- •7. Методика навчання грамоти. Букварний період.
- •8. Розвиток мовлення і мислення дітей на уроках навчання грамоти.
- •9.Методика навчання грамоти. Післябукварний період.
- •10. Можливості «Букваря» для розширення знань, кола уявлень першокласників про навколишній світ.
- •11. Дослідження лексики діючого «Букваря» і розробка прийомів розкриття лексичного значення нових для першокласників слів.
- •12.Методика формування уявлень про мову і мовлення.
- •13.Методика формування уявлень про текст.
- •14.Методи навчання граматики.
- •15. Методика формування у молодших школярів граматичних понять.
- •16.Методика опрацювання елементів синтаксису.
- •17.Методика опрацювання елементів лексики.
- •18.Методика вивчення морфемної будови слова.
- •19. Методика вивчення частин мови. Система вивчення іменника.
- •20.Методика вивчення частин мови. Система вивчення прикметника.
- •21. Методика вивчення частин мови. Система вивчення займенника.
- •22.Методика вивчення частин мови. Система вивчення дієслова.
- •23.Методика вивчення частин мови. Система вивчення прислівника.
- •24. Методика вивчення частин мови. Система вивчення прийменника.
- •25. Методика проведення морфемного і морфологічного розборів.
- •26.Методика ознайомлення молодших школярів з особливостями голосних і приголосних звуків.
- •27. Методика роботи над темою «Голосні звуки і позначення їх буквами»
- •28. Методика роботи над темою «Приголосні звуки. Тверді і м’які приголосні, способи їх позначення на письмі»
- •29. Методика роботи над темою «Дзвінкі і глухі приголосні».
- •30. Методика роботи над темою «Склад. Наголос».
- •31. Методика навчання молодших школярів орфографії.
- •32. Методика роботи над переказами у початкових класах.
- •33. Методика роботи над нарисами у початкових класах.
- •34. Методика розвитку мовлення.
- •35. Зв’язне мовлення, особливості оволодіння ним молодшими школярами.
- •36. Зміст роботи з розвитку монологічного мовлення молодших школярів.
- •37. Способи організації навчання зв’язним висловлюванням.
- •38. Прийоми навчання зв’язним висловлюванням.
- •39. Формування умінь орієнтуватися в умовах спілкування.
- •40. Формування умінь розкривати тему і основну думку висловлювання.
- •41. Формування умінь систематизувати зібраний матеріал.
- •42. Формування умінь знаходити потрібні мовні засоби у висловлюваннях різних видів.
- •43. Види переказів і методика їх проведення.
- •44. Організація та прийоми навчання усним і письмовим переказам.
14.Методи навчання граматики.
Методами навчання грамоти є евристичний, частково-проблемний та проблемний методи. Також існують пояснювально-ілюстративний репродуктивний методи.
Найпоширеніші прийоми, які використовує вчитель на уроках граматики, такі: а) повідомлення (розповідь) учителя, б) бесіда, в) спостереження за мовним матеріалом, г) граматичний розбір, д) робота з підручником.
Евристичний метод - організація на уроках грамматики пошукової діяльності учнів. Перед школярами висувається пізнавальна задача, і вони під керівництвом учителя «відкривають» нові для себе знання.
Головним прийомом роботи, що лежить в основі евристичного методу, є евристична бесіда. Нею користуються тоді, коли в учнів є попередні знання, спираючись на які на основі спостереження за мовним матеріалом діти більш чи менш самостійно можуть прийти до узагальнення, зробити потрібний висновок.
Пошукова діяльність учнів на уроці здійснюється за кількома етапами. На першому етапі відбувається актуалізація опорних знань школярів, тобто повторення того матеріалу, який є опорним для усвідомлення нових знань. На другому етапі учням пропонується пізнавальна задача, вони усвідомлюють необхідність її вирішення. На третьому етапі учитель у ході евристичної бесіди спрямовує дітей на аналіз мовних фактів і формування власних висновків.
Проблемний метод також спрямований на активізацію пошукової діяльності школярів. Учні вчаться мислити логічно, науково, творчо, а навчальний матеріал стає для них змістовнішим і цікавішим. Учні самі «відкривають» І самі знаходять невідомі їм раніше знання і докази. Головними прийомами, що лежать в основі проблемного методу, є спостереження за мовним матеріалом, яке викликає проблемну ситуацію, та евристична бесіда, яка допомагає вийти з ситуації інтелектуального утруднення.
Поштовхом до пошуків шляхів виходу з проблемної ситуації є суперечливість між відомим і невідомим. Діти усвідомлюють, що їхніх знань не вистачає для виконання завдання і потрібно шукати нові. Виникає проблемна ситуація. Пошук шляхів розв'язання проблемної ситуації спонукає учнів до самостійних роздумів, тобто до самостійного осмислення мовного явища.
Частково-проблемний – учні оволодівають лише окремими елементами пошукової діяльності. Наприклад, учитель пояснює матеріал, а діти самостійно чи в ході евристичної бесіди роблять висновки або класовод пропонує завдання, яке не містить суперечливості, проте його виконання викликає у школярів труднощі. В основі цього методу лежать такі прийоми, як евристична бесіда, робота з підручником, граматичний розбір.
Наприклад, учні усвідомили, що підметом у реченні є слово, яке відповідає на питання хто? що? і разом з присудком складає основу речення. Визначте члени такого речення: Довгі коси миють роси. У реченні є два слова, які відповідають на питання щ о? Виникає утруднення: як бути? Вихід учні знайдуть тільки тоді, коли вдадуться до логічного міркування: коси мити роси не можуть. Миють роси. Значить, слово роси вказує на виконавця дії. Отже, воно є підметом. Слово коси, хоч і відповідає на питання щ о?, але не підмет, бо не вказує на діючу особу.
Пояснювально-іллюстративний – матеріал засвоюється внаслідок запамятовування (назви відмінків іменника, поділ іменника на відміни, дієслів на дієвідміни тощо). Вчитель різними прийомами (повідомлення, демонстрація схем, таблиць, кодокарт) організовує сприймання учнями потрібної їм інформації, яку вони фіксують у пам'яті.
Для того щоб одержані учнями на уроках граматики знання перетворилися на уміння і навички, вони повинні бути багато разів повторені, репродуковані. Вчитель добирає чи конструює завдання, під час виконання яких діти відпрацьовують способи застосування знань. Одержані учнями під час розв'язування проблемних задач знання учитель закріплює виконанням учнями тренувальних вправ (репродуктивний метод).