Лекція 9.

Правова держава, соціальна держава, громадянське суспільство (2 год.)

ПЛАН

1. Правова держава

2. Соціальна держава

3. Держава і громадянське суспільство

4. Стан формування правової держави і громадянського суспільства в Україні

1. Правова держава

Розвиток демократії безпосереднім чином пов'язаний із встановленням правової держави.

Правова держава — це суверенна політико-територіальна організація публічної влади, яка ґрунтується на принципах верховенства права, дотримання закону, поважання особистості й недоторканності її прав, свобод та законних інтересів.

Вона є необхідною умовою і найважливішою засадою вільного існування людей у демократичному суспільстві. Правова держава є системою органів та інститутів, які гарантують та охороняють нормальне функціонування громадянського суспільства.

Сам термін "правова держава" (нім. Rechtsstaat) вперше було вжито у першій половині XIX ст. в працях німецьких правознавців (К. Велькер, Р. фон Моль та інші). Сама ж ідея панування закону в житті суспільства, держави має давні традиції. Її суть «Нехай гине світ, але торжествує закон».Ще Платон писав, що він бачить близьку загибель тієї держави, де закон не має сили і перебуває під владою натовпу. Подібну думку висловлював і Аристотель: там, де відсутня влада закону, зазначав він, немає сенсу говорити про будь-яку форму державного устрою. Адже в такому суспільстві панують або хаос і анархія, або свавілля володаря-деспота. Сама концепція правової держави загалом була сформована в XVII—XIX ст. в працях Дж. Локка (ідея природного права), Ш. Монтеск'є (ідея розподілу влади), Ж.-Ж. Руссо (ідея народного суверенітету), І. Канта (теорія правової держави), Т. Джеферсона та ін. Саме І. Канта вважають одним із головних творців концепції правової держави.

На сьогоднішній день більшість держав світу у своїх концепціях проголошують себе "правовими".

Головні ознаки правової держави:

1. Наявність розвинутого громадянського суспільства. Існування правової держави неможливе без громадянського суспільства, як і навпаки.

2. Верховенство права, поширення вимог і норм конституції та законів на діяльність усіх громадських і політичних інституцій. (Панування закону в усіх сферах суспільного життя. Висока якість самих законів.)

3. Правова рівність усіх громадян, пріоритет прав людини над законами держави.

4. Поділ державної влади на законодавчу, виконавчу й судову, стримування й урівноваження ними одна одної.

5. Розв'язання питань і прийняття загальних рішень за ознакою більшості, але з урахуванням прав меншості.

6. Визначальна роль суду у розв'язанні всіх спірних питань, підконтрольність йому всіх громадян та інституцій; можливість оскарження в судовому порядку неправомірних дій держави; юридична взаємовідповідальність держави і особистості.

7. Легальна діяльність не лише правлячих, а й опозиційних партій, об'єднань, рухів.

8. Вседоступність суспільно значимої інформації, незалежність ЗМІ.

9. Наявність ефективних форм нагляду за виконанням законів (суд, прокуратура, державні й недержавні контрольні органи тощо. На міжнародному рівні – Міжнародний Суд ООН – Гаага (Нідерланди).

У правовій державі діє принцип «Дозволено все, що не заборонено законом». Лише держава має діяти в межах дозволеного, формально зафіксованих повноважень. Свобода і права інших людей – єдине обмеження свободи індивіда. Правова держава не означає абсолютної свободи особи. Свобода кожного закінчується там, де починається свобода іншого.

У правовій державі змінюються взаємовідносини правової держави і громадянського суспільства: одне не підміняє інше, а суспільні інститути не підміняють державних владних структур. Становлення правової держави тісно пов’язане з формуванням громадянського суспільства. Правова держава і громадянське суспільство формуються одночасно, вони є умовою існування один одного.

У взаємовідносинах держави і особи у правовій державі особа захищена, її права і свободи гарантовані. Становище особи, ступінь її захищеності – головні критерії правової держави. Створення правової держави передбачає невтручання держави у соціальне життя, звільнення його від дріб’язкової регламентації. Для забезпечення народовладдя держава повністю підкорена суспільству, стає виразником його інтересів і в законодавчій діяльності керується народною волею, яку можна виразити демократично.

Ст. 1 Конституції України проголошує Україну демократичною, правовою, соціальною державою. Зрозуміло, що це положення віддзеркалює якісний стан нашої держави, якого ми маємо досягнути в найближчі десятиліття ХНІ ст. у процесі суспільного розвитку.