
- •7. Методика навчання грамоти. Букварний період.
- •8. Розвиток мовлення і мислення дітей на уроках навчання грамоти.
- •9.Методика навчання грамоти. Післябукварний період.
- •10. Можливості «Букваря» для розширення знань, кола уявлень першокласників про навколишній світ.
- •11. Дослідження лексики діючого «Букваря» і розробка прийомів розкриття лексичного значення нових для першокласників слів.
- •12.Методика формування уявлень про мову і мовлення.
- •13.Методика формування уявлень про текст.
- •14.Методи навчання граматики.
- •15. Методика формування у молодших школярів граматичних понять.
- •16.Методика опрацювання елементів синтаксису.
- •17.Методика опрацювання елементів лексики.
- •18.Методика вивчення морфемної будови слова.
- •19. Методика вивчення частин мови. Система вивчення іменника.
- •20.Методика вивчення частин мови. Система вивчення прикметника.
- •21. Методика вивчення частин мови. Система вивчення займенника.
- •22.Методика вивчення частин мови. Система вивчення дієслова.
- •23.Методика вивчення частин мови. Система вивчення прислівника.
- •24. Методика вивчення частин мови. Система вивчення прийменника.
- •25. Методика проведення морфемного і морфологічного розборів.
- •26.Методика ознайомлення молодших школярів з особливостями голосних і приголосних звуків.
- •27. Методика роботи над темою «Голосні звуки і позначення їх буквами»
- •28. Методика роботи над темою «Приголосні звуки. Тверді і м’які приголосні, способи їх позначення на письмі»
- •29. Методика роботи над темою «Дзвінкі і глухі приголосні».
- •30. Методика роботи над темою «Склад. Наголос».
- •31. Методика навчання молодших школярів орфографії.
- •32. Методика роботи над переказами у початкових класах.
- •33. Методика роботи над нарисами у початкових класах.
- •34. Методика розвитку мовлення.
- •35. Зв’язне мовлення, особливості оволодіння ним молодшими школярами.
- •36. Зміст роботи з розвитку монологічного мовлення молодших школярів.
- •37. Способи організації навчання зв’язним висловлюванням.
- •38. Прийоми навчання зв’язним висловлюванням.
- •39. Формування умінь орієнтуватися в умовах спілкування.
- •40. Формування умінь розкривати тему і основну думку висловлювання.
- •41. Формування умінь систематизувати зібраний матеріал.
- •42. Формування умінь знаходити потрібні мовні засоби у висловлюваннях різних видів.
- •43. Види переказів і методика їх проведення.
- •44. Організація та прийоми навчання усним і письмовим переказам.
28. Методика роботи над темою «Приголосні звуки. Тверді і м’які приголосні, способи їх позначення на письмі»
Оскільки в графічній системі української мови найбільше розходжень між приголосними звуками і позначенням їх буквами, засвоєння цієї теми необхідно проводити на основі спостережень за звуками і їх буквеним позначенням.
В одних випадках слід вдаватися до прийому зіставлення звуків і букв (вимовляємо [шч] — пишемо букву щ(ща), вимовляємо [дз], [дз'], [дж] — пишемо букви дз, дж), в інших — до заучування напам'ять слів, наприклад, тих, у яких вимовляється звук [г].
Опрацьовуючи матеріал про тверді й м'які приголосні, важливо домогтися, щоб усі учні могли добре розрізняти їх на слух, правильно вимовляти під час звукового аналізу.
Для удосконалення умінь, одержаних протягом навчання у 1 класі щодо розрізнення твердих і м'яких приголосних, доцільними будуть спостереження за мовним апаратом під час артикулювання (вимовляння) твердих і м'яких приголосних: [л— л'], [н — н'], [т — т'], [д— д'] та звука [й]. Саме тут потрібними будуть завдання, спрямовані на класифікацію звуків за твердістю / м'якістю та диференціацію їх. Наприклад: продовжте ряд звуків: [д], [т], [з], [с], ...», продовжте ряд звуків: [д'], [т'], [з'], [с’], ...», назвіть звуки, якими відрізняються слова: лак — ляк, лук — люк, рись — рис, лин — лінь. Що означає кожне з цих слів? (Останнє завдання спрямоване на усвідомлення смислорозрізнювального значення твердих і м'яких приголосних); назвіть спільні звуки у словах: день, тінь, кінь, синє, літнє; гра «Упіймай м'який звук».
Учні мають удосконалити знання про способи позначення м'яких приголосних на письмі. Перший крок у цьому плані був зроблений, коли учні проводили спостереження за звуковим значенням букв я, ю, є. Під час його опрацювання вчитель веде учнів від часткового звукового аналізу з метою виділення твердих і м'яких приголосних у парах слів (лак — ляк) чи складів (Луша — Люда) до усвідомлення особливостей буквеного позначення м'яких звуків у складах з голосними [а], [у], [е], [и], [і].
Важливу роль у засвоєнні цього матеріалу мають практичні письмові вправи — списування, підкреслення букв, які позначають м'які приголосні звуки, і букв, за допомогою яких позначається м'якість приголосних, тощо.
Окремо учні вивчають теми «Позначення м'яких приголосних за допомогою м'якого знака» та «Позначення м'якості приголосних перед о», їх опрацювання провадиться також на основі спостережень за вимовою м'яких приголосних звуків і їх буквеним позначенням. Важливе значення для засвоєння цього матеріалу матимуть усні й письмові вправи, в основі яких лежать звуковий та звукобуквений аналіз. Наприклад, учням пропонується назвати м'які приголосні звуки у таких словах (їх вимовляє вчитель): день, апельсин, вузько, батько.
Після визначення м'яких приголосних звуків ставиться завдання подумати, якою буквою позначити м'якість приголосних у цих словах. На дошці має бути такий запис: ден?, апел?син, вуз?ко, бат?ко
У період навчання грамоти учні знайомились з м'яким знаком і тепер мають пригадати, для чого він уживається на письмі.