Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Терехова Д. І. Вступ до мовознавства

.pdf
Скачиваний:
1801
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
1 Mб
Скачать

5.5.Тема 4. ФРАЗЕОЛОГІЯ

Мета: розглянути класифікації фразеологізмів за різними критеріями; охарактеризувати типи фразеологічних одиниць.

Завдання

дати визначення фразеологізмів;

скласифікувати фразеологізми за структурою, за походженням і за формою;

охарактеризувати різні типи фразеологічних одиниць.

Форма виконання: опрацювання матеріалів підручників, конспект додаткової літератури або реферат.

Питання для опрацювання

1. Фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення та фразеологічні вирази. Класифікація фразеологізмів за походженням, за формою, за структурою.

Вказівки щодо виконання: опрацюйте вказану літературу, підготуйте розгорнуту відповідь на запитання або реферат.

Література

1.Кочерган М. П., с. 241–248.

2.Карпенко Ю. О., с. 241–247.

3.Ющук І. П., с. 62–63.

4.Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. – К., 1973.

5.Ужченко В. Д. Народження і життя фразеологізму. – К., 1988.

Практичні завдання

Вправа 1. Доберіть по 5 прикладів до різних типів фразеологізмів.

Вказівка щодо виконання: користуючись фразеологічними словниками, доберіть приклади та заповніть таблицю.

Зразок:

Фразеологічні

Фразеологічні єдності

Фразеологічні

Фразеологічні вирази

зрощення

 

сполучення

 

пекти раків

прикусити язика

ласкаво просимо

Вовків боятися – у ліс не

 

 

 

ходити

 

 

 

 

151

Основна література

1.Фразеологічний словник української мови, тт. 1–2. – К.,

1993.

2.Англо-русский фразеологический словарь / Сост. А. В. Кунин – 4-е изд. – М., 1984.

3.Баранцев К.Т. Англо-український фразеологічний словник. – К., 1969.

4.Німецько-український фразеологічний словник / Уклали В.І.Гаврись, О. П. Пророченко. – К., 1981. – В 2-х т.

5.Немецко-русский фразеологический словарь / сост. Л. Э. Би­ нович,­ Н. Н. Гришин. / Под. ред. д-ра Маличе-Клапненбах и К. Агрикола. – 2-е изд. – М., 1975.

6.Гак В.Г. Новый большой французско-русский фразеологический словарь. – М., 2005.

7.Левинтова Э. И., Вольф Е. М. Испанско-русский фразеологический словарь. – М., 1985.

Вправа 2. Як потрібно правильно перекладати фразеологізми на іншу мову? Запишіть приклади фразеологізмів з української мови та доберіть відповідники з іноземних мов.

Вказівка щодо виконання: користуючись фразеологічними словниками, доберіть 5 прикладів фразеологізмів та доберіть відповідники в іноземній мові, яку ви вивчаєте.

Основна література див. до завдання 1.

Додаткова література

1.Маслов Ю. С., с. 116–120.

2.Кодухов В. И., с. 174–177.

3.Головин Б. Н., с. 69–88, 107–115.

4.Алефіренко М. Ф. Теоретичні питання фразеології. – Харків, 1987.

5.Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. – К., 1973.

6.Ужченко В. Д. Народження і життя фразеологізму. – К., 1988.

7.Удовиченко Г. М. Словник українських ідіом. – К., 1968.

8.Амосова Н. Н. Основы английской фразеологии. – Л., 1963.

С. 58–102.

9.Ларин Б. А. История русского языка и общее языкознание. – М., 1977. – С.131–147.

152

10.Чернышова И. И. Немецкая фразеология и принципы её научной систематизации // Немецко-русский фразеологический словарь / Под ред. д-ра Маличе-Клапненбах и К. Агрикола. – М., 1975. – С. 651–656.

11.Райхштейн А. Д. Немецкие устойчивые фразы. – Л., 1971.

12.Русская фразеология, её развитие и источники. – Л., 1970.

13.Копыленко М. М., Попова З. Д. Очерки по общей фразеологии. – Воронеж, 1972.

Запитання для самоперевірки

1.Чим різняться між собою стійкі та вільні сполучення слів?

2.Які ознаки мають фразеологічні одиниці?

3.Чому фразеологізми називають еквівалентами слів?

4.Чи є можливим дослівний переклад фразеологізмів з однієї мови на іншу?

5.Які ви знаєте типи фразеологізмів за ступенем їхньої семантичної злютованості?

6.Що таке ідіоматичність?

7.Які інші класифікації фразеологізмів ви можете назвати?

8.Яку ознаку покладено в основу класифікації В. В. Виноградова?

9.Які існують джерела фразеології?

10.Чим можна пояснити специфічність стійких словосполучень для кожної мови?

5.6.Тема 5. ГРАМАТИЧНІ СПОСОБИ. СИНТЕТИЧНІ Й АНАЛІТИЧНІ МОВИ

Мета: розглянути синтетичні та аналітичні граматичні способи вираження граматичних значень.

Завдання:

ознайомитись зі способом вираження граматичних значень;

з’ясувати два способи поєднання морфем (аглютинація і фузія);

засвоїти аналітичні граматичні способи;

вивчити синтетичні способи вираження граматичних значень.

153

Форма виконання: опрацювання матеріалів підручників, конспект додаткової літератури або реферат.

Питання для опрацювання

1. Синтетичні граматичні способи. Афіксація (префікси, постфікси, інфікси, конфікси, трансфікси, інтерфікси). Два способи поєднання морфем: аглютинація і фузія. Морфологічні моделі. Інші синтетичні граматичні способи: внутрішня флексія, наголос, інтонація, повтори (редуплікація), суплетивізм.

Вказівки щодо виконання: опрацюйте вказану літературу, підготуйте лаконічну відповідь, проілюстровану прикладами.

Література

1.Кочерган М. П., с. 284–289.

2.Карпенко Ю. О., с. 277–287.

3.Дорошенко С. І., Дудик П. С., с. 179–182.

4.Кодухов В. И., с. 214–227.

5.Маслов Ю. С., с. 125–155.

2. Аналітичні граматичні способи: прийменники і післяйменники, артиклі, допоміжні дієслова, сполучники, частки, порядок слів. Синтетичні та аналітичні мови.

Вказівки щодо виконання: опрацюйте вказану літературу, підготуйте чітку відповідь.

Література

1.Кочерган М. П., с. 289–291.

2.Карпенко Ю. О., с. 277–287.

3.Дорошенко С. І., Дудик П. С., с. 179–182.

4.Кодухов В. И., с. 214–219.

Для більшої наочності і кращого запам’ятовування матеріалу можна розмістити основний матеріал теоретичних питань у таблицях:

Таблиця 1

Синтетичні граматичні способи

Приклад

 

 

 

 

154

Таблиця 2

Аналітичні граматичні способи

Приклад

 

 

 

 

Практичні завдання

Вправа 1. Визначте, за допомогою яких мовних засобів виражені граматичні значення у поданих нижче словах (опрацювати приклади української, російської та іноземної мови, яку ви вивчаєте).

Укр.: я – мене, малювати – намалювати, на душі було легко– легко, він – його.

Рос.: иду – шёл, хорошо – лучше, сон –сна, нарзать – нарезть, белый-белый снег, ребёнок – дети.

Англ.: woman – women, go – went, girl – girls, she – her, many

– more, bad – worse, foot – feet.

Нім.: grau – grauer, schn – besser – best, Frau – Frauen, tun

– tat, viel – mehr, Trktor – Traktren, er – ihm – ihn, machen – gemacht.

Франц.: il – lui, je – moi, la fentre – les fentres, parle – avait parl nous allons, tu es.

Іспан.: privar – privarse, alternar – frecuentar, tejedor – tejedora, noruego –bien, bueno – mejor, hombre – hombres, grande – mayor.

Лат.: tango – tetigi, bonus – melior – optimus, do – dedi, ego – mei – mihi – me, audio – audimus.

Вказівки щодо виконання: визначте синтетичні граматичні способи.

Зразок: тихий-тихий – редуплікація, служить для посилення якості прикметників.

Рекомендована література

1.Кочерган М. П., с. 284–289.

2.Карпенко Ю. О., с. 277–287.

155

Вправа 2. Визначте, якими мовними засобами виражені граматичні значення слів у поданих прикладах (опрацювати приклади української, російської та іноземної мови, яку ви вивчаєте).

Укр.: будемо читати; писав би; ніч змінює день, день змінює ніч; більш відомий; я зустрів подругу матері, я зустрів матір подруги.

Рос.: самый лучший; рассказал бы; буду писать; мать любит дочь, дочь любит мать; менее интересный.

Англ.: has been, was walking, the sister, a sister, the most wonderful, was born, have to do, of the sister, had spoken, is speaking.

Нім.: ist gekommen, hat bekommen, der See, die See, ein Mdchen, das Mdchen, habe zu machen, ist zu machen, wurde gelesen.

Франц.: livre du pionnier, de la sur, par la sur, le plus beau, la plus belle, une chaise, un appartement, le mur, la table.

Вказівки щодо виконання: визначте аналітичні граматичні способи.

Зразок: будемо говорити – використання допоміжного дієслова для вираження форми майбутнього часу.

Рекомендована література

1.Кочерган М. П., с. 289–291.

2.Карпенко Ю. О., с. 277–287.

Вправа 3. Перекладіть текст мовою, яку ви вивчаєте. З’ясуйте, які граматичні способи вираження граматичних значень використано в обох мовах.

Укр.: Молодість – це найкращий і найвідповідальніший період життя людини. Кожен повинен багато встигнути. Ґрунтовні знання і досконало засвоєна професія стануть запорукою гарної долі.

Вказівки щодо виконання: прочитайте і перекладіть подані речення, порівняйте граматичні способи, використані для вираження тотожних граматичних значень.

156

Рекомендована література

1.Кочерган М. П., с. 289–291.

2. Карпенко Ю. О., с. 277–287.

Додаткова література

1.Реформатский А. А., с. 263–316.

2.Кодухов В. И., с. 205–236.

3.Головин Б. Н., с. 122–128.

4.Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг. ред. І. К. Білодіда. – К., 1969. – С. 536–577.

5.Сучасна українська літературна мова / За ред. М. Я. Плющ.

– К., 1994. – С. 191–192.

6.Безпояско Щ. К., Городенська К. Г. Морфеміка української мови. – К., 1987.

7.Иванова И. П., Бурлакова В. В., Почепцов Г. Г. Теоретическая грамматика современного английского языка. – М., 1981. – С. 11–14, 94–95, 98.

8.Васильева М. М. Практическая грамматика немецкого языка.

– М., 1995. – С. 5–8, 9–12, 31, 61.

Запитання для самоперевірки

1.Які ви знаєте основні властивості граматичних значень, що відрізняють їх від лексичних значень?

2.Як ви можете пояснити обов’язковість вираження граматичних значень спеціальними мовними засобами?

3.Чим розрізняються синтетичні та аналітичні граматичні способи?

4.Які ви знаєте синтетичні способи вираження граматичних значень?

5.Які ви знаєте аналітичні способи вираження граматичних значень?

6.За яких умов словесний наголос може бути граматичним засобом?

7.Чим ви можете пояснити невідповідність граматичних значень тотожних розрядів слів у різних мовах?

8.Охарактеризуйте поділ мов на синтетичні та аналітичні.

9.Як граматичний спосіб співвідноситься з граматичним значенням та граматичною формою?

10.До якого типу мов відносяться мови, що ви вивчаєте?

157

5.7.РЕФЕРАТ

5.7.1. Методичні рекомендації до написання рефератів

Оберіть тему, яка буде вам цікавою, тоді роботу буде виконано з бажанням і натхненням, що, безумовно, позначиться на її якості. Для написання реферату слід скласти список літератури з даної проблеми. Спочатку треба звернутися до списку додаткової літертури, поданого в «Навчально-методич- них матеріалах». Доповнити власний список потрібно у бібліотеці, при цьому звернути увагу на нові надходження. Можна використовувати матеріали з інтернету, але як додаткові, що висвітлюють проблему з поглядів, не зазначених у друкованих джерелах. Обрані джерела треба прочитати, проаналізувати, систематизувати, вибрати найголовніше, скласти план написання реферату. Оскільки обсяг реферату обмежено, варто повною мірою висвітлити найголовніші проблеми, залишити поза увагою другорядні аспекти. До плану входять: вступ, 2-5 питань, висновки, список використаної літератури.

У вступі необхідно обґрунтувати важливість і актуальність теми, зазначити мету, завдання роботи, шляхи їх вирішення. Вступна частина повинна бути стислою, але змістовною та інформативною.

Основні питання треба розкривати логічно, послідовно, зазначати посилання на праці видатних мовознавців, філософів, психологів, етнографів, залучати яскраві приклади, цікаві аспекти розв’язання проблеми. Перехід від одного питання до іншого має бути плавним, логічним.

Висновки повинні бути невеликими за обсягом, змістовними, висвітлювати результати проведеного аналізу.

5.7.2.Орієнтовна тематика рефератів

1.Історія розвитку порівняльно-історичного мовознавства в ХІХХХ століттях.

2.Основоположники порівняльно-історичного мовознавства.

3.Вільгельм фон Гумбольдт: провідні ідеї його лінгвістичної спадщини.

4.Сучасні мовознавчі методи дослідження.

158

5.Структурний метод в історії мовознавства.

6.Мовознавство як суспільна наука.

7.Проблематика прикладної лінгвістики.

8.Комунікативна лінгвістика як наука і навчальна дисципліна.

9.Семіотика та лінгвосеміотика.

10.Мова та інші семіотичні системи.

11.Основні положення лінгвістичної концепції Ф. де Соссюра.

12.Зв’язок мови та мислення.

13.Мова і мовлення: позиції вчених щодо визначення та взаємодії цих понять.

14.О. О. Потебня – засновник Харківської лінгвістичної школи.

15.Проблема визначення поняття “мислення” в науковій літературі.

16.Теорія лінгвальної відносності Сепіра-Уорфа.

17.Сучасні теорії походження мови.

18.Мова як історична категорія.

19.Національна мова та її стилі (на матеріалі мов, що вивчають).

20.Інтеграція та диференціація – основні процеси розвитку мов.

21.Різновиди класифікацій мов світу.

22.Історія створення генеалогічної класифікації мов.

23.Типологічна класифікація мов та її значення в історії мовознавства.

24.Етапи розвитку письма та його значення в історії людства.

25.Різновиди предметного письма.

26.Розвиток фонографічного письма.

27.Зародження слов’янської писемності (глаголиця та кирилиця).

28.Українська писемність на тлі писемностей інших мов (англійської, німецької, французької, іспанської, китайської, арабської, турецької, японської тощо).

29.Витоки і становлення латинського та слов’янського алфавітів.

30.Мова міміки та жестів: етнокультурна специфіка.

31.Походження української, російської та білоруської мов.

32.Сучасні проблеми графіки.

33.Основні та проміжні рівні мовної системи.

34.Поняття лінгвістичних рівнів, їх одиниці та взаємодія.

35.Фонетика як наука. Основні проблеми прикладної фонетики.

36.Основні фонетичні закони.

37.Фонетична та фонематична транскрипція.

38.Внесок М. С. Трубецького в розвиток фонологічної теорії.

39.Вітчизняні та закордонні фонологічні школи.

159

40.Словниковий склад мови та його історичний розвиток.

41.Історичні зміни в лексиці.

42.Типи значень слова та їх зміни.

43.Етимологія як наука, її проблематика.

44.Проблематика лексикографії. Основні види словників.

45.Сучасні класифікації фразеологізмів.

46.Фразеологізми та їх етимологія: зіставний аспект (на матеріалі мов, що вивчають).

47.Про походження крилатих слів та образних виразів (на матеріалі мов, що вивчають).

48.Морфеміка як наука.

49.Основні способи словотвору (на матеріалі мов, що вивчають).

50.Основні способи вираження граматичних значень в різних мовах (на матеріалі мов, що вивчають).

51.Лексичне та граматичне значення. Їх схожість та відмінність.

52.Актуальні питання морфології.

53.Поняття “частин мови” в науковій літературі.

54.Характеристика основних частин мови в різних мовах (на матеріалі мов, що вивчають).

55.Словосполучення та речення, поняття синтаксичної моделі (на матеріалі мов, що вивчають).

56.Типи простих речень (на матеріалі мов, що вивчають).

57.Односкладне речення: визначення, проблеми, дискусії.

58.Типи складних речень (на матеріалі мов, що вивчають).

59.Синтаксична структура речення, поверхнева та глибинна структури речення.

60.Методи та прийоми експериментальної фонетики.

160