26.Методика ознайомлення молодших школярів з особливостями голосних і приголосних звуків.

Уже в період навчання грамоти(1 клас) діти шляхом часткового звукового аналізу вчаться виділяти окремі звуки із звукового комплексу (слова), проводять спостереження за зміною значення слова залежно від зміни того чи іншого звука (лис —ліс, ніч — піч), послі­довно називають звуки в слові, визначають голосні і при­голосні, приголосні тверді і м'які, на основі поскладового ви­мовляння вчаться ділити слово на склади, а також робити звукові моделі слів.

Ці уміння є основою для успішного засвоєння розді­лу «Звуки і букви» у 1—2 класах. В учнів поглиблюються знання про звукову систему української мови. У ді­тей формуються сталі уявлення про те, що звуки мови по­діляються на дві великі групи — голосні і приголосні. З метою чіткості і свідомості засвоєння знань під час кла­сифікації звуків на голосні і приголосні учнів слід орієн­тувати на такі ознаки:

-спосіб вимови (при вимові голосних повітря вільно ви­ходить через ротову порожнину, при вимові приголосних — натрапляє на ряд перешкод (язик, зуби, губи);

-характер звучання (при вимові голосних чуємо тільки голос, при вимові приголосних — голос і шум або тільки шум);

-властивість утворювати склад (голосні утворюють склад самі по собі, приголосні — лише в сполученні з голос­ними).

Всі ці знання учні мають одержувати способом спосте­реження за артикуляційним апаратом (органами мовлення) під час вимови окремих звуків, вправлянь у вимовлянні звуків і аналізу особливостей їх вимови.

Під час вивчення цього розділу доцільними будуть впра­ви фонетичного й артикуляційного характеру, спрямовані на формування умінь класифікувати звуки, наприклад; 1) назвіть звуки, під час вимови яких повітря вільно про­ходить через ротову порожнину; 2) назвіть звуки, під час вимови яких створюється перешкода губами ([б], [п], [в], [м], [ф]), зубами і кінчиком язика ([д], [т], [з]) і т. д.

27. Методика роботи над темою «Голосні звуки і позначення їх буквами»

Під час вивчення цієї теми учні мають одержати знання про те, що в укра­їнській мові шість голосних звуків: [а], [о], [у], [є], [і], [и] і що на письмі вони позначаються десятьма буквами: а, о, у, є, і, и, я, ю, є, ї.

Під час опра­цювання цього матеріалу найдоцільнішим буде прийом евристичної бесіди, яка проводиться на основі спостережень за мовним матеріалом, звуко-буквеного аналізу, зіставлення голосних звуків і букв, якими вони позначаються.

Засвоєння цього матеріалу умовно можна поділити на кілька етапів. На першому проводиться зіставлення голосних звуків і букв, якими вони позначаються: звук — [а] [о] [у] [е] [и] [і]; буква— а о у е и і.

— Чи всі букви, які позначають голосні звуки, ми записали? — веде бесіду вчитель. Учні пригадують, що є ще букви я, ю, є, ї. Учитель записує букви, які залишились, до ряду букв і ставить знак питання в ряду звуків. Учням слід дійти на основі спостережень висновку про те, яке зву­кове значення мають ці букви.

На наступному етапі проводяться спостереження над звуковим зна­ченням букв я, ю, є, ї. Учням поступово пропонуються для звуко-буквеного аналізу слова, де за­значені букви знаходяться: а) на початку слова, складу (яма, Юра, біліє, їду); б) у середині складу (люк, ляк, синє).У результаті спостережень за вимовою і звуко-буквеного аналізу учні повинні вирішити поставлену перед ними проблему. Над буквами я, ю, є, ї в ряду звуків має з'явитися такий запис:

[йа] ['а] Я

[йу] ['у] Ю

[йе] ['е] Є

[йі] Ї

М'якість звука не залежить від букви, яка його позначає, а навпаки — вживання тієї чи іншої букви залежить від звука, його якості.