Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Терехова Д. І. Вступ до мовознавства

.pdf
Скачиваний:
1801
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
1 Mб
Скачать

 

 

 

 

Схема А3.4.

 

 

Словесний знак

 

 

 

 

№ п/п

Властивості словесного знака

 

Експлікація засобів і умов знакоутворення

1.

 

Словесний знак матеріальний

Послідовність фонем і /або графем

2.

 

Має значення (двобічна сутність)

Ланцюжок фонем повинен бути наділений опосередко­

 

 

 

ваним змістом, значенням

3.

 

Має системний характер

Означування форми знака відбувається у межах певної

 

 

 

системи мови

4.

 

Є соціальним за природою і викори­

Словесний знак створююється, сприймається

 

 

станням

і використовується всією мовною спільнотою

5.

 

Володіє властивостями умовного

Зв’язок форми знака з його значенням опосередкова­

 

 

подразника

ний свідомістю, закріплений у пам’яті, автоматизова­

 

 

 

ний до ступеня умовного рефлексу

6.

 

Виконує сигнальну функцію

Словесний знак є сигналом перших сигналів дійсності

7.

 

Виконує сигніфікативну функцію

Виражає поняття класу предметів

8.

 

Виконує ідентифікуючу функцію з

Словесний знак ідентифікує позначувані предмети,

 

 

комунікативною метою

сприяє формуванню комунікативних одиниць

 

(Див.: Языковая номинация (виды наименований) / Отв. ред. Б. А. Сере­­

бренников, А. А. Уфимцева. – М.: Изд-во «Наука», 1977. – С. 11)

 

 

 

 

Схема А4.1.

 

 

Структура мови

 

 

 

 

 

 

 

Системи мови / частини її будови

 

Розділи мовознавства

1.

Звуковий лад

 

Фонетика – опис звукового складу і фонологія – вико­

Окремі змісторозрізнювальні звуки цієї мови та

 

ристання звукового складу

 

 

їхні можливі поєднання (монофтонги, дифтонги,

 

 

поліфтонги, склади)

 

 

2.

Форми зміни слів: флексія – відмінювання і

 

Граматика

дієвідмінювання (у мовах флективної будови), фор­

 

Морфологія

ми творення слів (у мовах з формальним словотво­

 

 

ренням, з лексичною деривацією).

 

 

 

 

 

 

3.

Правила сполучуваності слів, творення вислов­

 

Синтаксис

лювань і речень, правила поєднання висловлювань

 

 

у складі речень і правила поєднування речень.

 

 

 

 

 

 

4.

Словниковий склад мови, окремі слова і стійкі

 

Лексикологія

словосполучення. Формування (стратифікація)

 

Описова (дескриптивна).

лексики. Змістові (семантичні) зв’язки слів.

 

 

Історична (етимологічна) – встановлення походження

 

 

 

 

 

 

 

 

слів, їхньої етимології.

 

 

 

 

Фразеологія – наука про словосполучення.

 

 

 

 

Семасіологія – наука про значення слів. Лексикографія

 

 

 

 

– теоретичні засади укладання словників

 

 

 

 

 

(Див.: Білецький А. О. Про мову і мовознавство. – К.: “АртЕК”, 1997. – С. 17).

201

 

 

 

Схема А4.2.

 

 

Мовні рівні

Основні рівні мови

Основні та проміжні рівні мови

СИНТАКСИЧНИЙ

СИНТАКСИЧНИЙ

 

 

 

фразеологічний

 

 

 

ЛЕКСИКО-

 

СЕМАНТИЧНИЙ

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ

 

 

 

 

словотвірний

 

 

 

 

 

 

МОРФОЛОГІЧНИЙ

МОРФОЛОГІЧНИЙ

 

 

 

морфонологічний

 

 

 

ФОНОЛОГІЧНИЙ

ФОНОЛОГІЧНИЙ

(Див.: Кочерган М. П. Загальне мовознавство. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2003. – С. 215, 216).

 

 

 

 

 

 

Схема А4.3.

 

 

Рівні мовної структури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

фонемний

 

морфемний

 

синтаксичний

 

лексико-

 

 

 

семантичний

 

 

 

 

 

 

ФОНЕМА

 

МОРФЕМА

 

РЕЧЕННЯ

 

СЛОВО

Фонема Слово Слово

Морфема

Фонема

(див.: Сучасна українська літературна мова / за ред. А. П. Грищенка. – К.: Вища шк., 1993. – С. 76).

202

Схема А5.

 

Типи норм

 

 

ОРФОЕПІЧНІ

Вимова звуків і звукосполучень

ГРАФІЧНІ

Передача звуків на письмі

ОРФОГРАФІЧНІ

Написання слів

ЛЕКСИЧНІ

Слововживання

МОРФОЛОГІЧНІ

Вживання морфем

СИНТАКСИЧНІ

Усталені зразки побудови словосполучень і речень

СТИЛІСТИЧНІ

Відбір мовних елементів відповідно до умов

 

спілкування

ПУНКТУАЦІЙНІ

Вживання розділових знаків

Додаток Б

 

Схема Б1.

Апарат мовлення

 

 

Активні органи мовлення

Пасивні органи мовлення

язик

зуби

губи

альвеоли

нижня щелепа

тверде піднебіння

м’яке піднебіння

задня стінка зіва

язичок

верхня щелепа

діафрагма

порожнина носа

легені

 

пірамідальні хрящі

 

зв’язки

 

голосові зв’язки

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця Б1.

 

 

 

Класифікація голосних

 

 

 

Ряд

Передній

Середній

Задній

 

 

 

 

Підне-

Нелабіал.

Лабіал.

Нелабіал.

Лабіал.

Нелабіал.

Лабіал.

сення

 

 

 

 

 

 

 

Високе

і

и

 

ы

 

ы

у

 

(укр.)

(нім., фр.)

(рос.)

(швед.)

(казах.)

 

Середнє

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(нім., фр.)

(англ.)

 

 

 

Низьке

 

 

 

а

 

а (укр.)

 

 

(англ.)

 

(рос.)

 

(англ.)

(англ.)

 

 

 

 

203

 

 

 

204

Таблиця Б2

Класифікація приголосних

 

 

 

 

місце

губні

 

 

 

 

язикові

 

 

 

 

 

 

Співвідношення

 

творення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(фарингальні)

(ларингальні)

 

 

губні-губно

зубні-губно

міжзубні

зубні

 

альвеолярні

піднебінні

 

середньоязикові

серенньопід

задньопід

увулярні

 

голосушумуі

 

 

 

 

 

 

передньоязикові

 

 

 

задньоязикові

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

глоткові

гортанні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

небінні

небінні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Спосіб

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

творення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дзвінкі

 

 

 

w

в, в’

 

з, з’

 

 

ж, ж’

 

j

 

 

 

г

 

 

щілинні

англ.

англ.

 

англ.

 

нім.

 

 

тюрк.

укр.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ch [ ]

 

 

 

 

 

 

 

(фрикативні)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

глухі

 

ф, ф’

 

с, с’

 

 

ш, ш’

 

ich-

х’

х

 

h

h

 

 

 

 

 

 

 

англ.

 

Laut

 

нім

англ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нім

 

 

 

 

 

шумні

дзвінкі

 

 

 

б, б’

 

 

д, д’

 

d

 

 

 

г’

ґ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

англ.

 

 

 

укр.

укр.

 

 

 

 

 

проривні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

глухі

п, п’

 

 

т, т’

 

t

 

 

 

к’

к

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

англ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дзвінкі

африкати

 

 

 

,

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

глухі

нім.

 

 

ц, ц’

 

 

ч, ч’

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

носові

м, м’

 

 

н, н’

 

n

 

 

n’

n

нім.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

англ.

 

 

франц.

тюрк.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

англ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зімкненно

 

бокові

 

 

 

л, л’

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

сонорні

 

 

 

 

 

 

англ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дрижачі

 

 

 

p, p’

 

 

 

 

 

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

франц.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-прохідні

щілинні

 

 

 

 

 

 

 

 

j

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

укр. рос.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Див.:

Кочерган

М. П. Вступ до мовознавства. – К.: «Академія», 2000. – С. 111, 118).

 

Додаток Г

Схема Г1.

Відношення слова й поняття (Семантичний трикутник).

Звучання (С)

Предмет (А)

Поняття (Б)

Схема Г2

Зміна обсягу значення слова

А – старе значення слова В – нове значення слова

Схема Г3

Полісемія та омонімія

А і В – різні значення слова.

(Див.: Карпенко Ю. О., Вступ до мовознавства. – К.: «Академія», 2006. – С. 200).

205

Схема Г4

Види класифікацій фразеологізмів Класифікація Ш. Баллі

Словосполучення

 

Нерозкладені

Перемінні

Стереотипні звороти мовлення

 

Фразеологічні речення – зв’язок настільки тісний, що за значенням майже нерозмежовувані, хоча вочевидь синтаксична членоподільність: рос. Из-под палки,

дать осечку.

Стійкі словосполучення, в яких означуваний, елемент має лише підсилювальне значення, а його власнепервісне значення ослаблене: рос. Страшно молод,

миллион терзаний.

Означуваний елемент стереотипного словосполучен­ ня повнозначний і складає найсильнішу за змістом його частину, але все-таки зливається зі своїм означу­ ваним у певну відносну єдність: рос. Светлая голова,

нечаянная радость.

Частини словосполучення відосно самостійні, значен­ ня їх цілісне, бо позначають одне поняття: рос. Вос-

паление лёгких (пневмония)

Критерії класифікації:

а) зовнішні ( 1) незмінність порядку слів; 2) незамінність компонентів);

б) внутрішні ( 1) можливість дібрати повнозначне слово; 2) втрата мотивованості (внутрішньої форми)).

(Див.: Ларин Б. А. История русского языка и общее языкознание – М.: Просвещение, 1977. – С. 131).

206

Класифікація В. В. Виноградова

Фразеологізми

Фразеологічні

єдності

англ. bit by bit

(мало-помалу),

а black sheep (пар­ шива вівця)

Фразеологічні ви­ рази рос. Волков

бояться – в лес не ходить.

цей тип додав М.М.Шанський

Фразеологічні сполу­ чення

англ. a balty vois (медо­ вий голос(ок))

Фразеологічні зрощення англ. aftrer meat comes mastorol (дорога ложка до обіду)

Критерії класифікації:

1)принцип мотивованості значення;

2)принцип обмеженості сполучуваності компонентів.

(Див.: Мостовий М. І. Лексикологія англійської мови. – Х.: – Основа, 1993. – С. 139).

Класифікаця Н. М. Амосової

Вільне

слово­ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ сполучення

Змінний

Незмінний контекст

Узуально обмеже­

Стійкий контекст

контекст

 

 

 

 

ний контекст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фраземи

Ідіоми

 

 

Стійкі слово­

 

 

 

 

Фразеолоїди

сполучення або

 

нім.

нім. In den

 

нім. Etwas

фразеологічні

 

 

 

Eimеr gucken

 

 

 

zur Debatte,

шаблони

 

Finsternis

(пити, пия­

 

Diskussion stellen

нім. An allen

 

(Єгипетська

чити)

 

(винести питання

Gliedern zittern

 

темінь)

 

 

 

 

 

на дискусію)

(тремтіти усім

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тілом)

207

Класифікація І. І. Чернишової Фразеологічні одиниці

ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ СКЛАД МОВИ

Фразеологічні єдності

 

фразеологічні

типові утво­

лексичні

 

 

 

 

зрощення

рення

єднання

фразеологічні

фразеологічні

 

фразеологічні

 

нім. etwas zur

нім. Eile haben

(абревіатури)

єдності

зрощення

 

вирази (приказ­

Debatte,

(поспішати)

нім. USA

нім. Die Zelte

нім. Ägiptische

 

ки, прислів’я)

Diskussion

 

 

abbrechen (роз­

Finsternis

 

нім. Einmal ist

stellen. (вине­

 

 

бити намети)

(Єгипетська

 

Keinmal (один

сти питання на

 

 

 

темінь)

 

раз – це жодно­

дискусію)

 

 

 

 

 

го разу)

 

 

 

(Див.: Искоз А., Ленкова А. Хрестоматия по лексикологии немецкого языка. – Л.: Просвещение, 1975. – С. 178-180).

 

Додаток Д

 

Схема Д1

 

 

№ п/п

Типи словників

1.

Тлумачні одномовіні словники

2.

Двомовні словники іншомовних слів (прямі та зворотні)

3.

Багатомовні словники

4.

Історичні словники

5.

Етимологічні словники

6.

Діалектологічні словники, а також професійних жаргонів, арго, сленгів

7.

Термінологічні словники

8.

Тематичні словники

9.

Словники синонімів, омонімів, антонімів

10.

Орфографічні словники або довідники

11.

Зворотні словники

12.

Частотні словники

13.

Словники мови окремих авторів

14.

Словники власних імен людей певного народу (іменники) та словники географічних назв (словни­

 

ки топонімів)

15.

Енциклопедичні словники

16.

Словники іншомовних слів

17.

Фразеологічні словники та словники прислів’їв, приказок, цитат

(Див.: Білецький А. О. Про мову і мовознавство. – К.: “АртЕК”, 1997. – С. 157-158).

208

Додаток Е

Схема Е1

Класифікація граматичних категорій

Граматичні категорії

морфологічні

 

синтаксичні

 

 

 

класифікаційні словозмінні

(Див.: Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. – К.: «Академія», 2000. – С. 97).

209

Схема Е.2.

 

службові

незмінювані

прийменник

 

сполучник

частка

 

Схема частин мови укра¿нсько¿ мови

частини мови

вигук

незмінювані

дієвідмінювані прислівник

дієслово

 

 

 

 

 

самостійні

змінювані

відмінювані

іменник

прикметник

числівник

займенник

(Див.: Литвин І. В., Литвин С. І. Українська мова в таблицях.

– К.: “Експрес–об’ява”, 1998. – С. 16).

210