- •7. Методика навчання грамоти. Букварний період.
- •8. Розвиток мовлення і мислення дітей на уроках навчання грамоти.
- •9.Методика навчання грамоти. Післябукварний період.
- •10. Можливості «Букваря» для розширення знань, кола уявлень першокласників про навколишній світ.
- •11. Дослідження лексики діючого «Букваря» і розробка прийомів розкриття лексичного значення нових для першокласників слів.
- •12.Методика формування уявлень про мову і мовлення.
- •13.Методика формування уявлень про текст.
- •14.Методи навчання граматики.
- •15. Методика формування у молодших школярів граматичних понять.
- •16.Методика опрацювання елементів синтаксису.
- •17.Методика опрацювання елементів лексики.
- •18.Методика вивчення морфемної будови слова.
- •19. Методика вивчення частин мови. Система вивчення іменника.
- •20.Методика вивчення частин мови. Система вивчення прикметника.
- •21. Методика вивчення частин мови. Система вивчення займенника.
- •22.Методика вивчення частин мови. Система вивчення дієслова.
- •23.Методика вивчення частин мови. Система вивчення прислівника.
- •24. Методика вивчення частин мови. Система вивчення прийменника.
- •25. Методика проведення морфемного і морфологічного розборів.
- •26.Методика ознайомлення молодших школярів з особливостями голосних і приголосних звуків.
- •27. Методика роботи над темою «Голосні звуки і позначення їх буквами»
- •28. Методика роботи над темою «Приголосні звуки. Тверді і м’які приголосні, способи їх позначення на письмі»
- •29. Методика роботи над темою «Дзвінкі і глухі приголосні».
- •30. Методика роботи над темою «Склад. Наголос».
- •31. Методика навчання молодших школярів орфографії.
- •32. Методика роботи над переказами у початкових класах.
- •33. Методика роботи над нарисами у початкових класах.
- •34. Методика розвитку мовлення.
- •35. Зв’язне мовлення, особливості оволодіння ним молодшими школярами.
- •36. Зміст роботи з розвитку монологічного мовлення молодших школярів.
- •37. Способи організації навчання зв’язним висловлюванням.
- •38. Прийоми навчання зв’язним висловлюванням.
- •39. Формування умінь орієнтуватися в умовах спілкування.
- •40. Формування умінь розкривати тему і основну думку висловлювання.
- •41. Формування умінь систематизувати зібраний матеріал.
- •42. Формування умінь знаходити потрібні мовні засоби у висловлюваннях різних видів.
- •43. Види переказів і методика їх проведення.
- •44. Організація та прийоми навчання усним і письмовим переказам.
10. Можливості «Букваря» для розширення знань, кола уявлень першокласників про навколишній світ.
11. Дослідження лексики діючого «Букваря» і розробка прийомів розкриття лексичного значення нових для першокласників слів.
ИНФОРМАЦИЮ НЕ НАШЛА. ВСЕ,ЧТО НАШЛА ПРО БУКВАРЬ!
Буквар – особливий підручник у системі шкільної освіти, оскільки за ним першокласники набувають початкових основоположних загальнонавчальних умінь і навичок читання і письма.
Буквар створюэться за звуковим аналітико-синтетичним методом – «від звука до букви». Діти мають навчитися слухати звукове мовлення, чути в ньому не тільки окремі речення, слова, а й звуки, з яких складаються ці слова, впізнавати на слух окремі звуки в інших словах, правильно вимовляти почуті звуки, виділяти їх зі слів у різних позиціях, тобто здійснювати елементарний звуковий аналіз мовлених слів. Цей аналіз полягає в умінні послідовно назвати в почутих спочатку коротких односкладових словах (дім, сад, рак, лось, ліс), пізніше в двоскладових (мама, тато, літо, липа, вода, сіно, роса) ланцюжок звуків. Опанувавши це вміння, дитина пізніше, під час графічного відтворення слова (письма), не пропустить у ньому жодного звука, позначаючи їх відповідними буквами. А в процесі читання кожен звук, позначений графічно, буквою, вона буде вимовляти в комплексі, синтезуючи, поєднуючи їх у склади, відповідно до правил, встановлених у мові.
Метод читання, запроваджений у Букварі, спирається на основну одиницю читання – «злиття приголосного з голосним», якими, власне, є всі прості прямі склади типу на, ми, ти, ля, ні та ін. Іншою одиницею читання є букви голосних звуків – а, о, у, е, і, я, ю, є, ї. Навчившись злито читати прямі склади, а саме з них розпочинається робота над вивченням кожної літери, що позначають приголосні, учень спроможний прочитати слово будь-якої графічної складності.
Наступним дидактичним «секретом» є система підготовчих аналітико-синтетичних вправ, які передують читанню зв’язних текстів. Поряд з традиційними «стовпчиками» слів, пропонується учням вправи для зіставлення звукової і графічної форм слова, для читання – різні складові таблиці, побудовані по горизонталі і вертикалі, та променевидні, слова, подані в аналітико- синтетичній формі, різноманітні словниково-логічні вправи, вправи на добір слів із букв заданого слова, читання скоромовок, загадок тощо.
Ще один «секрет» підвищення дитячого інтересу до змісту Букваря. Послідовно чергується монологічні і діалогічні тексти, прозові і віршовані.
Невід’ємною складовою дидактичної системи Букваря є наявні в ньому ілюстрації. Вони повинні бути не звичайною прикрасою сторінок, а виконувати функціональну роль, пов’язану з усвідомленням дітьми змісту текстів, слугувати вправлянням у розвитку зв’язного мовлення, мати загальнорозвивальний характер. За своїм змістом, художньою манерою ілюстрації в Букварі повинні відповідати змісту текстового матеріалу, їх не можна переобтяжувати деталями, які відволікають увагу дітей на уроці від основного.
Першокласники є не байдужими до дитячих імен, вжитих у тексті букваря. Вони радіють, коли там трапляється ім’я, наявне серед учнів їхнього класу. Учитель має нагоду розповісти дітям, що це ім’я означає, звідки воно походить.