3.2. Види забруднення навколишнього природного середовища та напрямки його охорони

Втручання людини в природні процеси в біосфері, маючи на увазі небажані для екосистем антропогенні зміни, можна згрупувати за такими видами забруднень:

— інгредієнтне забруднення як сукупність речовин, кількісно чи якісно ворожих природним біогеоценозам (інгредієнт — складова частина складної сполуки або суміші);

— параметричне забруднення, пов´язане зі зміною якісних параметрів навколишнього середовища (параметр навколишнього середовища — одна з його властивостей, наприклад, рівень шуму, радіації, освітленості тощо);

— біоценотичне забруднення, що полягає у впливі на склад та структуру популяції живих організмів;

— стаціально-деструкційне забруднення (стація — місце існування популяції, деструкція — руйнування) являє собою зміну ландшафтів та екологічних систем в процесі природокористування.

Детальніше ці види забруднень подано на рис. 3.1.

До 60-х років нашого століття під охороною природи розуміли переважно захист тваринного та рослинного світу від знищення. Відповідно і формами цього захисту було створення територій, котрі охоронялися, обмеження промислу окремих тварин тощо. Вчених та громадськість турбували, перш за все, біоценотичний та частково стадіально-деструкційний вплив на біосферу. Інгредієнтне та параметричне забруднення існувало також, але воно не було настільки багатогранним та масовим, як тепер, практично не містило штучно створених сполук, котрі не підлягають природному розкладанню, тому природа з таким забрудненням справлялася самостійно. Наприклад, в річках з непорушеним біоценозом та з нормальною швидкістю течії, котра не сповільнювалася гідротехнічними спорудами, під впливом перемішування, окислення, осадження, поглинання та розкладання редуцен-тами, дезинфекції сонячним випромінюванням забруднена вода повністю відновлювала свої властивості на віддалі 30 км від джерел забруднення. До середини XX століття темпи інгредієнтного та параметричного забруднень зросли і їхній якісний склад змінився настільки різко, що на значних територіях здатність природи до самоочищення була втрачена.

СТАЦІАЛЬНО-ДЕСТРУКТИВНЕ

Забруднення середовища

ІНГРЕДІЄНТНЕ

ПАРАМЕТРИЧНЕ

БІОЦЕНОТИЧНЕ

комплексний фактор неспокою

мінеральне

органічне

ерозія грунтів

вирубування лісових насаджень

продукти згоряння викопного палива

продукти згоряння в ДВЗ

побутові стоки і сміття

порушення балансу популяції

зарегулюван-ня водотоків

осушення земель

Випадкова і направлена інтродукція та акліматизація видів

отрутохі-мікати і добрива

мікробі-ологічні препарати

відходи хімічних виробництв

Карєрна розробка копалин

урбаніза-ція

нерегульоване збирання, відновлювання, відстрілювання, браконьєрство

шахтні відвали і терикони

аварійні скидання в акваторіях

відходи харчової промис-ловості

дорожнє будівництво

Лісові и степові пожежі

відходи металургії

нафтови-добування і нафто-переробка

відходи тварин-ницьких ферм

інші форми, пов’язані з руйнуванням і перетворенням екосистем

перепромисел

інші

інші

теплове

шумове

світлове

радіаційне

електромагнітне

Рис. 3.1. Класифікація забруднення екологічних систем (за Г.В. Стадницьким та А.І. Родіоновим)

Здатність ґрунту самоочищатися підривається різким зменшенням у ньому кількості редуцентів, що відбувається під впливом нестримного застосування пестицидів та мінеральних добрив, вирощування монокультур, повного прибирання з полів всіх частин вирощених рослин тощо. А відтак новим змістом наповнилося і поняття охорони природи. Основні зусилля тепер скеровано на зниження рівня її матеріального та енергетичного забруднення. Схеми обміну речовинами промислових та сільськогосподарських підприємств з навколишнім середовищем, внаслідок котрого відбувається забруднення довкілля, наведено на рис. 3.2 та 3.3.

Вплив шкідливих хімічних, фізичних, біологічних факторів на біоценоз характеризується чотирма рівнями:

І рівень — забруднення природного середовища не викликає змін в біоценозі, тобто:

<

II рівень — забруднення природного середовища викликає навантаження на біоценоз в межах його пристосувальних можливостей:

=

III рівень — забруднення природного середовища викликає в біоценозі незворотні зміни, його види хворіють, скорочується термін їхнього життя, тобто:

>