5. Музейний фонд як складова документного фонду
Музейний фонд (МФ) — це впорядкований масив документів, що зберігаються в музеях — організаціях, що займаються збором, зберіганням, дослідженням і експозицією документів наукового або культурного характеру. Серед них: державні, шкільні, народні, працюючі на громадських засадах музеї, а також приватні, засновані на особистих колекціях. Широка мережа історичних, краєзнавчих, літературних, театральних музеїв, меморіальних музеїв видатних діячів культури, мистецтва, літератури. Усі колекції державних музеїв об'єднує Національний музейний фонд України.
У фондах музеїв України зберігаються документи двоякого роду : 1) створені природою (зразки фауни, флори) і 2) створені людиною, т. е. що несуть соціальну інформацію (картини, книги, предмети побуту і т. п.). Серед останніх виділяють документи трьох видів : речові, образотворчі, письмові. Останні спеціально створені для передачі інформації в часі і просторі. Сюди відносяться: законодавчі акти, рукописні і стародруковані книги, мемуари і приватні листи, щоденники, рукописи учених, письменників з позначками, правкою або автографами, плакати, гравюри, кінофотофонодокументі і т. п. Разом з ними тут зберігаються вишивки, картини, предмети побуту, колекції нумізматик і т. п. Розділення на три види документів в музеях умовно, оскільки образотворчі і письмові документи — такі ж речі, як і археологічні знахідки. Книга і інші письмові документи виступають в музеї як елемент матеріальної культури, як речовий предмет, як частина культурної спадщини, що відбиває стилістику і особливість книжкової культури певної епохи. З перших кроків розвитку МФ включали до свого складу друкарські документи як основні предмети Діяльності збирача і експозиційної. Друкарський і інші документи в музейній експозиції завжди виступають в одній з трьох іпостасей : як конкретний твір, конкретне видання або конкретний екземпляр, представлені в якості експоната.
Документні ресурси книжкових магазинів — масиви документів, тимчасово зосереджені в книжкових магазинах для широкого поширення серед населення і поповнення фондів бібліотек, інформаційних центрів та ін. Документи в цих установах зберігаються до моменту їх придбання покупцем. Тут фонди відрізняються великою мобільністю, актуальністю змісту, бувають універсальними і спеціалізованими (магазин стандартів, технічної книги, поезії і т. п.).
У системі документних комунікацій БФ, ИФ, АФ, МФ доповнюють один одного, здатні якнайповніше і оперативно задовольнити документні потреби суспільства. Нині особливо актуальним є створення єдиного Національного документного фонду України.
Контрольні питання
1. У чому суть документної комунікації?
2. У яких якостях виступають документ і споживач документної інформації в ДК?
3. Що з себе представляють три рівні розгляду ДКС?
4. Які інформаційні потреби не може задовольняти ДКС?
5. Як пов'язані між собою основні процеси документної діяльності?
6. Які основні етапи документування?
7. Що означають і як співвідносяться між собою поняття «Авторське повідомлення», «видавниче повідомлення», «поліграфічне повідомлення» і «документне повідомлення»?
8. Як співвідносяться між собою бібліотечний і архівний фонди?
9. У чому специфіка фонду інформаційного центру?
10. У чому основні відмінності документів, зібраних у фонді музею?
11. У чому полягає специфіка фондів особистих бібліотек, фонотек, відеотек, фототек, дискотек і т. п.?
12. Які установи (окрім перерахованих), мають документні фонди. Охарактеризуйте такі фонди.