- •3.Охорона навколишнього природного середовища
- •3.1. Контроль і моніторинг природного середовища в Україні
- •3.1.1. Стан навколишнього природного середовища в Україні
- •3.1.2 Правові аспекти охорони навколишнього природного середовища
- •3.1.3. Організація служб охорони навколишнього природного середовища
- •3.2. Види забруднення навколишнього природного середовища та напрямки його охорони
- •Забруднення середовища
- •Шкідливі речовини
- •Корисні копалини
- •3.3 Природоохоронна діяльність підприємств
- •3.3.1. Інженерно-екологічна експертиза проектів підприємств
- •3.3.2. Екологічна паспортизація підприємств
- •3.4. Економічні аспекти охорони навколишнього природного середовища
- •3.4.1. Методи управління природоохоронною діяльністю
- •3.4.2. Економічний механізм охорони навколишнього природного середовища
- •3.4.3. Еколого-економічні показники оцінки виробничих процесів
- •3.4.4. Визначення збитків, що завдаються навколишньому середовищу господарською діяльністю промислових підприємств
- •3.4.5. Ефективність заходів з охорони навколишнього природного середовища
- •3.5. Оцінка забруднення земель та ґрунтів
- •3.5.1. Загальні положення
- •3.5.2. Вплив забруднення ґрунтів на здоров'я людей та його нормування
- •3.5.3. Порушення та рекультивація земель
- •3.6. Раціональне використання та охорона водних ресурсів
- •3.6.1. Загальні положення
- •3.6.2. Водокористування та водоспоживання
- •3.6.3. Джерела забруднення води
- •3.6.4. Контроль якості води
- •3.6.5. Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища
- •3.6.6. Способи очищення стічних вод
- •3.7. Визначення антропогенного впливу на повітряне середовище
- •3.7.1. Вплив промислових викидів в атмосферу на здоров’я людей, рослинний та тваринний світ, ґрунт та водоймища
- •3.7.2. Визначення ступеня забрудненості атмосфери
- •3.7.3. Визначення категорії небезпечності підприємств залежно від маси, виду та складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу
- •3.7.4. Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
- •3.7.4.1. Розрахунок аерозольного виносу електроліту з акумуляторів
- •3.7.5. Розрахунок гранично допустимих викидів для одиночного джерела або близько розташованих одиночних джерел
- •3.7.6.1. Нагріті газоповітряні суміші
- •3.7.6.2. Холодна газоповітряна суміш
- •3.7.6.3. Джерела з прямокутним устям
- •3.7.6.4. Викиди з одиночного аераційного ліхтаря
- •3.7.6.5. Одиночне джерело, з котрого викидається суміш шкідливих речовин постійного складу з сумарною шкідливою дією.
- •3.7.6.6. Група n одиночних джерел різної висоти, розташованих поряд
- •3.7.5.7.Багатоствольна8труба
- •3.7.6. Визначення тимчасово погоджених викидів та розрахунок поля концентрації для випадку одиночного джерела
- •3.7.6.1. Величина максимальної приземної концентрації шкідливих речовин від одиночного (точкового) джерела з круглим устям.
- •3.7.6.2. Максимальна приземна концентрація шкідливих речовин при викиданні холодної газоповітряної суміші з круглого устя одинарного джерела за несприятливих метеорологічних умов.
- •3.7.6.4. Максимальні приземні концентрації для близько розташованих точкових джерел з рівними висотами, діаметрами устів, швидкостями виходу та перегріванням газоповітряної суміші.
- •3.7.6.5. Максимальна концентрація для аераційного ліхтаря
- •3.7.6.6. Визначення гдв та тпв для окремого джерела
- •3.7.6.7. Визначення максимальної концентрації суміші при викиді через багатоствольну трубу
- •3.7.7. Визначення висоти труби або висоти розташування витяжного каналу вентиляційної системи
- •3.7.8. Очищення викидів в атмосферу
- •3.7.8.1. Методи та засоби очищення викидів в атмосферу
- •3.7.8.2. Зниження забруднення атмосфери вихлопними газами від двигунів внутрішнього згоряння
3.7.3. Визначення категорії небезпечності підприємств залежно від маси, виду та складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу
Для визначення категорії небезпечності підприємств використовують дані про викиди забруднюючих речовин в атмосферу зо формою статистичної звітності 2ТП–повітря. При цьому в цій формі необхідно розшифрувати графи «вуглеводні» та «інші» і не потрібно наводити інформацію про сумарні ви-киди шкідливих речовин в атмосферу від групи підприємств.
Категорію небезпечності підприємств (КНП) розраховують за виразом:
де Mi – маса викиду i-ї речовини, т/рік;
ГДК с.д – середньодобова гранично допустима концентрація i-ї речовини, мг/м3;
n – кількість шкідливих речовин, які викидаються підприємством і заб-руднюють атмосферу;
ai – безрозмірна константа, яка дозволяє порівняти ступінь шкідливості i-ї речовини зі шкідливістю сірчистого газу (визначається за табл. 3.10).
Таблиця 3.10. Безрозмірна константа у відповідності з класом небез-печності речовин
Константа |
Клас небезпечності речовин | |||
1 |
2 |
3 |
4 | |
ai |
1,7 |
1,3 |
1,0 |
0,9 |
Для розрахунку КНП за відсутності середньодобових значень ГДК вико-ристовують значення максимально разових ГДК, ОБРВ або зменшені в де-сять разів значення ГДК робочої зони забруднюючих речовин.
Значення КНП щодо речовин, для котрих відсутня інформація про ГДК або ОБРВ, прирівнюють до маси викидів даних речовин. За величиною КНП підприємства поділяються на 4 категорії небезпечності. Граничні умови для виділення підприємства за категоріями небезпечності наведено в табл. 3.11.
Таблиця 3.11. Категорії небезпечності підприємств і граничні значення КНП
Категорії небезпечності |
Значення КНП |
СЗЗ, м |
I
II
III
IV |
108
108 КНП104
104 КНП103
103 |
1000
500
300
100 |
У залежності від тієї чи іншої категорії небезпечності підприємства здій-нюється облік викидів забруднюючих речовин в атмосферу і запро-ваджується періодичність контролю за викидами підприємств, а також при-значається санітарно-захисна зона від джерел забруднень до житлових райо-нів (СЗЗ).
Як приклад, розглянемо викиди, що забруднюють атмосферне повітря електродного заводу та визначимо категорію цього підприємства (табл. 3.12).
Розрахуємо КНП цього підприємства:
КНП = +++++=
= 7 901 229 924 .
Таблиця 3.12. Викиди за інгредієнтами і класом небезпечності речовин, які виділяються
Назва речовин, які виділяються |
ГДК с.д., мг/м3 |
Клас небезпечності |
Викид, т/рік |
Зважені речовини (пил) |
0,15 |
3 |
4663,293 |
Окис вуглецю |
3,0 |
4 |
8992,420 |
Сірчистий ангідрид |
0,05 |
3 |
727,285 |
Двоокис азоту |
0,04 |
2 |
150,000 |
Бенз(а)пірен |
0,000001 |
1 |
0,665 |
Смолисті |
0,02 (0,2 = ГДК роб. зони) |
2 |
911,579 |
Отримане значення КНП перевищує 108, що є свідченням того, що цей за-вод є джерелом забруднення довкілля і відноситься до 1 категорії за заб-руднення атмосфери. Оцінити ступінь забруднення атмосфери речовинами, що виділяються, можна на підставі чисельного результату, отриманого від піднесення до степені відповідного члена, що входить у рівняння. Роз-ташуємо речовини, що виділяються підприємством, за ступенем забруднення атмосфери (СЗА) (табл. 3.13).
Таблиця 3.13. Розподіл шкідливих речовин за ступенем забруднення атмосфери
Бенз(а)пірен |
7 900 000 000 |
Смолисті |
1 138 660 |
Двоокис азоту |
44 283 |
Пил |
31 089 |
Сірчистий ангідрид |
14 546 |
Окис вуглецю |
1346 |