§ 5. Сутність держави

Щоб розкрити поняття держави, необхідно проникнути в його сут­ність.

Сутність держави — це внутрішній зміст її діяльності, що виражає ЄДНІСТЬ (спільність, солідарність) загальносоціальних і вузько класових (соціально-групових) інтересів громадян. Будь-яка держава, поряд з ви­рішенням вузькокласових завдань, виконує і загальносоціальні завдання («загальні справи»), без яких не може функціонувати жодне суспільство. Це — засоби транспорту і зв'язку, будівництво доріг, іригаційних споруд, боротьба з епідеміями, злочинністю, заходи по забезпеченню миру та інші.

Два аспекти сутності держави визначилися з моменту її виник­ання:

класовий аспект — захист інтересів економічно пануючого класу, здійснення організованого примусу;

загальносоціальний аспект — захист інтересів усього суспільства, забезпечення суспільного блага, підтримка порядку, виконання інших загальносоціальних справ. Загальносоціальний аспект сутності держави особливо яскраво виявляється в його зіставленні з громадянським суспільством.

Співвідношення вузькокласових (соціально-групових) інтересів, тобто пануючої верхівки (еліти) і інтересів усього суспільства, в різні історичні періоди не однакове. Як правило, посилення однієї з них призводить до ослаблення іншої. До середини XIX ст. у більшості країн перевага була на боці організованого примусу, захисту інтересів економічного пануючого класу. В СРСР у 30—50-х рр. XX ст. офіційна доктрина також спиралася на розуміння держави як апарата класового панування і гноблення. Із середини XIX ст. в ряді цивілізованих держав Заходу в зв'язку з розвитком громадянського суспільства усе більшого значення набуває загальносоціальна сторона державної діяльності, за­вдання забезпечення суспільного блага. У наші дні вона відіграє істотну роль у посткапіталістичних державах. Так, Канада, ФРН, Швеція, Швейцарія ілюструють збільшення обсягу соціальних справ, які виконує дер­жава. Такий процес, хоч і повільно, йде й у постсоціалістичних держа­вах, до яких відноситься й Україна.

Перевага загальносоціальної сторони сутності держави відбулася за рахунок зниження частки її класового (соціально-групового) змісту як визначального результату розвитку громадянського суспільства, утвер­дження прав і свобод особи. У сучасних цивілізованих державах не стало чітко виражених класів, соціальні суперечності втратили антаго­ністичний характер, зріс загальний життєвий рівень населення.

Зміст діяльності держави набув нових якостей:."

— держава стала на шлях подолання суспільних протиріч не шляхом насильства і придушення, а за допомогою досягнення суспільного

компромісу, терпимості, створення умов для розвитку громадянського суспільства;

— держава у своїй діяльності широко використовує такі загальноде­мократичні ідеї й інститути, як поділ влади, плюралізм думок, висока роль суду, гласність та ін.;

— держава застосовує засоби захисту людини праці, соціальної за­хищеності всіх громадян;

— на міжнародній арені держава проводить політику, що вимагає взаємних поступок, компромісів, домовленостей з іншими державами.

Така держава в сучасних західних теоріях трактується як надкласо­ва, що представляє інтереси всіх шарів суспільства. Вона називається соціальною правовою державою, державою соціальної демократії. Характерні її риси: плюралізм власності — приватна, державна і кому­нальна (муніципальна); різноманіття соціальних груп; політична влада більшості населення при дотриманні прав меншості й особистості. Сут­ність і цієї держави не позбавлена класового аспекту, що виражається хоча б у тому, що соціальні групи ведуть боротьбу за політичну владу і її утримання. Проте класовий аспект не настільки виражений, як в екс­плуататорських державах — рабовласницьких, феодальних, буржуазних. Більше того, у сучасних державах (у силу втрати антагоністичного ха­рактеру класових протиріч) ці аспекти аж ніяк не обов'язково різко протилежні один одному.

Закономірності розвитку держави (еволюція її сутності) вира­жається в такому:

•розгортання загальносоціальної функції держави;

• поширення організуючої і спрямовуючої діяльності держави на всі сфери життя суспільства (економічну, соціальну, культурну) через орга­ни, установи й інші створювані інститути;

• повернення держави в економічне життя суспільства з метою його стабілізації;

• відхід держави від виконання функцій власника;

• науково-технічна революція;

• зближення держав, їх взаємозбагачення в результаті активної вза­ємодії (світова інтеграція);

• збагачення сучасних держав світовими правовими цінностями: поділ влади, верховенство права, парламентська культура, правова дер­жава, соціальна держава та ін.