Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ответы на экзамен МПУЯ.docx
Скачиваний:
231
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
113.29 Кб
Скачать
        1. Методика викладання української мови як педагогічна наука.

Методика викладання мови — педагогічна наука тому, що предметом її до­слідження є процес оволодіння українською мовою в умо­вах навчання дітей у школі. В центрі її уваги лежить навчання. А навчання разом з вихованням становить зміст педаго­гіки. Методика мови, будучи педагогічною наукою, розробляє теорію викладання саме української мови (тобто процес навчання української мови).

Теорія викладання мови формується на основі дослі­дження закономірностей навчального процесу: його місця у навчанні дітей, застосування організаційних форм (ме­тодів, прийомів) у викладанні української мови. Узагальнені дані про способи навчання дітей становлять теоретичну базу методики. Ґрунтуючись на теоретичних засадах, ме­тодика визначає вимоги до того, 1) чим повинен керуватися вчитель 2) що йому брати з методичного арсеналу для практичного здійснення пізнавальної діяльності учнів і досягнення виховної мети навчання. Обидві ці частини складають єдине ціле і невідривні одна від одної.

        1. Психологічні і лінгвістичні основи методики навчання грамоти.

Психологічна основа м.н.г. полягає в доборі таких методичних прийомів, які враховували б особливості дитячого сприйняття, уваги, пам’яті, мислення, сприяли б їхньому всебічному розвитку. Позитивні мотиви навчання читання й письма в шестирічних учнів можна сформувати тільки за умови, якщо на уроках грамоти, за словами К.Д. Ушинського, пануватиме бадьора, оптимістична атмосфера, яка б виключала психічну і фізичну перевтому дитини, будь-яке пригнічення або приниження її особистості. Практичне засвоєння учнями фонетичної і графічної систем української літеатурної мови, усвідомлення ними існуючих взаємозв’язків між звуками і буквами становить лінгвістичну основу методики навчання грамоти. Сучасна методика навчання грамоти ґрунтується на тому, що первинні уявення про фонетичні і графічні одиниці учні одержують з опорою на їх істотні ознаки: звуки ми чуємо, вимовляємо, їх можна розрізняти на слух, за способом вимовляння, за відчуттями, які одержуємо від роботи мовленнєвих органів, а букви пишемо, «друкуємо», знаходимо в касі розрізної азбуки, зіставляємо між собою за формою, розміром, наявними в них графічними елементами. Здійснюючи процес навчання грамоти, учителі повинні брати до уваги особливості української фонетики і графіки(наприклад: 6 голосних звуків, позначатися 10 буквами; Букви я, ю, є, ї на початку слова і складу, після апострофа позначають сполучення звука [й] з відповідними голосними: [йа], [йу], [йе], [йі]; букви я, ю, є, крім того, можуть виконувати й іншу роль — позначати голосні звуки [а], [у], [е] після м’яких приголосних; приголосні звуки діляться на тверді і м’які; за дзвінкістю/глухістю більшість приголосних звуків утворюють пари; Буква щ (ща) в українській мові позначає не окремий звук, а сполучення звуків [шч]; Букви в українській графіці використовуються в чотирьох варіантах: друковані, рукописні, великі й малі, та ін.

        1. Короткий огляд історії методів навчання грамоти.

Буквоскладальний синтетичний метод - полягав у механічному заучуванні назв окремих літер з наступним поєднанням (синтезом) їх у склади, а потім у слова. Алфавітні назви літер у ста­рослов'янській мові становили цілі слова; аз, буки, вєді, глаголь, добро, єсть, живєтє, зєло... люди, мислітє і т. д. Складність - матеріалом для читання служили тексти з церковнослов'янських кни­жок, зміст яких був переважно недоступний для молод­ших школярів. Перший буквар-1574 р. Іван Федоров.

Складовий синтетичний метод - метод виділився із буквоскладального. Одиницею читання виступав склад. Недолік - зазубрювані штучні склади, віді­рвані від реальних слів, не аналізувалися за звуковою бу­довою. Механічне заучування їх у великій кількості (близь­ко 400) було дуже стомливим і нецікавим для дітей. 

Звуковий аналітичний метод (У 40-х роках XIX ст. в Росії і на Україні поширились звукові методи) - учні спочатку сприймали зором ціле речення, яке ділили на ок­ремі слова. Запам'ятовувались вимова і графічне зобра­ження кожного слова, після чого слова ділилися на склади, вимову і написання яких діти також запам'ятовували. Тільки після цього із складів виділялися окремі букви (на письмі) і звуки (усно). В основі цього методу лежали зорові сприйняття.

Звуковий синтетичний метод (60-є рока XIX ст. педагог і методист М. О. Корф)В навчанні читання й письма пропонувалося йти від окремих звуків і букв. Після того як учні засвоювали певну кількість звуків, уміли позначати їх відповідними буквами, розпо­чиналися синтетичні вправи на злиття із звуків складів і на утворення складів із відомих букв.

Звуковий аналітико-синтетичний метод У вітчизняній школі методика навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом найповніше і найпослідовніше була розроблена К.Д. Ушинським. Він створив підручник «Родное слово», до складу якого входи­ла також «Азбука» — підручник з навчання грамоти. Він полягає у використанні різноманітних при­йомів звукового аналізу і синтезу слів з метою підготов­ки учнів до самостійного читання складів і слів, а та­кож запису їх за допомогою друкованих чи рукописних літер.

Метод цілих слів виник у Франції, але поширення набув у школах Америки. Застосовувався він у навчанні англійської мови, у якій вимова і написання більшості слів не збігаються. Учні, не знаючи букв, запам'ятовували шляхом зорового сприйняття форми знач­ної кількості односкладових слів без поділу їх на звуки і букви. Такий процес запам'ятовування тривав близько двох місяців. Після цього розпочинався звуковий аналіз слів. Найбільшого поширення в наших школах метод цілих слів набув у період застосування так званих комплексних програм. У 1934 р. у методиці навчання грамоти було здійс­нено поворот до звукового аналітико-синтетичного методу.

        1. Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти.

Цей метод ґрунтується на таких науково-методичних засадах:

1) предметом читання є позначена буквами звукова будова слова; звуки мовлення, які дитині необхідно відтворити, читаючи слово, є тими основними мовними одиницями, якими вона оперує на початковому етапі оволодіння грамотою;

2) початкові фонетичні уявлення діти мають одержувати тільки на основі спостережень за відповідними одиницями живого мовлення (звук, голосний, приголосний, склад та ін.) з належним усвідомленням їх істотних ознак;

3) початку ознайомлення дітей з буквами має передувати період практичного засвоєння звукової системи рідної мови, так званий добукварний період.

Принципи на яких ґрунтується сучасний метод начання грамоти:

1.провідний п. - формування у дітей початкових умінь читати й писати слід іти від звука до букви;

2. одночасно-паралельне опрацювання парних твердого і м’якого приголосних, що позначаються на письмі однією й тією самою буквою. Окремо взята зі слова чи складу літера у більшості випадків не може бути правильно прочитана, оскільки її звукове значення залежить від інших букв у складі, зокрема від тих, що позначають голосний звук.

3. забезпечення складового читання вже на початку ознайомлення з кожною новою літерою, що позначає приголосний звук.

Читання і письмо здійснюються в основному параллельно. Читання слів з опорою на більш роздрібнені одиниці помітно збігається зі способом письма на початковому етапі навчання грамоти.

        1. Методика навчання грамоти. Добукварний період.

Тривалість добукварного періода буває різною. Це обумовлено рівнем готовності першокласників до навчання. При навчанні 7-річних ДП триває близько 2-х тижнів, тобто 20 год., з них 10 год. відводиться на уроки читання і 10 год. на уроки письма.

У добукварний період навчання грамоти реалізуються важливі навчально-виховні завдання з рідної мови, які носять підготовчий характер:

  • Формування загальнонавчальних умінь і навичок.

  • Розвиток мовлення.

  • Формування в учнів фонетичного слуху.

  • Розвиток умінь здійснення мовного аналізу.

  • Підготовка руки дитини до письма

Готуючи дітей до оволодіння грамотою, вчитель водночас привчає їх до систематичної навчальної роботи. Виховує увагу, інтерес до навчання, організовує дітей у колектив.

Цей період не що інше, за словами методистів як перші дні перебування дитини в школі.

Уроки в ДП навчання грамоти плануються з врахуванням особливостей уваги першокласників: діти не можуть тривалий час займатися однією і тією ж справою. Тому необхідно змінювати види діяльності дітей кожні 10-12 хв. Разом з тим види робіт на кожному етапі уроку повинні підпорядковуватися єдиному плану і меті уроку. Робота на уроці організовується таким чином, щоб розповідь і бесіда змінювались активними діями дітей, і в тому числі фізичними вправами.

        1. Методика навчання письма в букварний період.

У період навчання грамоти паралельно з читанням першокласники оволодівають елементарною навичкою письма. Навичка письма тісно позв’язана з навичкою читання. Якщо дитина погано читає, то їй буде важко оволодіти письмом. Через – 3-5 місяців учні оволодівають навичками складового читання і письма (йдеться про тих першокласників, які до приходу в школу не читали).

Навчаючись писати, першокласник має оволодіти трьома основними групами навичок письма :

1) технічними – уміння правильно користуватись письмовим приладдям, координувати рухи руки, дотримуватись гігієнічних правил письма; 2) графічними – правильно зображувати букви (нахил, висота, ширина), поєднувати букви у складі, слові, рівномірно розміщувати слова в рядку; 3) орфографічними – визначати звуковий і буквений склад слів, написання яких збігається з вимовою.

Навчання письма в сучасній школі спирається на Зошит для письма з друкованою основою, які складаються з трьох частин: добукварної, букварної та післябукварної.

У добукварній частині зошита подається матеріал для підготовчих вправ з письма (письмо ліній, елементів, робота в контурних малюнках, штрихування, вписування елементів, розфарбовування, схеми речень, звукової та складової будови слова та інш.

У букварній і післябукварній частинах містяться зразки написання букв, зразки з’єднань, написані пунктирними лініями (крапочками), букви для обведення, незаповнені рядки для самостійного письма, ілюстративний матеріал (предметні, сюжетні малюнки, завершені і незавершені схеми речень, звуко-складової будови слова, друковані букви, склади, слова, речення).

Зошит для письма дає можливість виконувати таку роботу: звуко-складовий аналіз слів, аналіз речень, порівняння накреслень друкованих і рукописних букв, вправи на читання складів, слів, речень друкованим і рукописним шрифтом, порівняння накреслень букв, малювання, розфарбовування, списування. 

Навчання письма в період оволодіння грамотою здійснюється такими методами: лінійний, копіювальний, тактовий (або ритмічний), аналітико-синтетичний і генетичний.

Лінійний метод передбачає використання зошитів з графічною сіткою. Він полегшує учням засвоєння правильного написання букв, встановлення нахилу, а також визначає їх висоту. За допомогою сітки вчителеві легше пояснити дітям, як правильно писати будь-яку букву чи слово. Учні першого класу оволодівають письмом в дві горизонтальні рядкові лінії з різними контрольними похилими, що знаходяться під кутом 650 зліва направо. У 2 класі поступово переходять до письма у звичайному зошиті в одну лінію.

Копіювальний метод полягає в тому, що вчитель пише в зошиті олівцем або крапками зображення букви або слова, учень обводить, звикає до форми букви і далі пише її самостійно. Цей метод використовується при виправленні допущених помилок.

Тактовий (або ритмічний) метод широко застосовується при навчанні письма у початкових класах. Щоб привчити дітей до поступового переходу від повільного письма до більш прискореного, застосовується письмо під такт. Цей метод полегшує вчителеві проведення уроку з усім класом і виробляє в учнів навички однакової швидкості письма. Основа тактування – сильні (опорні) елементи, за ними і ведеться рахунок („раз”). Слабші (неопорні) елементи пишуться під рахунок «і». Письмо під лічбу допомагає учням установити постійний ритм пальців, необхідний для написання цілого ряду букв чи слів. Воно запобігає також поривчастим і поспішним рухам руки, що є причиною неохайного і брудного письма.

Аналітико-синтетичний метод застосовується в школі при навчанні за букварем. За цим методом навчання письма проходить у тій послідовності, яка подається у букварі для навчання читати, а не за порядком складності написання букв, оскільки навчання читання і письма відбувається одночасно.

Цей метод передбачає показ конкретної букви, її аналіз і синтез (при точних словесних поясненнях, звідки починати кожну частину, як поєднувати частини в букві). Письмо букв чергується з письмом складів, слів, словосполучень, невеличких речень.

Генетичний метод включає попереднє письмо елементів букв. Діти засвоюють написання букв не в порядку алфавіта, а в порядку нарощування труднощів при їх написанні. Навчання будується на основі приєднання нових елементів до вже відомих і раніше засвоєних. Букви пишуться по групах.

До першої групи належать малі букви, що складаються з прямих ліній із заокругленням внизу, вгорі, внизу та вгорі, довгих і коротких петель та крапок; великі букви, що складаються з прямих ліній із заокругленням внизу, вгорі та внизу, петель, довгих горизонтальних ліній, коротких прямих штрихів та крапок. До другої групи відносяться малі букви, що складаються з овалів, лівих та правих півовалів, довгих петель та коротких горизонтальних штрихів. Великі літери, що мають такі ж елементи. 

7. Методика навчання грамоти. Букварний період.

Найбільш тривалий – букварний період навч. Грамоти. Його ще називають основним,бо впродовж цього періоду першокласники навч. Чит. Й писати. Осн. Завдання букварного періоду:

Вивч. Всі букви,навч. Учнів правильно позначати звуки буквами,практично засвоїти правила графіки. Навч. Плавно (складами) з переходом на цілі слова чит. Формув. Навичку правильного,свідомого,виразного чит. Формув. Уміння пис. Друковані,рукописні рядкові і великі букви укр. Алфавіту,поєднувати їх під час написання слів. Розвив. Мовлення та мислення учнів. Формув. Елементарні фонетичні,граматичні,орфографічні,лексичні уміння. Здійснювати патріотичне,громадянське,моральне,естетичне виховання.

Букварний період у сучасній методиці навчання грамоти ділиться на два етапи. На першому етапі вивчаються букви, що позначають голосні звуки, – а, о, у, и, і, е та букви, що позначають приголосні звуки – м, н, в, л, с, к, п, р, т, д, з. На другому етапі – букви ь, б, в, г, ґ, ч, й, ч, я, ж, ш, ї, ц, ю, є, щ, ф, буквосполучення дз, дж.

Для опрацювання кожної букви відводиться від двох до чотирьох уроків. На одному з уроків учні ознайомлюються з новою буквою, її звуковим значенням, оволодівають початковим умінням читати її в складах (злиттях) і словах, а протягом наступних уроків ці знання і вміння закріплюються, узагальнюються.

8. Розвиток мовлення і мислення дітей на уроках навчання грамоти.

Одним із основних завдань, які стоять перед учителем у період навчання грамоти, є розвиток мовлення і мислення школярів. Як зазначається в програмі, «навчальна мовлен­нєва діяльність з шестирічними учнями включає роботу над удосконаленням звуковимови; збагачення, уточнення й ак­тивізацію словникового запасу; формування граматичного ладу мовлення; заучування напам'ять невеличких віршів, потішок, скоромовок, дитячих пісеньок, загадок, прислів'їв; формування діалогічного та монологічного мовлення».

В період навчання грамоти вчитель повинен піклуватися про розвиток у школярів ви­мовної та слухової культури і боротися з нечіткою, мля­вою артикуляцією звуків, яка пізніше стає причиною багатьох помилок під час письма. Необхідно добиватися від кожного учня правильної, чіткої, добре зрозумілої вимови звуків, складів, слів.

Важливим засобом розвитку мовлення і мислення першокласників є словниково-логічні вправи. Вони спрямовані на розвиток абстрактного мислення дітей, вчать об’єднувати предмети за власними ознаками, розрізняти, знаходити спільне і відмінне. У першому класі практикуються репродуктивний, близький до змісту прочитаного переказу, переказ із зміною особи, за аналогією, інсценований переказ (з іграшками, силуетами, дітьми – акторами). Крім розповіді, першокласники вчаться будувати описи, висловлювати міркування за зразками.

9.Методика навчання грамоти. Післябукварний період.

Є незначним за обсягом. Основне завдання цього періоду — систематизувати знання, уміння й навички з читання й письма, одержані першокласниками в добукварний і букварний періоди, забезпечити плавний перехід до навчання укр. мови в 2 класі. На цьому етапі навчання структура уроку з читання наближається до уроку за читанкою. Матеріалом для чи­тання е зв'язні прозові і віршові тексти, на основі яких учитель формує вміння опрацьовувати їх: ділити на ло­гічно завершені частини, читати і переказувати частинами, вибірково, в особах тощо. Післябукварний період використовується також для формування в учнів самостійності і читацької активності. Уроки читання в післябукварний період тісно пов'я­зуються з уроками письма. Так, на уроках читання уч­ням пропонується на дошці по кілька речень, записаних рукописним шрифтом, а на уроках письма практикується списування з друкованого шрифту слів, словосполучень і речень. На всіх уроках післябукварного періоду застосо­вуються аналітико-синтетичні вправи з різними мовними одиницями: реченнями, словами, звуками.На уроках письма учням пропонуються вправи з по­сильним орфографічним навантаженням: коментоване спи­сування, списування слів із вставлянням пропущених літер, різні види навчальних диктантів, серед них — зо­рові, зорово-слухові, попереджувальні, пояснювальні, письмо з пам'яті тощо.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.