- •Глава 2
- •§ 1. Виникнення загальної теорії права і держави (загальнотеоретичної юриспруденції")
- •§ 2. Предмет і ознаки теорії права і держави
- •§ 3. Функції теорії права і держави
- •Глава 2. Загальна теорія держави і права як фундаментальна наука 25
- •§ 4 Методи теорії права і держави
- •§ 5. Поняттєво-категоріальний апарат і концепції теорії права і держави
- •§ 6. Місце теорії права і держави в системі гуманітарних знань
- •§ 7. Місце теорії права і держави в системі юриспруденції
- •§ 1. Первісне і похідне виникнення держав. Державність
- •§ 2. Основні теорії походження держави
- •§ 3. Закономірності та випадковості походження держави
- •§ 4. Публічна влада в первісному суспільстві
- •Глава 3. Походження держави
- •§ 5. Ознаки держави, що відрізняють її від публічної влади первіснообщинного ладу
- •§ 6. Особливості виникнення держави в різних народів світу
- •Глава 4 державна влада і держава
- •§ 1. Соціальна влада та її види
- •§ 2. Співвідношення політичної і державної влади, державної влади і держави
- •§ 3. Поняття і ознаки державної влади
- •§4. Поняття і ознаки держави
- •§ 5. Сутність держави
- •§ 6. Суверенітет держави
- •§ 8. Суверенітет нації і його співвідношення
- •§ 9. Функції держави
- •§10. Форми здійснення функцій держави ; (правові форми діяльності держави
- •§11. Методи здійснення функцій держави
- •§ 12. Типологія держав: формаційний і цивілізаційний підходи
- •§ 13. Деякі наукові концепції сучасної держави: перехідної державності, держави «загального благоденства», «конвергенції», «глобалізації»
- •Глава 5 громадянське суспільство і держава. Держава і політична система суспільства
- •§ 1. Поняття і структура громадянського суспільства
- •§ 2. Загальні етапи становлення громадянського суспільства
- •§ 3. Співвідношення громадянського суспільства і держави
- •§ 4. Роль держави у розвитку громадянського суспільства
- •§ 6. Громадські об'єднання і політичні партії в політичній системі суспільства
- •§ 7. Взаємодія держави і громадських об'єднань
- •§ 8. Взаємодія держави і комерційних об'єднань
- •§ 9. Відносна самостійність держави
- •Глава 6 форма держави
- •§ 1. Поняття форми держави і її структура
- •§ 2. Форми державного правління
- •§ 3. Форми державного устрою. Унітарна держава та її види
- •§ 4. Регіональна (регіоналістська) держава як форма державного устрою
- •§ 5. Федерація як форма державного устрою: поняття, ознаки, види
- •§ 6. Еволюція форм правління в незалежній Україні та її сучасна форма державного устрою
- •§ 7. Конфедерація як тимчасова форма об'єднання держав
- •§ 8. Співдружність як особлива форма об'єднання сучасних держав
- •§ 9. Співтовариство як особлива форма об'єднання сучасних держав
- •§ 10. Форми державно-правового і державного (політичного) режиму
- •Теорія права
- •Глава 11 загальне вчення про право
- •§ 1. Термін «право». Право природне і позитивне. Право соціальне і юридичне (об'єктивне і суб'єктивне)
- •§ 2. Походження права
- •§ 3. Загальні закономірності виникнення права
- •§ 4. Ознаки, що відрізняють норми права від норм поведінки в первісному суспільстві
- •§ 5. Етнокультурний зміст права
- •§ 6. Основні юридичні джерела формування права і у різних народів світу
- •§ 7. Сучасні концепції праворозуміння
- •§ 8. Поняття і ознаки права
- •§ 9. Сутність права. Властивості права
- •§ 10. Принципи права: поняття і призначення. Співвідношення принципів права і норм права
- •§ 11. Класифікація принципів права
- •§ 12. Функції права
- •§ 13. Цінність права
- •§ 14. Співвідношення права і держави
- •§15. Співвідношення права і закону. Правовий закон
- •§16. Співвідношення національного і міжнародного права. Способи реалізації норм міжнародного права в національному праві
- •§17. Право, економіка, політика: їх взаємозв'язок і взаємовплив
- •§ 18. Наступність у праві. Правова аккультурація
- •Глава 14 система права
- •§ 1. Система права: поняття, ознаки, структура
- •§ 2. Предмет і метод правового регулювання як підстава формування галузей права
- •§ 3. Правовий режим галузі права
- •§ 4. Публічне і приватне право як підсистеми права (правові спільності)
- •§ 5. Матеріальне і процесуальне право як підсистеми права (правові спільності)
- •§ 6. Поняття галузі права. Класифікація галузей права
- •§ 7. Види галузей матеріального права
- •§ 8. Види галузей процесуального права
- •§ 9. Інститути права: галузеві і міжгалузеві. Підгалузі права
- •Глава 16 норми права в системі соціальних норм
- •§ 1. Соціальні норми та їх види
- •2. Технічні та техніко-юридичні норми
- •Глава 16. Норми права в системі соціальних норм__385
- •Глава 16. Норми права в системі соціальних норм
- •§ 3. Норми моралі і норми права
- •§ 5. Сучасні правові звичаї* Правові традиції
- •Глава 16. Норми права в системі соціальних норм
- •§ 6. Корпоративні норми і норми права
- •Глава 16. Норми права в системі соціальних норм
- •Глава 16. Норми права в системі соціальних норм
- •§ 8. Види норм права
- •Глава 16. Норми права в системі соціальних норм
- •§ 9. Матеріальні, процесуальні і матеріально-процедурні норми
- •§ 10. Спеціалізовані (нетипові) норми права
- •Глава 16. 'Норми права в системі соціальних норм
- •§ 12. Колізійні норми: поняття і види. Колізійне право
- •§ 14. Норма-припис
- •§15. Структурні елементи норми права за ступенем визначеності і складу
- •§ 16. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акта. Способи (прийоми) викладення норм права в статтях нормативно-правових актів
- •Глава 17
- •Глава 17, Утворення права. Правотворчість. Джерела..._ 423
- •§ 2. Принципи правотворчості
- •§ 3. Функції правотворчості
- •§ 4. Правотворчий процес. Нормопроектування як стадія правотворчого процесу
- •Глава 17. Утворення права. Правотворчість. Джерела.
- •III. Стадія прийняття проекту нормативно-правового акта:
- •Глава 17. Утворення права. Правотворчість. Джерела... _431
- •§ 5. Види і форми правотворчості держави
- •Глава 17. Утворення права. Правотворчість. Джерела...
- •§ 6. Делегована правотворчість і делегована законотворчість
- •§ 7. Види правотворчості громадянського суспільства
- •2. Шдзаконне нормотворення суб'єктів громадянського суспільства:
- •§ 8. Судова правотворчість
- •§ 9. Джерело і форма права. Поняття та види джерел (форм) права
- •Глава 20
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт_233
- •§ 2. Структура правовідносин
- •§ 3. Передумови виникнення правовідносин. Взаємозв'язок норм права і правовідносин
- •§ 4. Суб'єктивне право і юридичний обов'язок як основний зміст правовідносин
- •§ 5. Структура суб'єктивного права і юридичного обов'язку
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт
- •§ 6. Законний інтерес, його співвідношення з суб'єктивним правом і юридичним обов'язком
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт
- •§ 7. Правосуб'єктність особи як передумова правовідносин
- •§ 8. Суб'єкти правовідносин
- •1) Індивідуальні суб'єкти (фізичні особи):
- •2) Колективні суб'єкти (юридичні особи):
- •§ 9. Правосуб'єктність фізичної особи як суб'єкта (учасника) правовідносин
- •§ 10. Поняття юридичної особи як суб'єкта (учасника) правовідносин
- •1. Статусоутворюючі
- •2. Ознаки, похідні від статусу
- •5 Свідоцтво про державну реєстрацію — документ установленого зразка, що засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної або фізичної особи.
- •6 Ідентифікаційний код є єдиним для всього простору держави і зберігається протягом усього періоду існування організації.
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт
- •§ 11. Правосуб'єктність (правоздатність і дієздатність)
- •§ 12. Компетенція державного органу як вираз його спеціальноїправосуб'єктності
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт__ 529
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт
- •§ 13. Держава як суб'єкт правовідносин
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт__ 533
- •§ 14. Об'єкти правовідносин
- •§ 15. Види правовідносин
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт__263
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт
- •§17. Фактичний (юридичний) склад
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт
- •§ 18. Правові презумпції
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт
- •§ 19. Правові преюдиції, аксіоми, фікції
- •15 Неприпустимими є протиправні фікції: фіктивне підприємництво, фіктивний контракт, фіктивний шлюб, фіктивне усиновлення. Вони — показники зловживання суб'єктивним правом.
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт ______547
- •§ 20. Правовідносини, що виникають при виконанні обов'язків органами внутрішніх справ та їх працівників
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт
- •Глава 24
- •Глава 24. Поведінка у правовій сфері: правомірна, зловживання... 276
- •§ 2. Правомірна поведінка, її ознаки, мотиви та види
- •§ 3. Зловживання правом
- •§ 4. Об'єктивно протиправне діяння
- •Глава 24. Поведінка у правовій сфері: правомірна, зловживання... 281
- •Глава 24. Поведінка у правовій сфері: правомірна, зловживання... 283
- •Глава 24. Поведінка у правовій сфері: правомірна, зловживання... 285
- •§ 7. Причини правопорушень. Правопорушність
- •Глава 24. Поведінка у правовій сфері: правомірна, зловживання... 287
- •Глава 25
- •§ 2. Принципи юридичної відповідальності
- •§ 3. Мета і функції юридичної відповідальності
- •§ 4. Види юридично)' відповідальності
- •2 Репарація — лат. Герагагіо — відновлення.
- •Глава 25. Юридична
- •Глава 25. Юридична відповідальність
- •§ 5. Підстави для притягнення до юридичної відповідальності. Підстави, що виключають юридичну відповідальність. Підстави звільнення від юридичної відповідальності
- •Глава 25. Юридична відповідальність
- •2) Примусові заходи, що забезпечують можливість настання юридичної відповідальності.
- •Глава 25. Юридична відповідальність
- •§ 7. Правопорушення і юридична відповідальність працівника органів внутрішніх справ
- •Глава 25. Юридична відповідальність
§ 3. Мета і функції юридичної відповідальності
Мета юридичної відповідальності — наявність можливостей безперешкодного здійснення суб'єктивних прав та досягнення правового результату правомірною поведінкою суб'єктів (учасників) суспільних відносин.
Мета юридичної відповідальності виражається у такому: 1) охорона прав і свобод людини; прав та законних інтересів підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності; інших цінностей громадянського суспільства і держави — попередження вчинення правопорушень і підтримання правопорядку;
2) захист конституційно закріплених прав і свобод людини; прав та законних інтересів підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності; інших цінностей громадянського суспільства і держави — притягнення правопорушників до відповідальності;
3) відновлення порушених прав;
4) виховання особи і суспільства, підвищення її правової свідомості та правової культури, виправлення й перевиховання правопорушників.
Мету юридичної відповідальності визначають її функції.
Функції юридичної відповідальності — основні напрямки застосування примусових заходів щодо правопорушників з метою забезпечення реалізації права, попередження правопорушень, покарання і виправлення правопорушників, відновлення порушених прав.
Основні функції юридичної відповідальності:
1) правоохоронна (попереджувальна, превентивна) — полягає в охороні прав і свобод особи, суспільства; у попередженні (превенції) правопорушень, тобто утриманні осіб від вчинення правопорушень, їх запобіганні; охороні правопорядку;
2) правозахисна — виступає мірою захисту прав і свобод особи, суспільства від правопорушень, зловживань правом;
3) правопоновлювальна (репараційна2, компенсаційна) — різновид правозахисної функції, полягає у відновленні незаконно порушених суб'єктивних прав, примусовій реалізації невиконаних юридичних обов'язків. Особливо характерна для цивільно-правової відповідальності (відновлення майнового права, відшкодування моральної шкоди);
4) каральна — виражається у встановленні певних обмежень прав правопорушника, позбавленні його певних благ (матеріальних, нематеріальних) як покарання за вчинення неправомірних соціально шкідливих діянь;
5) правовиховна — полягає у вихованні громадян у дусі поваги до закону, виправленні й ресоціалізації засуджених.
§ 4. Види юридично)' відповідальності
Види юридичної відповідальності за галузями права:
Конституційно- —настає за вчинення конституційних правопору-правова шень (порушення конституційної заборони; вчинен-
(юридична підста- ня дій, що суперечать загальним принципам і зміс-ва — Конституція і ту Конституції), спрямована на припинення зловжи-
2 Репарація — лат. Герагагіо — відновлення.
Глава 25. Юридична
відповідальність
|
України, Закон України «Про Конституційний Суд України», Регламент Конституційного Суду України) |
вань владою, проведення профілактики її діяльності. Цей вид відповідальності — зі складними полі-тико-правовими і морально-правовими властивостями, зумовленими боротьбою політичних сил у парламенті і державі. Суб'єкти відповідальності: президент; уряд; парламент; орган конституційного контролю (в Україні — Конституційний Суд); органи і посадові особи місцевого самоврядування; органи самоорганізації населення; депутати; громадські об'єднання; виборчі комісії. Суб'єкти притягнення: парламент, Конституційний Суд, президент, територіальна громада (виборці) тощо Заходи конституційно-правової відповідальності: усунення президента в порядку імпічменту; розпуск парламенту; недовіра і відставка уряду; відставка окремих міністрів; вираження недовіри депутатам та їх відкликання виборцями; визнання неконституційними актів чи окремих їх частин; призупинення актів виконавчих органів влади та інші. Так, до Голови Верховної Ради III скликання і його перших заступників парламент України застосував санкції конституційно-правової відповідальності за порушення норм Регламенту Верховної Ради України. Постановами Верховної Ради України (від 21.01.2000 p., 13.12.2001 p.) вони були відкликані з посад. Правозастосовний акт — постанова, указ, рішення |
| |
|
Адміністративна відповідальність (юридична підстава — Кодекс про адміністративні правопорушення, Митний кодекс, Закон «Про боротьбу з корупцією» та ін.) |
— настає за вчинення адміністративних правопорушень. Суб'єкти відповідальності: фізичні (з 16 років) і юридичні особи. Суб'єкти притягнення: 1) індивідуальні (суддя, посадова особа відповідних органів); 2) колегіальні— шляхом голосування (виконавчі комітети та адміністративні комісії, інспекції). Заходи адміністративної відповідальності: попередження, штраф, оплатне вилучення чи конфіскація предметів; адміністративний арешт, позбавлення спеціальних прав (наприклад прав водія) тощо. |
| |
|
|
Правозастосовчий акт —- постанова | ||
|
Цивільно-правова відповідальність (юридична підстава — Цивільно-процесуальний кодекс та ін.) |
—- настає за вчинення цивільного правопорушення: невиконання договірного зобов'язання майнового характеру у встановлений термін або виконання неналежним чином, заподіяння позадоговірної шкоди (цивільно-правового проступку) здоров'ю або майну особи. Особливість цивільно-правової відповідальності полягає в її добровільному виконанні правопорушником, без застосування примусових заходів. Державний примус використовується у разі виникнення конфлікту між учасниками цивільних правовідносин. Суб'єкти відповідальності: фізичні та юридичні особи. Суб'єкти притягнення: суди — загальний, господарський, третейський. Заходи цивільно-правової відповідальності: відшкодування майнових втрат, скасування незаконних угод, штраф, пеня та інші заходи, що полягають у примушуванні особи нести негативні майнові наслідки. Компенсація моральної шкоди — захід цивільно-правової відповідальності, що охоплює сферу не тільки цивільно-правових відносин, але і кримінально-правових, трудових, сімейних, адміністративно-правових. Правозастосовний акт — рішення - | ||
|
Трудова відповідальність (її різновиди: дисциплінарна і матеріальна) (юридична підстава — Кодекс законів про працю та ін.) |
— настає за вчинення трудового (дисциплінарного чи матеріального) правопорушення: невиконання або неналежне виконання службових обов'язків відповідно до дисциплінарних статутів і положень; порушення внутрішнього трудового розпорядку, заборон чи обмежень, а також за збиток, заподіяний підприємству, установі, організації через недотримання технології виробництва тощо. Має на меті забезпечення трудової дисципліни (дисциплінарна) чи відшкодування завданої шкоди (матеріальна). Суб'єкти відповідальності: дисциплінарна відповідальність — працівники (з 16 років), учні (з 14 років); матеріальна відповідальність — працівники і роботодавці. Суб'єкти притягнення: адміністрації підприємств, установ, організацій (особа, котра має розпорядчо-дисциллінарну владу над конкретним працівником). | ||
|
|
Заходи трудової відповідальності: дисциплінарна відповідальність —догана, пониження на посаді, звільнення; матеріальна відповідальність — грошове стягнення працівника на користь роботодавця -— розміром завданої шкоди у межах середнього заробітку, а за умисне заподіяння шкоди — у повному її розмірі; грошове стягнення з роботодавця на користь працівника — у повному розмірі незалежно від його (роботодавця) фінансово-економічного становища. Правозастосовний акт — наказ. Відшкодування майнової шкоди може бути й без видання акту — добровільним |
|
Кримінальна відповідальність (юридична підстава —Кримінально-процесуальний кодекс)
|
— настає за кримінальні злочини, вичерпний перелік яких міститься в Кримінальному кодексі, тобто встановлюється лише законом, настає з моменту офіційного обвинувачення, реалізується винятково в судовому порядку. Суб'єкти відповідальності: фізичні особи, що скоїли злочин одноособово чи колективно, групою (груповий злочин — простий і організований — кваліфікується відповідною нормою кримінального законодавства з визначенням ролі в ньому кожного співучасника). Суб'єкт притягнення: суд — кримінальний. Заходи кримінальної відповідальності і види покарання: штраф; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; громадські роботи; виправні роботи; службові обмеження для військовослужбовців; конфіскація майна; арешт; обмеження волі; утримання військовослужбовців в дисциплінарному батальйоні; позбавлення волі на певний термін; довічне позбавлення волі — застосовуються тільки в судовому порядку. Правозастосовний акт—вирок |
Особливим видом юридичної відповідальності є міжнародно-правова відповідальність держави, що встановлюється на основі норм міжнародного права за дві категорії міжнародно-протиправних діянь держав: міжнародні злочини і правопорушення держав. Невинна поведінка держави не становить міжнародно-протиправного діяння і не спричиняє юридичної відповідальності держави. Відшкодування невинної шкоди відбувається в межах так званої об'єктивної відповідальності — відповідальності за шкоду, що об'єктивно наступила (без участі волі суб'єкта). В ряді країн Європи встановлена міжнародна безвинна відповідальність держави за шкоду, заподіяну такими видами діяльності, які кваліфікуються як небезпечні: повітряний транспорт, залізниця, нафтопроводи, небезпечні речовини, ядерна енергетика, біотехнології тощо. Практична значимість інституту об'єктивної відповідальності держави зростає в сучасному світі.
Види юридичної відповідальності за основними цілями:
1) правовідновна (репараційна) — добровільне виконання правопорушником відповідальності перед потерпілим, тобто особа, що вчинила правопорушення, відшкодовує заподіяний збиток, відновлює порушені права, виконує обов'язки, припиняє протиправні діяння без примусу держави {цивільно-правова і матеріальна відповідальність). Право-відновлювальна відповідальність вважається такою, що наступила, після добровільного виконання обов'язків правопорушником. Державний примус використовується у разі виникнення конфлікту між учасниками правовідносин;
2) каральна (репресивна) — особа, котра вчинила правопорушення, притягується до покарання або стягнення на підставі рішення, винесеного у встановленому законом порядку {кримінально-правова й адміністративно-правова відповідальність). Ця відповідальність є захисною щодо особи, проти якої вчинено злочин, а також щодо суспільства, яке потерпає від злочинів і потребує захисту від правопорушників. Каральна відповідальність передбачає стан судимості (покара-ності), що охоплює всі процесуальні стадії відповідальності. Примус держави застосовується для: 1) обмеження прав особи, яка притягається до відповідальності (позбавлення права обіймати певні посади, позбавлення права керувати автомобілем, тимчасове призупинення зовнішньоекономічної діяльності тощо); 2) накладання додаткових обов'язків обтяжуючого характеру (штраф, встановлення режиму індивідуального ліцензування тощо).
У радянський період історії права і держави України, як і країн СНД, усе було одержавлене і головне значення надавалося каральній (репресивній) відповідальності. В умовах формування громадянського суспільства і правової держави зросло значення правовідновлювальної відповідальності. У разі, якщо правопорушенням заподіяно шкоду правам громадянина або об'єднанням громадян, першочерговим завданням