40. Процедура перегляду тестових норм.

Норми, як правило, змінюються відповідно до природних змін у психічному розвитку людей. Так, норми інтелектуального розвитку, встановлені у першій чверті XX ст., не можуть бути використані у XXI ст., оскільки мислення людей значно змінилося. Як правило, норми тесту, особливо інтелектуального, переглядають раз на п'ять років.

Для перегляду норм спочатку визначають групу людей, з допомогою яких проводитимуть дослідження тесту, поділяють її на підгрупи, відмінні соціально-демографічними характеристиками. Для кожної підгрупи підбирають представницьку вибірку і за допомогою тесту вивчають. Далі шляхом усереднення отриманих показників визначають тестову норму. В описі тесту для кожної включеної у нього норми обов'язково повинно бути зазначено, де, як, на підставі яких досліджень і коли вона була встановлена.

Важлива вимога до тестів - їх об'єктивність. Це означає, що на стандартизованому іспиті, який встановлює кількісні та якісні індивідуально-психологічні відмінності, не повинна позначатись суб'єктивна діяльність. При вимірюванні однієї властивості результат має бути однаковим у всіх психодіагностів. Для зменшення суб'єктивних впливів при оцінюванні необхідно дотримуватися об'єктивності вимірювання, оброблення даних і інтерпретування результатів.

Об'єктивність вимірювання передбачає однакові умови тестування для усіх досліджуваних. Для цього уніфікують завдання, час їх оброблення, пояснення, допоміжні засоби тощо. Загалом можна домогтися лише однакових умов діагностування, оскільки індивіди по-різному реагують на тестування. Створити ідентичні умови для проведення вимірів неможливо, але слід прагнути до їх максимальної уніфікації.

Вимоги до об'єктивності вимірювання можуть різнитися. Наприклад, у збірниках диктантів часто уніфікують тільки тексти, а у тестах, що діагностують володіння орфографічними нормами, є точні вказівки про те, як вимовляється слово, коли та в якому класі організувати тестування, який час для цього необхідний, який спосіб тестування найоптимальніший.

Для забезпечення об'єктивності вимірювання потрібно проаналізувати завдання, інструкції для досліджуваних, рекомендації організаторам тестування. Спостерігаючи за поведінкою організаторів тестування, можна зробити висновки про недоліки в адресованих їм рекомендаціях.

Суб'єктивність позначається особливо помітно на об'єктивності оброблення даних, оскільки різні фахівці неоднаково мислять і оцінюють. Наприклад, вчителі ставлять різні бали за одну і ту саму класну роботу.

Об'єктивність оброблення даних можна забезпечити установленням критеріїв спостереження за поведінкою досліджуваних, а також унеможливленням розбіжностей при обробленні даних, яке можна здійснювати за допомогою комп'ютера.

Об'єктивності інтерпретації результатів виміру досягають за умови однакового розуміння результатів оброблення даних, тобто встановлення однакових взаємозв'язків. Для об'єктивної інтерпретації необхідно мати великий масив різноманітної інформації. Інтерпретатори даних повинні спочатку їх проаналізувати, обміркувати альтернативні інтерпретації, перевірити власні варіанти.

Без об'єктивності достовірний висновок неможливий, однак вона, уніфікуючи матеріал, його оброблення та оцінку, накладає певні обмеження. Наприклад, художники різних стильових напрямів, які пишуть картини на один сюжет, та різні особи, які є експертами, не зможуть дійти до однакового висновку. Вимірювання (перевірка) за таких умов - неадекватний засіб, оскільки за наявності різних, навіть принципово рівноцінних, можливостей розкрити тему неможливо через відсутність умов для діагностики. Ознаки залежно від ступеня їх вираженості неможливо впорядкувати, оскільки твір мистецтва сприймають лише індивідуально.

Об'єктивність не повинна бути самоціллю, вона є передумовою надійності і валідності вимірів. Необ'єктивний вимір не має параметрів надійності і валідності. За відсутності критерію об'єктивності унеможливлюється наявність критеріїв надійності і валідності.

Отже, стандартизація і нормування є важливими діагностичними процедурами. У психологічній діагностиці стандартизується процедура проведення, інструкція, бланки обстеження, способи реєстрації результатів, умови проведення обстеження, контингент досліджуваних, оброблення результатів. Стандартизація передбачає перстворення нормальної шкали оцінок на нову шкалу, побудовану не на кількісних емпіричних значеннях досліджуваного показника, а на його відносному місці в розподілі результатів у вибірці досліджуваних.

Процедуру нормування забезпечують переходом до іншого масштабу (одиниць) вимірювання. Стандартизація і нормування разом з іншими психометричними процедурами гарантують чистоту експерименту, його валідність та надійність.