- •1. Психодіагностика, її мета, значення, роль. Специфіка психодіагностичних методів.
- •2. Галузі психодіагностики. Зв’язок психодіагностики з іншими науками.
- •3. Предмет психодіагностики. Задачі психодіагностики.
- •4. Поняття «психологічний діагноз». Суб’єкти та області використання «психологічнного діагнозу».
- •5. Історія виникнення та розвитку психодіагностики.
- •6. Поняття про психометрику. Загальна та диференціальна психометрика.
- •7. Вимоги до вимірювальних психодіагностичних методик.
- •8. Вимоги до користувачів – психологів. Професійно – етичні принципи в психодіагностиці.
- •3. Об’єктивність дослідження.
- •4. Принцип психопрофілактичного викладення матеріалу.
- •5. Принцип обмеженого поширення спеціальних методик.
- •9. Вимоги до тестів. Класифікація тестів.
- •10. Основні етапи розробки первинної форми тесту.
- •11. Психологічні основи побудови тесту. Концепти тестових задач.
- •12. Поняття шкали в психології. Шкалування. Класифікація шкал.
- •13. Неметричні шкали.
- •14. Метричні шкали.
- •15. Види шкал за формою отримання даних.
- •16 Вимоги до тестових задач і їх формулювання. Вибір типу тестових задач відповідно до характеру відповідей.
- •17. Правила формування тестових задач. Послідовність об'єднання задач в тест.
- •18. Характеристики тестової задачі. Поняття трудності задачі. Показники трудності тестової задачі.
- •21. Оснащення тестів.
- •19. Дискримінативність задач. Коефіцієнт та індекс дискримінативності.
- •22. Умови і процедура проведення тестів.
- •23. Особливості дослідження дітей.
- •24. Процедура первинної обробки результатів тестових випробувань.
- •25 Форми представлення результатів тестування
- •26. Кількісна обробка та якісна інтерпретація результатів тестування.
- •27. Поняття про тестову норму. Зміст тестових норм.
- •28. Середні оцінки продуктивності або вираженості ознаки в складі тестових норм.
- •29. Міри різноманітності індивідуальних оцінок відносно середніх в складі тестових норм.
- •30. Основні параметри тестової норми. Правила
- •31. Стандартні (похідні) показникі.
- •32. Квантільна стандартизація.
- •33. Види норм.
- •38. Рекомендації при розробці тестових норм.
- •39. Дії при побудові тестових норм.
- •40. Процедура перегляду тестових норм.
- •41. Надійність тесту. Методи визначення надійності тесту.
- •42. Валідність тесту. Види валідності.
- •43. Валідність за критерієм. Класифікація критеріїв валідності.
- •44. Діагностика інтелекту.
- •45. Шкала розумового розвитку Станфорд-Біне.
- •46. Тест структури інтелекту Амтхауера.
- •47. Шкiльний тест розумового розвитку – штрр.
- •48. Тест Векслера (дитячий і дорослий варіанти).
- •49. Шкала прогресивних матриць Равена.
- •50. Діагностика готовності дитини до навчання в школі.
- •51. Діагностика особистості. Факторні методики. Поняття про l-,q-,t-данні. Опитувальник Кеттела.
- •Факторні теорії особистості
- •52. Тести ммрi, сміл, Міні-Мульт.
- •53. Діагностіка мотивації. Методики для вимірювання мотивів.
- •54. Діагностіка самосвідомості. Методи психодіагностики самосвідомості.
- •55. Проективні методи в психодіагностиці. «Малюнок сім'ї».
- •Методика «Малюнок сім'ї»
21. Оснащення тестів.
Неприпустимо при використанні тесту змінювати інструкцію, мову, якою тест розроблений, чи його зміст. Користувач тесту повинен забезпечити ретельне дотримання всіх стандартних вимог при використанні методики. Він не має права відхилятися від стандарту у використанні методики, вносити модифікації у вже видану методику і поширювати змінені інструктивні матеріали.
Як правило, тест, опублікований для використання, повинен містити:
1. Рекомендацію до тесту, яка включає опис концептуальної основи тесту і конструкта, що діагностується, етапів і процедури створення і перевірки тесту, інформацію про конструкцію тесту і сфери його застосування, дані психометричної псропірк і.шдартизації, зведення про використані критерії, дані і рекомендації з інтерпретації результатів. Уся ця інформація необхідна для того, щоб тест правильно і за призначенням викорис гомунансн
Інструкцію до тесту, яка є його важливою складовою частиною, тому що, насамперед, вона забезпечує стандартну ситуацію тестування і визначає те, як обстежуваний сприймає тест. І [(‘припустимо довільне чи змінне тлумачення інструкції.
Стимульний матеріал, яким користується обстежуваний у процесі тестування, звичайно складається з опису завдань, які необхідно виконати, можливо, прикладів, що допомагають краще зрозуміти ці завдання, і власне запитань завдання, з якими працює обстежуваний. Призначення прикладів складається з ознайомлення з типом і формою завдань, що складають тест, із правилами відповіді на запитання. В особистісних опитувальниках, як правило, завдання тесту - це запитання, на які обстежуваний повинен відповісти, чи твердження, з якими він повинен погодитися або ні. При тестуванні стимульний матеріал повинен представлятися стандартним чином, тобто однаково для всіх обстежуваних і строго відповідно до рекомендації. При застосуванні особистісних опитувальників може бути використаний матеріал, призначений для багаторазового використання. Однак, варто враховувати, що стимульний матеріал робиться непридатним після того, як у ньому будуть зроблені різні позначки.
Реєстраційний бланк, «ключі» і шаблони для оцінки відповідей.
19. Дискримінативність задач. Коефіцієнт та індекс дискримінативності.
Дискримінативність - це здатність тесту диференціювати обстежуваних за визначеними групами (на підставі розподілу показників). Дискримінативність вимірюється показником дельта Фергюсона, що приймає значення від 0 (усі обстежувані по тесту показують однакові результати) до 1 (кожен у відповідності до свого показника за тестом попадає у визначену групу). За допомогою ретельного конструювання тесту можна забезпечити відповідний рівень дискримінативності, а це саме те, у чому тести значно виграють у порівнянні з іншими формами іспитів.
Користувач тесту несе відповідальність на вивчення даних, які підтверджують валідність, надійність і дискримінативність, за розуміння й оцінювання можливості застосування тесту у своєму дослідженні. У випадку, якщо умови стандарти і перевірки на валідність і надійність тесту відрізняються під тих умов, у яких працює користувач, то на користувача лягає обов'язок пронести додаткові дослідження валідності тесту для власного використання або відмовитися від його застосування.
Коефіцієнт дискримінації (диференціююча здатність) тестового завдання - кількісна характеристика здатності тестового завдання диференціювати досліджуваних за рівнем їх підготовленості (змінюється від -1 до +1). Нею є диференційна здатність тесту загалом або тестового завдання, що вказує на їх здатність розділяти окремих досліджуваних за рівнем виконання. Якщо всі досліджувані дають на тестове завдання одну і ту саму відповідь, це означає, що завдання не наділене дискримінативністю - здатністю окремих пунктів тесту диференціювати досліджуваних стосовно "максимального" або "мінімального" результату тесту. Певним функціональним синонімом дискримінативності є інформативність.
20. Аналіз і коректування змісту тестових задач і варіантів відповідей.Для аналізу тестових завдань, які входять до складу тесту, використовуються наступні --- статистичні параметри:
середньоквадратичне відхилення (СКВ) - визначає розкид балів, які отримані особами при відповіді на конкретне тестове завдання. Якщо всі особи відповіли на тестове завдання однаково, то розкид балів буде дорівнювати нулю (СКВ = 0). Цей результат буде свідчити про те, що завдання не є тестовим і його треба вилучити з тесту;
індекс дискримінації (ІД) - є індикатором здібності конкретного тестового завдання відокремити найбільш здібних осіб, які проходять тестування, від менш здібних. Цей параметр приймає значення від +1 (всі особи з сильної групи відповіли вірно, а з слабкої - невірно) та -1 (всі особи з сильної групи відповіли невірно, а з слабкої - вірно). Від'ємні значення індексу свідчать про те, що слабкі особи відповідають на дане тестове завдання краще, чим сильні. Такі тестові завдання повинні бути вилученими з тесту. Фактично такі тестові завдання зменшують точність всієї процедури тестування;
- коефіцієнт дискримінації (КД) - є коефіцієнтом кореляції між множиною значень відповідей, які отримані особами на конкретне тестове завдання, з результатами виконання ними тесту в цілому. Цей параметр також може приймати значення між +1 та -1. Позитивні значення відповідають тестовим завданням, які дійсно розділяють добре та не добре підготовлених осіб. Від'ємні значення коефіцієнта свідчать про те, що слабо підготовлені особи відповідають на тестове завдання в середньому краще ніж добре підготовлені. Тестові завдання з від'ємним значенням коефіцієнта не є тестовими і їх використання треба уникати. Вони не відповідають вимогам задачі тестування, яка зв'язана з оцінкою рівня підготовки особи, яка навчається. Перевагою коефіцієнта дискримінації перед індексом дискримінації є те, що перший використовує інформацію від всієї сукупності осіб, а не тільки критичні верхні та нижні третини цієї сукупності. Таким чином цей параметр більш чутливий до оцінки ефективності вимірювальної здібності тестового завдання.
Модуль діяльності Moodle Тест має вбудований аналізатор, за допомогою якого на основі проведених тестувань розраховуються статистичні характеристики тестових завдань. На рисунку показано фрагмент сторінки, яка є результатом роботи аналізатора.