Розділ 2. Практична частина

2.1. Констатуючий експеримент

Після теоретичних досліджень ми вирішили провести практичні дослідження. Дослідження проводили в ЗОШ № 31 у першому класі.

Дослідження проводили з 20 дітьми. Мета експерименту визначити рівень мислення дітей класу та надати методичні рекомендації по впровадженню вправ на розвиток мислення дітей.

Для встановлення рівня мислення дітей ми провели з ними наступний тест наведений в додатку А та встановили рівні мислення в залежності від правильності виконання завдання.

В результаті проведення даного завдання у дітей було встановлено наступні рівні мислення:

Таблиці 2.1.

Експериментальна	Рівень	Не експериментальна	Рівень
Івасенко Вова	Н	Бутенко Віка	С
Виноградна Іри на	С	Зайчук Яна	Н
Довгопол Марина	С	Гончар Люда	С
Дяченко Богдан	Н	Гординська Олена	С
Курений Максим	С	Морозова Настя	Н
Лопата Даша	Н	Ложченко Надія	Н
Молодичук Іван	С	Лень Людмила	В
Осіченко Аліна	В	Мартиненко Олексій	С
Сологуб Сашко	С	Сюткін Юра	С
Пінчук Олег	Н	Фундовна Настя	Н

Клас умовно поділений на експериментальну та не експериментальну групу.

Отже, обстеживши дітей, ми встановили, що високий рівень має 10% експериментальної групи та 10% не експериментальної; середній рівень мислення мають 50% дітей експериментальної групи, 50% - не експериментальної; низький рівень мають 40% експериментальної групи та 40% - не експериментальної.

Для вияву впливу занять на розвиток рівня мислення, з експериментальною групою проводили заняття за спеціальною програмою.

2.2. Формуючий експеримент

Для підвищення рівня мислення були проведені наступні заняття з дітьми експериментальної групи.

Назви одним словом

Мета: продовжувати вчити дітей узагальнювати предмети, вживати узагальнюючі слова.

Хід гри

Дорослий називає дітям три слова, які стосуються однієї групи, а ди­тина повинна назвати їх одним узагальнюючим поняттям. Дуже часто узагальнюючі поняття складаються з двох слів, і чим точніше відповідь, тим краще.

Наприклад:

— Молоко, каша, котлета — ... (їжа):

— компот, сік, чай — ... (напої);

— молоток, пила, рубанок — ... (столярні інструменти):

— скрипка, сопілка, рояль — ... (музичні інструменти):

— дзига, лялька, башточка — ... (іграшки):

— орел, коршун, сокіл — ... (хижі птахи);

— сосна, кедр, ялина — ... (хвойні дерева);

— телевізор, міксер, праска — ... (побутові прилади);

— жовтий, зеленим, червоний — ... (кольори);

— Захід, Схід, Південь — ... (сторони світу);

— Україна, Росія, Америка — ... (країни);

— персик, абрикос, апельсин — ... (фрукти).

Гру можна ускладнити, якщо ввести таке доповнення: перед тим, як назвати узагальнююче слово, дитина повинна додати нове до названих слів, що стосуються цієї групи.

Наступні заняття наведені в додатках Б-І.

2.3. Аналіз результатів

Щоб переконатися в ефективності проведеної роботи, ми знову провели заняття на виявлення рівня мислення у дітей експериментальної та не експериментальної групи з використання тесту наведеного в додатку Ї. Отримані результати зображені в таблиці 2.2.

Таблиці 2.2.

Експериментальна	Рівень	Не експериментальна	Рівень
Івасенко Вова	С	Бутенко Віка	С
Виноградна Іри на	С	Зайчук Яна	Н
Довгопол Марина	В	Гончар Люда	С
Дяченко Богдан	С	Гординська Олена	С
Курений Максим	С	Морозова Настя	Н
Лопата Даша	Н	Ложченко Надія	Н
Молодичук Іван	В	Лень Людмила	В
Осіченко Аліна	В	Мартиненко Олексій	С
Сологуб Сашко	С	Сюткін Юра	С
Пінчук Олег	Н	Фундовна Настя	Н

Отже, в результаті занять рівень активності дітей експериментальної групи значно виріс: високий рівень – 30%, середній – 50%, низький – 20%.

Зобразимо графічно зміну рівня мислення дітей експериментальної групи.

Рис. 2.1. Динаміка рівня мислення дітей експериментальної групи

Отже, в результаті проведених занять, рівень мислення дітей експериментальної групи підвищився, тобто подібні заняття вчителем необхідно проводити регулярно.