- •3.Охорона навколишнього природного середовища
- •3.1. Контроль і моніторинг природного середовища в Україні
- •3.1.1. Стан навколишнього природного середовища в Україні
- •3.1.2 Правові аспекти охорони навколишнього природного середовища
- •3.1.3. Організація служб охорони навколишнього природного середовища
- •3.2. Види забруднення навколишнього природного середовища та напрямки його охорони
- •Забруднення середовища
- •Шкідливі речовини
- •Корисні копалини
- •3.3 Природоохоронна діяльність підприємств
- •3.3.1. Інженерно-екологічна експертиза проектів підприємств
- •3.3.2. Екологічна паспортизація підприємств
- •3.4. Економічні аспекти охорони навколишнього природного середовища
- •3.4.1. Методи управління природоохоронною діяльністю
- •3.4.2. Економічний механізм охорони навколишнього природного середовища
- •3.4.3. Еколого-економічні показники оцінки виробничих процесів
- •3.4.4. Визначення збитків, що завдаються навколишньому середовищу господарською діяльністю промислових підприємств
- •3.4.5. Ефективність заходів з охорони навколишнього природного середовища
- •3.5. Оцінка забруднення земель та ґрунтів
- •3.5.1. Загальні положення
- •3.5.2. Вплив забруднення ґрунтів на здоров'я людей та його нормування
- •3.5.3. Порушення та рекультивація земель
- •3.6. Раціональне використання та охорона водних ресурсів
- •3.6.1. Загальні положення
- •3.6.2. Водокористування та водоспоживання
- •3.6.3. Джерела забруднення води
- •3.6.4. Контроль якості води
- •3.6.5. Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища
- •3.6.6. Способи очищення стічних вод
- •3.7. Визначення антропогенного впливу на повітряне середовище
- •3.7.1. Вплив промислових викидів в атмосферу на здоров’я людей, рослинний та тваринний світ, ґрунт та водоймища
- •3.7.2. Визначення ступеня забрудненості атмосфери
- •3.7.3. Визначення категорії небезпечності підприємств залежно від маси, виду та складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу
- •3.7.4. Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
- •3.7.4.1. Розрахунок аерозольного виносу електроліту з акумуляторів
- •3.7.5. Розрахунок гранично допустимих викидів для одиночного джерела або близько розташованих одиночних джерел
- •3.7.6.1. Нагріті газоповітряні суміші
- •3.7.6.2. Холодна газоповітряна суміш
- •3.7.6.3. Джерела з прямокутним устям
- •3.7.6.4. Викиди з одиночного аераційного ліхтаря
- •3.7.6.5. Одиночне джерело, з котрого викидається суміш шкідливих речовин постійного складу з сумарною шкідливою дією.
- •3.7.6.6. Група n одиночних джерел різної висоти, розташованих поряд
- •3.7.5.7.Багатоствольна8труба
- •3.7.6. Визначення тимчасово погоджених викидів та розрахунок поля концентрації для випадку одиночного джерела
- •3.7.6.1. Величина максимальної приземної концентрації шкідливих речовин від одиночного (точкового) джерела з круглим устям.
- •3.7.6.2. Максимальна приземна концентрація шкідливих речовин при викиданні холодної газоповітряної суміші з круглого устя одинарного джерела за несприятливих метеорологічних умов.
- •3.7.6.4. Максимальні приземні концентрації для близько розташованих точкових джерел з рівними висотами, діаметрами устів, швидкостями виходу та перегріванням газоповітряної суміші.
- •3.7.6.5. Максимальна концентрація для аераційного ліхтаря
- •3.7.6.6. Визначення гдв та тпв для окремого джерела
- •3.7.6.7. Визначення максимальної концентрації суміші при викиді через багатоствольну трубу
- •3.7.7. Визначення висоти труби або висоти розташування витяжного каналу вентиляційної системи
- •3.7.8. Очищення викидів в атмосферу
- •3.7.8.1. Методи та засоби очищення викидів в атмосферу
- •3.7.8.2. Зниження забруднення атмосфери вихлопними газами від двигунів внутрішнього згоряння
3.7.6.2. Холодна газоповітряна суміш
Величина ГДВ для холодної газоповітряної суміші за умов, однакових з розглянутими вище, визначається за формулою
(3.74)
Залежність значень коефіцієнта А від розташування джерела на території країни така ж, як і у випадку нагрітих викидів. Безрозмірний коефіцієнт п визначається за виразами (3.69)—(3.71) в залежності від значення параметра , м/с, що розраховується за рівнянням
(3.75)
Примітка. Якщо різниця температур Т (С) близька до нуля або при розрахунках за виразом (3.50) параметрпреревищує 100, то для таких викидів ГДВ розраховуються так само, як і для холодних викидів, оскільки початкове перегріванняT не справляє суттєвого впливу на початкове піднімання факела та розсіювання викидів в атмосфері.
3.7.6.3. Джерела з прямокутним устям
Величина ГДВ для викидів з джерела з прямокутним устям визначається за залежностями (3.65—3.73), але та При цьому ефективний діаметр устя джерела визначається за формулою
, (3.76)
де L -довжина устя, м;
b - ширина устя, м.
Ефективний об'єм газоповітряної суміші L , що викидається в атмосферу, в цьому випадку визначається за формулою
. (3.77)
Примітка. Для джерела з квадратним устям ефективний діаметр , дорівнює довжині сторони квадрата.
3.7.6.4. Викиди з одиночного аераційного ліхтаря
Значення ГДВ для випадку викидів з одиночного аераційного ліхтаря визначається за формулою
, (3.78)
де ГДВ— значення ГДВ, розраховане за рівнянням (3.65) або (3.74) при та . Значення Dв для випадку аераційного ліхтаря визначається за залежністю
, (3.79)
Де L — довжина аераційного ліхтаря, м; ω — середня швидкість виходу газоповітряної суміші з аераційного ліхтаря,м/с. Значення Vвизначається за формулою
(3.80)
Безрозмірний коефіцієнт S , визначається за рівнянням
(3.81)
3.7.6.5. Одиночне джерело, з котрого викидається суміш шкідливих речовин постійного складу з сумарною шкідливою дією.
Для одиночного джерела, з котрого викидається суміш постійного складу шкідливих речовин з сумарною шкідливою дією, за залежностями (3.65), (3.74) та (3.78) спочатку визначається допоміжна величина — сумарний ГДВ = ГДВ, що відповідає одній з речовин. Для цього у вказаних виразах потрібно використати ГДК цієї шкідливої речовини та сумарний фон С, що відповідає цій шкідливій речовині. Після цього з врахуванням складу викидів визначаються ГДВ окремих шкідливих речовин.