§ 3. Правовий режим галузі права

Правовий режим галузі права (лат. regimen — управління, кері­вництво) — особливий соціальний порядок, закріплений нормами пра­ва даної галузі й зумовлений поєднанням правових засобів, які його забезпечують. Первинними тут є певні суспільні відносини, що станов­лять предмет правового регулювання. Від їх специфіки залежить поєд­нання застосовуваних методів і правових засобів, які забезпечують їх динаміку.

Кожна галузь права функціонує у своєму правовому режимі. Усі разом вони визначають режим функціонування системи права, шо. у свою чергу, впливає на режим функціонування правової системи.

Правовий режим однієї галузі права має такі відмітні ознаки, які не властиві повною мірою правовому режиму іншої галузі права. Він до­зволяє побачити «роботу» кожної галузі права і відрізнити одну галузь права від іншої. Наприклад, договір у цивільному праві дає можливість суб'єкту вибирати з усього різноманіття варіантів поведінки оптималь­ний, погоджувати інтереси формально рівних сторін фактичного відно­шення, що свідчить про режим стимулювання.

Різними можуть бути структури нормативно-правового регулюван­ня, обсяги індивідуального регулювання, конструкції правовідносин, форми відповідальності. У конструюванні правових режимів багатьох галузей права використовуються ті ж правові засоби (дозволи, заборо­ни, зобов'язання, заохочення, рекомендації та ін.). Проте кожна галузь права володіє лише їй властивим правовим режимом, оскільки комбі­нація цих засобів у них не повторюється. Різним є сполучення в них стимулів і обмежень. Так, правовий режим трудового права передбачає рівність сторін у трудових правовідносинах, що виникають із трудового договору, яка сполучається з підпорядкуванням працівника правилам внутрішнього трудового розпорядку. Порушення найманим робітником дисципліни спричиняє специфічну юридичну відповідальність — дисци­плінарну.

У значній мірі правовий режим галузі права визначається особли­востями правових режимів інститутів права, що складають його, а також міжгалузевих інститутів права. Так, правовий режим при­ватної власності визначає правові режими цивільної, сімейної й інших; галузей приватного права. Правовий режим запобігання й усунення юридичних колізій є режимом міжгалузевого інституту права: він скла­дається зі специфічної сукупності норм і методів, здатних вплинути на колізійні ситуації.

Види правових режимів галузі права.

За станом об'єкта галузевого регулювання: загальний; спеціаль­ний.

За пріоритетом стимулюючих або обмежуючих засобів, використовуваних у тій чи іншій галузі права: стимулюючий; обмежуючий.

За терміном дії: звичайний — передбачає регулювання суспільних відносин у звичайній, стабільній обстановці; надзвичайний — передбачає регулювання суспільних відносин в умовах надзвичайного стану, що вимагає залучення спеціальних правових засобів.

Поняття «правовий режим» застосовується не лише до галузей та інститутів права як структурних елементів системи права, але і до таких явищ як законність (правовий режим законності), правозастосовна ді­яльність (правовий режим правозастосовної діяльності) та ін.