Терехова Д. І. Вступ до мовознавства

10. БАЗОВІ ТЕРМІНИ КУРСУ

Предмет, завдання та методи мовознавства

Загальне мовознавство, конкретне, теоретичне, прикладне. Предмет мовознавства. Об’єкт мовознавства. Порівняльно-істо- ричне мовознавство. Типологічне мовознавство. Ареальна лінгвістика. Функціональна лінгвістика. Етнолінгвістика. Психолінгвістика. Соціолінгвістика. Когнітивна лінгвістика.

Описовий метод, порівняльно-історичний, зіставний, структурний. Синхронія, діахронія. Аналіз, синтез.

Природа, сутність, функції та будова мови

Мова. Мислення, свідомість. Поняттєве, чуттєво-образне, технічне мислення. Вербальне та невербальне мислення.

Семіотика, лінгвосеміотика, знак, мовний знак. Вербальні засоби спілкування, невербальні засоби спілкування.

Мова. Мовлення, внутрішнє мовлення. Мовленнєва діяльність.

Система, структура, рівень мови, одиниця рівня. Літературна мова, територіальний діалект, соціальний діа-

лект, просторіччя, койне, суржик.

Функції мови: комунікативна, когнітивна, мислеоформлювальна, репрезентативна, емоційна, експресивна, імпресивна, акумулятивна, естетична, фатична, суспільна. Основні функції мови, факультативні функції мови.

Гіпотези походження мови Основні процеси мовного розвитку

Філогенез. Онтогенез. Homo sapiens – homo loquens.

Гіпотези походження мови: міфологічна, логосічна, звуконаслідувальна, вигукова, гіпотеза соціального договору, гіпотеза трудових викриків, гіпотеза суспільних регуляторів, статева, ономатопоетична, гіпотеза жестів, гіпотеза ігор, контактна. Гіпотеза моногенезу, гіпотеза полігенезу.

191

Племінна мова, мова народності, національна мова, літературна мова, мова міжнаціонального спілкування, світова мова.

Мовні контакти. Білінгвізм. Інтерференція. Диференціація, інтеграція. Конвергенція, дивергенція. Субстрат, суперстрат, адстрат. Піджин. Креольська мова. Штучна мова. Інтерлінгвістика. Антиномія.

Класифікації мов світу

Генеалогічна класифікація мов. Мова, сім’я, група, підгрупа. Прамова. Індоєвропейська прабатьківщина. Племінні мови. Національні мови. Міжнародні мови. Мертві мови. Міноритарні мови.

Ареальна класифікація.

Типологічна класифікація. Аглютинативна мова. Флективна мова. Ізолююча (коренева) мова. Інкорпоруюча (полісинтетична) мова. Синтетичні та аналітичні мови.

Соціолінгвістична класифікація. Одноосібні мови. Частковогенераційні мови. Частковоетнічні мови. Повноетнічні частковотериторіальні мови. Повноетнічні повнотериторіальні мови. Мови з позатериторіальною монофункційністю. Поліфункційні мононаціональні мови. Поліфункційні полінаціональні мови. Поліфункційні поліетнічні мови.

Фонологічна класифікація. Складофонемний тип мов. Фонемний тип мов. Консонантний тип мов, вокалічний тип мов.

Синтаксична класифікація. Номінативний тип мов. Ергативний тип мов. Активний тип мов.

Фонетика. Три аспекти вивчення звуків

Фонетика. Загальна фонетика, конкретна, описова, історична, експериментальна, зіставна.

Аспекти вивчення звуків: фізичний, фізіологічний, лінгвістичний.

Сила звука, висота звука, довгота звука, чистота, тембр, обертон, формант.

Мовленнєвий апарат. Артикуляція звука, артикуляційна база. Акцент. Звук. Голосні звуки. Приголосні звуки. Класифікація звуків. Монофтонг, поліфтонг.

Фонема.

Мовленнєвий потік. Фраза, синтагма, такт, склад (закритий,

192

відкритий, прикритий, неприкритий), наголос (динамічний, музичний, кількісний, фіксований, нефіксований, фразовий, логічний, емфатичний), інтонація.

Фонетичні процеси

Комбінаторні фонетичні процеси. Акомодація. Асиміляція. Дисиміляція. Гаплологія. Діереза. Епентеза. Метатеза. Субституція. Стяжіння.

Позиційні фонетичні процеси. Редукція голосних. Протеза. Оглушення в кінці слова. Позиційні чергування.

Живі та історичні фонетичні процеси. Іторичні чергування. Спонтанні звукові зміни.

Фонетичні закони.

Орфоепія. Транскрипція. Фонетична транскрипція. Фонематична транскрипція. Транслітерація.

Фонетичні закони.

Фонологія

Фонологія. Фонема. Опозиції (релевантні, нерелевантні). Інтегральні ознаки. Диференційні ознаки. Позиції фонем (сильні, слабкі). Варіанти фонем, алофони. Варіації фонем. Фонологічна система. Опозиції (привативні, градуальні, еквіполентні, корелятивні). Ленінградська фонологічна школа. Московська фонологічна школа.

Графіка й орфографія

Письмо. «Предметне письмо». Піктографія. Ідеографія. Фонографія (силабічне письмо, консонантне письмо, буквено-звуко- ве). Графіка. Алфавіт. Орфографія. Принципи орфографії (фонетичний, морфологічний, історико-традиційний, ідеографічний).

Лексико-семантична система

Лексикологія. Загальна лексикологія, конкретна, історична, зіставна лексикологія, прикладна. Власне лексикологія, семасіологія, ономасіологія, етимологія, фразеологія, ономастика, лексикографія.

Слово. Типи слів (повнозначні, вказівні, службові, вигукові, власні, загальні). Лексема. Лексико-семантичний варіант.

193

Значення слова

Лексичне значення. Концептуальне значення. Денотативне значення. Конотативне значення. Контекстуальне значення. Лексичне і граматичне значення.

Поняття. Сигніфікативне значення.

Пряме значення слова. Переносне значення слова. Вільне значення. Зв’язане значення. Фразеологічно зв’язані значення. Синтаксично зумовлені значення. Конструктивно зумовлені значення.

Концепт.

Лексико-семантичні категорії

Полісемія. Лексико-семантичний варіант. Сема. Перенесення значення. Метафора. Метонімія. Синекдоха. Пе-

ренесення значення за функцією.

Омоніми (повні, неповні, гомогенні, гетерогенні). Омоформи, омофони, омографи. Міжмовні омоніми.

Синоніми (абсолютні, часткові, семантичні, стилістичні, се- мантико-стилістичні). Синонімічний ряд. Домінанта.

Антоніми (контрарні, комплементарні, контрадикторні, векторні). Контекстуальні антоніми. Антитеза. Оксиморон.

Гіперо-гіпонімія. Гіпоніми, гіпероніми. Конверсія. Конверсиви.

Лексико-семантична система

Лексико-семантична система. Парадигматичні відношення. Синтагматичні відношення.

Лексико-семантичне поле. Архісема. Лексико-семантична група.

Словниковий склад мови

Активна лексика. Пасивна лексика. Професіоналізми. Діалектизми. Екзотизми. Жаргонізми. Арготизми. Табу. Евфемізми.

Стилістично нейтральна лексика. Стилістично забарвлена лексика (високого та низького стилю).

Архаїзми (лексичні, семантичні). Історизми. Неологізми (лексичні, семантичні, авторські).

194

Запозичення (матеріальні запозичення, калькування, семантичні, словотвірні, усні, писемні, прямі, опосередковані). Інтернаціоналізми.

Історична лексикологія. Етимологія. Принципи етимології (фонетичний, семантичний, словотвірний, генетичний, речовий, просторовий). Деетимологізація. Народна етимологія.

Фразеологія

Фразеологія. Фразеологізм. Класифікація фразеологізмів. Фразеологічні зрощення. Фразеологічні єдності. Фразеологічні сполучення. Фразеологічні вирази.

Лексикографія

Лексикографія. Теоретична лексикографія. Практична лексикографія. Типи словників (енциклопедичні, лінгвістичні, одномовні, багатомовні).

Граматика. Граматичні значення, категорії, способи

Граматика. Формальна граматика, контенсивна, синхронічна, діахронічна, функціональна. Морфологія. Синтаксис. Словотвір.

Граматичне значення (дериваційні, реляційні, модальні значення).

Граматична категорія. Морфологічні категорії (класифікаційні, словозмінні). Синтаксичні категорії. Лексико-граматичні розряди.

Морфема і словоформа

Морфеміка. Морфема. Сегментні морфеми (корінь та афікси: префікс, постфікс, інтерфікс, інфікс, циркумфікс, трансфікс). Несегментні морфеми (нульова та суперсегментні морфеми: наголос, тон). Словотворчий афікс. Формотворчий афікс.

Граматична форма слова. Синтетичні та аналітичні форми слова. Основа слова, форманти.

Основні способи словотворення: морфологічний, морфологіч- но-синтаксичний, лексико-синтаксичний, семантичний (лекси- ко-семантичний).

195

Способи вираження граматичних значень. Синтетичні способи вираження граматичних значень (афіксація, чергування (внутрішня флексія), наголос, редуплікація, словоскладення, суплетивізм). Аналітичні способи вираження граматичних значень (спосіб службових слів, інтонації, порядку слів).

Граматикалізація фонетичних та лексичних явищ. Зміни морфемної структури слів (опрощення, ускладнення, перерозклад). Зміни за аналогією.

Частини мови

Частини мови. Семантичний критерій. Морфологічний критерій. Синтаксичний критерій. Словотвірний критерій. Категорії частин мови. Класифікації частин мови (за часів давніх індійських та грецьких граматик, в Александрійській школі, у давньому китайському мовознавстві, М. Смотрицького, М. Ломоносова, В. В. Виноградова, І. Вихованця та ін.). Самостійні частини мови (іменник, прикметник, дієслово, прислівник, числівник, займенник). Службові частини мови (прийменники, артиклі, сполучники, частки). Вигук.

Синтаксис. Словосполучення і речення

Синтаксис. Одиниці синтаксису.

Словосполучення. Валентність. Граматична валентність, лексична валентність. Типи словосполучень. Прості, складні, комбіновані словосполучення. Лексичні, синтаксичні словосполучення. Сурядні, підрядні словосполучення. Іменні, дієслівні, прислівникові словосполучення. Атрибутивні, об’єктні, релятивні словосполучення. Предикативні, непредикативні словосполучення.

Синтаксичні зв’язки слів (узгодження, керування, прилягання, координація, тяжіння, інкорпорація, замикання, ізафет).

Речення. Ознаки речення (комунікативність, відносна самостійність, структурна цілісність, предикативність, модальність). Види речень (розповідні, питальні, спонукальні; прості, складні; поширені, непоширені; односкладні, двоскладні). Різновиди односкладних речень. Безсполучникові складні речення, складносурядні речення, складнопідрядні речення. Види підрядних речень. Члени речення. Синтаксичні категорії речення: категорія синтаксичного часу, синтаксичного способу, об’єктивної модаль-

196

ності, суб’єктивної модальності, предикативності. Синтаксема, алосинтаксема. Висловлення. Актуальне членування речення. Текст, його компоненти.

197

11. Додатки

11.1.Додаток І. Таблиці та схеми.

Додаток А

(Див.: Кочерган М. П. Загальне мовознавство. – К.: Видавничий центр «Академія», 2003. – С. 8).

(Див.: Кочерган М. П. Загальне мовознавство. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2003. – С. 196).

198

тексти

(Див.: Маслов Ю. С. Введение в языкознание. – М.: Высшая шк., 1998. – С. 11).

сигнали замінники

іконічні символи

(Див.: Кочерган М. П. Загальне мовознавство. – К.: Видавничий центр «Академія», 2003. – С. 172).

199

Схема А3.2.

Класифікація знаків Т. Мілевського

ЗНАКИ

симптоми сигнали

апелі семантичні

однокласові двокласові

нефонемні фонемні (мова)

(Див.: Кочерган М. П. Загальне мовознавство. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2003. – С. 172).

Схема А3.3.

Класифікація знаків за типом відношень між матеріальною формою знака

і позначуваним об’єктом.

ЗНАКИ

знаки-копії знаки-індекси

знаки-сигнали

200