Язык мимики и жестов. – М., 2001.
Селіванова О. О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики. – К., 1999.
Семиотика. – М., 1983.
Серякова И. И. Невербальный знак коммуникации в англо язычных дискурсивных практиках: Монография / И. И. Серякова. – К., 2012.
Солнцев В. М. Язык как структурно-системное образование.
– М., 1977.
Соссюр Ф. де. Курс загальної лінгвістики / Пер. з фр. А. Корнійчук, К. Тищенко. – К.,1998. – С. 18–30, 102–127.
Степанов Ю. С. Семиотика. – М., 1971.
Сусов И. П. Введение в теоретическое языкознание. Электрон ный учебник, 1999. http://homepages.tversu.ru
Сусов И. П. Введение в языкознание: учебник для студентов
47
лингвистических и филологических специальностей. – М., 2007.
– С. 5–78.
Тищенко К. М. Лінгвістичний знак як єдність знаків мови і мовлення // Мовознавство. – 1980. – №1.
Ткаченко О. Б. Українська мова як державна у труднощах її становлення // Мовознавство. – 2010. – № 6.
Толстой Н. И. История и структура славянских литературных языков. – М., 1988.
Тараненко О. О. Мовна ситуація та мовна політика в сучасній Україні (на загальнослов’янському тлі) // Мовознавство. – 2003.
– № 2–3.
Українська мова у ХХ столітті: історія лінгвоциду. – К., 2005. Фортунатов Ф. Ф. Избранные труды. – М.. – Т. 1, 1956. –
Т.2, 1957.
Хоккет Ч. Ф. Проблема языковых универсалий // Введение
вязыковедение: Хрестоматия: Учебн. пособие для студентов вузов / Сост. А. В. Блинов, И. И. Богатырева, В. П. Мурат, Г. И. Рапова. – М., 2000. – С. 82–91.
Чесноков П. В. Слово и соответствующая ему единица мышления. – М., 1967.
Чикобава А. С. Проблемы языка как предмета языкознания.
– М., 1959.
Шевельов Ю. Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900–1941). Стан і статус // Сучасність. – 1987.
Щерба Л. В. Языковая система и речевая деятельность. – Л., 1974.
Язык и мышление. – М., 1967.
Якубинский Л. П. Избранные работы: Язык и его функционирование. – М., 1986.
План-конспект заняття
Мета: визначити об’єкт і предмет мовознавства, його проблематику, зв’язок з іншими науками; з’ясувати сутність, природу, структуру і функції мови.
Завдання:
•дати визначення мовознавства як науки і навчальної дисципліни;
48
•з’ясувати об’єкт і предмет мовознавства, його розділи та напрями;
•охарактеризувати проблеми мовознавства;
•обгрунтувати зв’язок мовознавства з іншими науками;
•охарактеризувати мову як суспільне явище, її функції;
•з’ясувати знакову природу мови;
•розглянути взаємозв’язок мови і мислення, мови і мовлення;
•охарактеризувати структуру мови.
Теоретичні питання
1. Мовознавство як наука.
Вказівки: дати визначення мовознавства як науки і навчальної дисципліни, «Вступу до мовознавства» як елементарного курсу загального мовознавства; визначити об’єкт, предмет і зміст мовознавства; назвати основні проблеми мовознавства (див.: додаток А, схема А1)
Література: Кочерган М. П., с. 7–8. Карпенко Ю. О., с. 8–12.
2. Місце лінгвістики в системі наук.
Вказівки: охарактеризувати зв’язок мовознавства з гуманітарними та природничими науками; пояснити, в чому саме він проявляється.
Література: Кочерган М. П., с. 9–11. Карпенко Ю. О., с. 18–20.
3. Основні розділи мовознавства.
Вказівки: охарактеризувати основні розділи лінгвістики: загальне мовознавство, конкретне, теоретичне, прикладне.
Література: Кочерган М. П., с. 7–9. Карпенко Ю. О., с. 8–12.
4. Сучасні напрями мовознавства.
Вказівки: охарактеризувати основні напрями мовознавства: психолінгвістику, соціолінгвістику, етнолінгвістику, когнітивну лінгвістику.
Література: Карпенко Ю. О., с. 20–36.
5. Методи дослідження мови (описовий, порівняльно-історич- ний, зіставний, структурний).
Вказівки: дати визначення основних методів дослідження
49
мови (описового, порівняльно-історичного, зіставного, структурного); пояснити особливості різних методик структурного методу (дистрибутивного аналізу, аналізу за безпосередніми складниками, трансформаційного аналізу, компонентного аналізу); дати характеристику загальнонаукових методів (індукція, дедукція, аналіз, синтез) розкрити поняття «синхронія» і «діахронія».
Література: Кочерган М. П., с. 11–18, 35–39. Карпенко Ю. О., с. 15–18.
6. Мова як знакова система.
Вказівки: розкрити сутність мови як суспільного явища; охарактеризувати знакову природу мови; дати визначення знака, його головних ознак; з’ясувати двобічну сутність мовного знака, що саме в мові є знаком.
Література: Кочерган М. П., с. 29–31. Карпенко Ю. О., с. 38–41.
7. Мова і мислення. Типи мислення: поняттєве, чуттєво-образ- не, технічне. Вербальне та невербальне мислення.
Вказівки: дати визначення мови, мислення, свідомості; пояснити, що є первинним в онтогенезі і філогенезі: мова чи мислення; охарактеризувати різні типи мислення: поняттєве, чуттєвообразне, технічне; з’ясувати, який тип мислення притаманний людині, а який – тваринам; розкрити поняття «вербальне мислення», «невербальне мислення»; пояснити зв’язок між мовою і мисленням.
Література: Кочерган М. П., с. 26–29. Карпенко Ю. О., с. 53–59.
8. Мова і мовлення.
Вказівки: дати визначення мови і мовлення; пояснити відмінності між цими явищами; охарактеризувати внутрішнє мовлення та етапи формування думки (див. додаток А, схеми А.2.1, А.2.2).
Література: Кочерган М. П., с. 31–34. Карпенко Ю. О., с. 59– 61.
9. Структура мови.
Вказівки: охарактеризувати мову як систему; показати її структуру; назвати основні та проміжні рівні мовної системи, одиниці рівнів.
Література: Кочерган М. П., с. 34–35. Карпенко Ю. О., с. 64–67.
50